Протестні акції пройшли вчора зранку одночасно у вісімнадцяти найбільших містах України — у Донецьку, Одесі, Харкові, Львові, Сумах тощо. Протестувальники пікетували обласні управління міліції, а в Києві — сумнозвісне управління міліції Шевченківського району міста, де за нез’ясованих обставин загинув студент столичного вишу Ігор Індило. Водночас протестувальники навели сотні інших, не менш кричущих, фактів жорстокого поводження правоохоронців.
Якщо зібрати спогади учасників сумської Спілки української молоді, можна видати, певно, не один том. Двадцятиріччя організації увінчане поки однією книжкою — нарисом історії Олега Корнієнка з назвою «Хроніка прапороносців». Вона так детально відображає роки становлення України, відтворює настрої й характери, що мимоволі відчуваєш атмосферу тих років. Коли все починалося. Коли нині поважні чоловіки, які зібралися на ювілейну зустріч, були хлопцями, сповненими романтичних ідей і бажання змінити світ у межах своєї країни.
«Ось що я хотів би порадити тим, хто складатиме тести. По–перше, слід заспокоїтися, мати хороший настрій і не боятися несподіванок. По–друге: не слід довіряти шахраям та витрачати гроші на придбання неіснуючих відповідей до тестів, бо вас неминуче ошукають. І, по–третє, не намагайтеся обдурити Український центр оцінювання якості освіти й тих людей, які проводитимуть ЗНО, використовуючи техніку чи шпаргалки. Бо роботу неминуче буде анульовано. Ми торік мали майже півтисячі таких випадків. І багато з тих, хто торік хотів погратися у шпигунів, цьогоріч знову зареєструвалися на ЗНО. Гадаю, минулорічний досвід їх дечому навчив», — такими секретами успішного складання ЗНО ділився позавчора з журналістами директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук. Він також розповів, які ще новинки та несподіванки очікують на учасників Зовнішнього незалежного оцінювання цьогоріч.
Героїчна історія того, як жителі села Котюжани Мурованокуриловецького району самовіддано рятували вихованців дитячого будинку, що залишився на окупованій території, добре відома не тільки в Україні. За радянської пори про неї не раз розповідали центральні та республіканські видання, вона лягла в основу кінофільму «Котюжанські матері». Правда, окремі важливі сторінки тієї історії були вкриті важкою завісою мовчання: з ідеологічних міркувань про них не дозволялося навіть словом прохопитись. Наприклад, про те, де взявся цей дитячий будинок, який проіснував до кінця сімдесятих (пізніше споруди перейшли до школи–інтернату).
Українські лікарі подають приголомшливу статистику: понад 75% заміжніх жінок в Україні страждають від різних гінекологічних захворювань, із них 13% мають рак матки і піхви. Фахівці констатують: кількість людей, які страждають від онкогінекологічних патологій, постійно збільшується. Щодня 6 жінок помирають від раку шийки матки, а щороку на 100 тисяч жінок виявляється 10—12 нових випадків цього захворювання. Донедавна до групи ризику входили переважно жінки середнього віку, сьогодні ж до лікарів усе частіше звертається молодь. Чому так відбувається і що з цим робити?
Історія нашої цивілізації засвідчує, що розв’язання дрібної проблеми нерідко породжує набагато більші та «зубастіші» негаразди. Для прикладу, за радянських часів батьки виводили вошей у дітей таким способом: щедро намащували волосся дустом ДДТ та зав’язували косинкою чи поліетиленовим пакетом, щоб «настоялося» і «всі паразити повиздихали». Воно пече, сльози рікою, в носі свербить, але діти терпіли. Що поробиш — засіб надійно вбивав комах. А потім з’ясувалося, що дуст небезпечний для здоров’я: канцерогенна речовина накопичується в організмі й нічим звідти не виводиться. Набравши певну дозу, дуст спричиняє рак...
31 травня 1223 року відбулася найбільш резонансна акція об’єднаного русько–половецького війська — битва з монголо–татарами на річці Калка. Її наслідки виявилися фатальними для союзників. Утім досі маловідомими залишаються інші факти співпраці русичів і половців. Половці брали участь у походах на Угорщину, Польщу, Волзьку Булгарію. Тільки в 1078—1196 роках — 26 разів. Їх кликали Олег і Роман Святославичі, Давид Ігоревич, Всеволод Ольгович, Ізяслав Данилович, Святослав Ольгович, Юрій Володимирович, Святослав Всеволодович, Гліб Юрійович, Ярослав Всеволодович, Рюрик Ростиславович. Окрім Давида Ігоревича, що найняв половецького князя Боняка і його загін, всі інші князі були родичами половців — синами, онуками, чоловіками половчанок. Літописці відзначають, що іноді саме степові родичі переконували київських князів припинити чвари і встановити мир на Русі.
Тернопільське міське управління освіти давно відзначається оригінальністю своїх ідей та заходів з їх втілення (значною мірою завдяки надзвичайній креативності його керівника, а в минулому — одного з найкращих шкільних директорів обласного центру Олександра Остапчука). Зокрема, придуманий тут кілька років тому проект «випускного у вишиванках» нещодавно був відзначений Фондом «Україна–3000» як такий, що увійшов до сотні найкращих проектів України в галузі освіти. І так само недавно в тернопільській освіті народилася нова цікава ініціатива.
У Кіровограді з’явилися нові таблички, на яких, крім звичних назви вулиці й номера будинку, міститься коротка історична довідка про людину, чиє ім’я ця вулиця носить. Ідея «краєзнавчих» табличок належить кіровоградському віце–меру Миколі Цуканову. Чиновник пояснює: до такої ініціативи його підштовхнув низький рівень знань про рідне місто молодшого покоління кіровоградців. «Молодь, яка живе у нашому місті, не знає його традицій, історії, найвідоміших діячів, — каже пан Цуканов. — Тому виникла ідея зробити таблички пізнавального характеру: вказати ім’я, роки життя та вид діяльності людини, чиє ім’я носить вулиця».
А тим замовником стала розташована у Донецьку Державна акціонерна холдингова компанія «Топаз», себто виробник знаменитої «Кольчуги». Цей складний радіотехнічний комплекс спеціального призначення монтували на шасі «КрАЗу» й раніше. Однак тоді йшлося про армійські вантажівки зі звичним для нас лівостороннім розташуванням керма. Тепер же вперше в історії заводу з його конвеєра зійшла серійна партія відомих багатьом і водночас удосконалених автомобілів «КрАЗ–6322» (його називають «Солдатом»), у яких кермо розташоване справа.
