Кабінет Міністрів затвердив перелік 15 додаткових послуг органів реєстрації актів цивільного стану (РАЦС), за здійснення яких стягуватимуть плату. Відповідну постанову, проект якої розробляло Міністерство юстиції, вже ухвалено на засіданні уряду. Як зазначив глава Мін’юсту Олександр Лавринович, цю постанову розробляли з урахуванням багаторічного аналізу практики діяльності РАЦСів і до неї включено послуги, які найчастіше замовляли громадяни. На думку Лавриновича, єдина система переліку платних послуг захистить права та інтереси людей, а також не створюватиме передумови для корупційних проявів. Адже прохання громадян виконати додаткову послугу було приводом для матеріального заохочення працівників.

Незважаючи на певні поступки керівництва Києво–Могилянської академії — зокрема з правил вступу до вишу під шаленим тиском Міністерства освіти нещодавно було вилучено норму про обов’язкове знання абітурієнтами англійської мови, — її студенти продовжують боротися за свою «альма–матер». І за право отримувати якісну та, що головне, прогресивну освіту. Молоді люди вимагають від міністерських чиновників негайно припинити тиск і затвердити статут університету без вилучення окремих положень (вiльне вiдвiдування студентами лекцiй, право на пiдготовку докторiв фiлософiї), на яких наполягають підлеглі одіозного міністра Дмитра Табачника і які поки що вирізняють «Могилянку» з–поміж «типових» вітчизняних вишів. Свої вимоги до освітнього відомства спудеї озвучили під час учорашнього пікету під стінами Міносвіти.

Учора чиновники Харківського міськвиконкому за зачиненими від преси дверима розглянули проблеми «Міськелектротрансу», який уже кілька днів поспіль страйкує. Як повідомляє наближена до мерії «Міська варта», наведені начальником відділу транспорту і забезпечення пасажирських перевезень Євгеном Ляшенком факти не додали управлінцям оптимізму. Він повідомив, що автопарк цього комунального підприємства невблаганно зношується. На сьогодні свій амортизаційний термін відпрацювали 95 відсотків трамваїв і 62 відсотки тролейбусів. Фактично сьогодні транспортники змушені щодня ремонтувати до 24 машин, але коштів на це катастрофічно бракує. Тому в Харкові наразі актуальна проблема не лише заборгованості iз зарплати працівникам КП, а й безпеки перевезень пасажирів.

У залі №17 Окружного адміністративного суду Києва в середу яблуку не було де впасти: тут вкотре розглядалася принципова для українського суспільства справа — доля указу Президента Віктора Ющенка «Про вшанування учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті». Як уже писала «УМ», скасувати цей указ вимагає очільниця Прогресивної соціалістичної партії України Наталія Вітренко.

Творча пауза Мадонни затягнулася. Останній наразі студійний альбом, Hard Candy, королева поп–музики випустила ще у квітні 2008–го. Платівка виявилася успішною і піднялася до перших рядків британського хіт–параду, американського «Біллборда», чартів багатьох інших країн. Тепер Мадонна почала пошуки співавторів для роботи над новим матеріалом. Причому робить це публічно — через інтернет–мережу Facebook.

У нас є традиція — не по–рязановськи у бані, а перед екраном телевізора зустрічати Новий рік. І вже давно знаємо, що коли диво і стається, то його — хоча б більш–меньш нового та оригінального за формою, змістом чи персонажами — у телеефірі буде крапля. Натомість ті самі, переважно російські, поп–зірки та їхні хіти — на більшості каналів.

Сергій Широков, режисер «Блакитного вогника», з яким дехто більш як чотири десятиріччя зустрічає новорічні свята, обіцяє, що кожному другому глядачеві проекту телеканалу «Росія» обов’язково примариться аромат мандаринів та ялинки, навіть якщо вдома не буде ні того, ні іншого. До чого тут канал «Росія» та його глядачі — спитаєте ви? Бо на українських «кнопках» у час, коли старий рік проводжатимемо, а новий зустрічатимемо, — і «Блакитний вогник» (уже вчетверте), й новинка для нас «Олів’є–шоу» Першого російського каналу, і навіть вибірка найкращих скетчів «Наша Russia». Тож відчуття спільного телепростору, де багато — російського і лише трохи — свого, для українських глядачів буде не маревом, а дійсністю.

Вайнахтсман, він же Санта Клаус, він же Дід Мороз, виходить на ратушну площу рівно о 17.00 — коли надворі вже цілком стемніє. За плечима — традиційний мішок iз подарунками: скромними, але безкоштовними. Кожна дитина, яка підійде до Вайнахтсмана, отримає цукерку, а її батьки — по горішку. Ну і, звичайно, бонус — розмову з різдвяним символом про життя. І все це — на тлі святкової ілюмінації, по–спеціальному підсвічених фахверкових будиночків, у яких уже понад сім століть мешкають городяни, традиційної дитячої каруселі та ярмаркових яток, прикрашених різноколірними голкоподібними зірками. А ще — спеціальної, суто різдвяної, музики, що до вечора лунає над площею: спочатку в «живому» виконанні, потім — у запису.

Останні два роки в його життя тісно вплетені стрічки інформповідомлень із різних кінофестивалів світу. Почалося все з несподіваної прем’єри короткометражного «Діагнозу» у конкурсі «Берлінале» й продовжувалося участю у програмах різних — знаних і не дуже — кінофорумів. Такою настирністю Михайло Слабошпицький уже добився певних бонусів: Роттердамський кінофестиваль виділив йому «підйомні» на розробку сценарію першого повнометражного фільму з назвою «Плем’я». Слабошпицький сміється, що за гроші може консультувати потенційних фестивальних учасників. Теоретично «доброзичливці» можуть починати розмову про «грантоїдство» в режисурі. Проте факт залишається фактом: Слабошпицький єдиний, хто із перспективних молодих українських режисерів (пам’ятаєте про Ігоря Стрембіцького, Тараса Томенка, Олеся Саніна) не зник з інформаційного простору, і, думаю, Україна як держава і нація з цього виграє першою. Ще Слабошпицький не залишає нікого байдужим своїми різкими коментарями: ні осіб, про яких говорить, ні журналістів, які це мають передавати.