Білий дім офіційно оприлюднив нову стратегію безпеки США. Такий документ зобов’язаний підготовити та представити кожен американський президент. Як повідомляє Бі–Бі–Сі, перша стратегія безпеки президента Барака Обами є виразним відходом від провідної за часів його поперед­ника Джорджа Буша доктрини превентивної війни, проголошеної 2002 року. Друга стратегія безпеки Буша, ухвалена 2006 року під час його наступного президентського терміну, яка діяла донині, була м’якшою від першої, але і в ній ставку було зроблено на «війну з терором». В «обамівському» варіанті акценти зміщені в бік дипломатії та міжнародної співпраці.

Схоже, скороспіла ініціатива глави держави щодо проведення зимових Олімпійських ігор у Карпатах, висловлена Віктором Януковичем позавчора у Львові на виїзному засіданні Ради регіонів, застукала зненацька керівництво Прикарпаття. Принаймні поки що з вуст перших осіб краю не прозвучало жодного коментаря щодо готовності взяти на свої плечі нелегку ношу підготовки до Олімпіади–2022. З’ясувати позицію Управління спорту та фізичної культури Івано–Франківської облдержадміністрації теж не вдалося — його чиновники вчора повним складом подалися на звітно–виборні збори Товариства «Колос», де зв’язок із ними перервався.

Ще один удар по українству приготував міністр освіти та науки Дмитро Табачник. Тепер він пропонує прямим текстом записати в навчальній програмі, що Голодомор — не геноцид, а «спільна трагедія України, Росії, Білорусі і Казахстану». Про це міністр заявив під час прямої телефонної лінії в газеті «Комсомольская правда в Украінє», відповідаючи на запитання про суб’єктивність викладання історії в українських школах.

У пресі днями промайнуло повідомлення, що Віктор Янукович, визначаючись із кандидатурою голови КМДА, вже зупинив свій вибір на заступнику голови Партії регіонів, народному депутату Володимирові Рибаку. Особливої сенсації в цьо­му повідомленні немає, адже невдовзі після президентських виборів саме Рибака називали одним із найвірогідніших претендентів на цю посаду. Є інший пікантний нюанс: як і у стосунках із Росією, Янукович надто поспішає. Просто–таки скаче поперед батька в пекло: адже, згідно з чинним законодавством, мером Києва і головою КМДА має бути одна особа. З цього приводу навіть існує роз’яснення Конституційного Суду. Чи є чинний Закон «Про столицю» досконалим чи ні — питання інше. Це закон, і його слід дотримуватись. Тим паче коли його відповідність нормам Конституції підтверджена окремим вердиктом КСУ.

Свій незвичайний бізнес Микола Павлюченко розпочав зовсім випадково. Приятель відкрив в одному провінційному містечку магазин, але торгівля йшла геть погано. Поскаржився Миколі, економісту за фахом, а той запропонував створити... фіктивну чергу. Знайомі й родичі пару годин постояли у час пік, демонструючи бажання придбати товар. І спрацювало! Принаймні приятель на нестачу покупців не скаржиться дотепер. А Микола затямив собі, що на цьому можна непогано заробляти собі на хліб. І коли ви побачите оголошення на кшталт «Організація страйків, мітингів, акцій протесту», то знайте, що це справа приватного підприємства Streiker. Микола Павлюченко каже, що конкурентів в Україні вони не мають. Отож вважають себе справжніми монополістами. Тож із 2003 року лише великих заходів — за участю від тисячі осіб у кожному — провели понад п’ятсот.

Усі меломани України у четвер ввечері припали до екранів ТБ в очікуванні, чим завершиться другий півфінал «Євробачення–2010». Їх цікавив далеко не рівень суперників Альоші. Були побоювання, що голосиста дівчинка через брак часу на підготовку може пролетіти у півфіналі. Тим паче що Олена Кучер, саме таким є справжнє ім’я артистки з чоловічим псевдо, за день до виступу отруїлася креветками і дуже зле почувалася. «Допомагає наше вітчизняне активоване вугілля. Мені так набридли ці всі репетиції. Швидше б відспіватися і закінчити з цим «Євробаченням», — розповіла в інтерв’ю одному з телеканалів у день другого півфіналу Альоша.

Після десятка вечірок, де дівчина активно тусувалася, гри у футбол, яку вона організувала для конкурсантів, і отруєння креветками Альоша справді виглядала страшенно втомленою. Здавалося, ще одна крапля, вона сяде на літак і полетить до мами в Запоріжжя. Не дочекалися! І слава Богу. Ввечері під номером «8» Альоша вийшла на сцену і полонила серце Європи діапазоном голосу в чотири октави.

Зі зміною влади деякі місцеві ради так і не заспокоїлися. Після цілої зливи рішень районних, міських та містечкових рад у 2006—2007 роках про визнання російської мови «регіональною», вже у 2010 році, цього тижня, аналогічну постанову видала й Верховна рада Криму. Точніше б сказати, «Вєрховний совєт», бо саме таку наз­ву кримські депутати встановили для свого «органу» того ж дня.

У міській ратуші Гданська, у рамках ІІ Форуму міст «Бурштинового шляху», гданський міський голова Павел Адамович та міський голова Рівного Володимир Хомко підписали протокол про співпрацю у реалізації проектів «Бурштинового шляху». Сторони підтвердили готовність налагодження ділових зв’язків, пов’язаних із торгівлею необробленим бурштином, ювелірними прикрасами та декоративними виробами з бурштину між компаніями, що працюють в обох містах.

Нещадавно в Луганську, під охороною міліцейських кордонів, місцевий «регіональний» бомонд урочисто відкрив пам’ятник вихідцям із Луганщини — жертвам ОУН–УПА. На підніжжі «монумента» — 18 прізвищ; навпроти одного — уточнення: «семья 4 чел.)». Тобто якщо вірити авторам, усього з 1943 по 1956 роки від рук націоналістів у Західній Україні загинув 21 луганець, або — вибачте неполіткоректній статистиці — за рік там убивали рівно по 1,5 вихідця з найсхіднішого регіону України. Чи не замало для урочистості, на яку запросили самого Затуліна? Сьогодні частіше вбивають луганців–заробітчан у Москві, але жодних монументів на їх честь не спостерігається навіть в ескізних проектах.