Уже аж за Полтавою, по дорозі з Угринова до Харкова, спливуть у пам’яті слова героя фільму Юрія Іллєнка «Білий птах з чорною ознакою». Навіть дивно, як цензура 1970–х дозволила бандерівцю сказати: «Я воїн, а не кат». Щоправда, в Радянській Україні цих слів не почули, а продовжували творити образ якщо не катів, то ворогів чи не з усіх «західняків» — і тих, хто воював в УПА, і хто просто виживав між цих красивих, але неприбуткових гір. Тепер, після поїздки на захід України, у село, де народився Степан Бандера, я розумію, для чого це робилося тоді і чому ця ненависть підігрівається сьогодні...

Мабуть, кожен любитель спорту у дитинстві якщо не брав безпосередньої участі, то точно спостерігав за грою під назвою «цар гори». Проводячи паралелі між дитячою забавою та вирішальною зустріччю в чоловічій баскетбольній суперлізі, можна сказати, що «Будівельник» три чверті матчу перебував на вершині, але у вирішальний момент утримати «гору» від зазіхань «Азовмашу» не зміг. Таким чином, в очному двобої маріупольці вибороли не лише чемпіонський кубок, а й звання найтитулованішого клубу незалежної України. Тепер у проблемного «Азовмашу» сім умовних перснів, тоді як у фінансово благополучної «Будки» лишилося шість.

Здається, зовсім недавно юніорська збірна України виграла домашній чемпіонат Європи, що відбувся у Донецьку й Маріуполі. Але минув рік, і покоління тріумфаторів перейшло на наступний рівень, відкривши дорогу новим молодим талантам. Колектив нині 19–річних хлопців уже тривалий час очолює Анатолій Бузник. Минулої осені його підопічні подолали перший кваліфікаційний етап чемпіонату Європи–2010, а завершальний крок до фінальної частини мали зробити вже на рідній землі. Напередодні дорослого Євро–2012 УЄФА намагається «навантажити» Україну турнірами для практики, тож укотре довірила нам проведення відбіркового етапу серед молодих.

Сезонний одяг, літній, наприклад, є, і кухня сезонна теж існує. Так нас створив Господь, що космічна антенка організму реагує на зміни в природі — токи соків по стовбурах дерев, температурну щедрість сонця, чуттєвість землі. По правді, влітку взагалі не хочеться готувати, відкриті тераси кафе — найкращий друг і порадник, коли захочеться перекусити. А такі місця, як одеський ресторан «Дача» на Французькому бульварі — цілодобова мрія закатованої урбанізмом свідомості. І щоб повітря між яблунями пахло морем…

На звичну тваринницьку ферму підприємство «Агроекологія» зовсім не схоже: обплетені звичайним дерев’яним тином корівники, тварини у відкритих загонах, серед перших — завзято вистрибують молоді бички, яких місцеві за непосидючу вдачу прозвали «гончими». А доволі великою територією їздять у запряжених кіньми бричках. Ніби все тут демонструє традиційно український спосіб життя. І недарма — адже й худобу у п’ять тисяч голів, і поля у майже вісім тисяч гектарів обробляють старим дідівським способом. Без отрути, хімії та оранки.

Учора Володимир Литвин оголосив про входження трьох народних депутатів у коаліцію «Стабільність і реформи». Вся трійця — представники БЮТ: Андрій Веревський, Олександр Шепелєв та Іван Денькович. Олійний магнат Веревський — один із «кучмістів», які в 2005 році приєдналися до БЮТ, а бізнесмен Шепелєв — виходець із Донецька, тобто їхню «перебіжку» можна було якось передбачити. Найбільше ж здивував Денькович — донедавна керівник БЮТівців Львівщини.

Перший резонансний конфлікт між главою держави та членом Кабміну стався понад тиждень тому. Не пощастило міністру вугільної промисловості Юрію Ященку, який чомусь не супроводжував Віктора Федоровича у робочій поїздці на Донбас. Запальний Янукович тоді привселюдно пригрозив, що покаже Ященкові, як треба жити й працювати у його команді. Відтак майже одразу з’явилася інсайдерська інформація, що Президент вимагає поміняти Ященка на перевіреного кадра Сергія Тулуба. Втім, як заявив один із найближчих до тіла Віктора Януковича політиків, заступник голови Партії регіонів Володимир Рибак, глава держави через деякий час відійшов від гніву і вирішив дати змогу опальному міністру виправитися.

Позавчора міністр оборони Михайло Єжель представив керівному складу військового відомства та Генеральному штабу ЗСУ новопризначеного начальника штабу — головнокомандувача Збройних сил Григорія Педченка. Указ про призначення Педченка Президент підписав того ж дня, що й указ про звільнення попереднього начальника штабу Івана Свиди.