Серпневого вечора 1745 року у двір садиби селянина Стефана Дзвінчука у Космачі ввійшло троє людей. Цих гостей, судячи з усього, господар чекав, хоча й не був їм радий. Троє опришків прийшли покарати хитруватого ґазду за те, що той погодився співпрацювати з ненависними панами в одній делікатній справі. Дзвінчук заховався за міцними дверима зимівника і з рушницею приготувався до зустрічі з месниками. Найголовніший із трійці підважив двері дрючком і став на них тиснути, намагаючись проштовхнутися у сіни. Щойно заслона подалася, пролунав постріл...

Пораненого опришка звали Олекса Довбуш. Народний герой на той час уже встиг настільки налякати панів, що ті відчайдушно постановили: хто уб’є Довбуша, на все життя буде позбавлений усіляких повинностей, а панську землю, яку він обробляв, отримає у власність. Кілька селян, зокрема й Стефан Дзвінчук, пристали на пропозицію. Довбуша знайшли наступного дня далеко у лісі. Ще живого, повстанці прикрили його гіллям і залишили, вірогідно, щоб повернутися з підмогою. Рана була не смертельною, у руку або плече, але невдовзі він помер від втрати крові.

Зимівник, у якому поранили Довбуша, стоїть і тепер. У 1970–х роках його випадково відшукав Михайло Дідишин (Юсипчук), перевіз до свого подвір’я і прибудував до стайні. Цю хату на вулиці Довбуша, 17 у Космачі тепер знає кожен. Це одне з головних місць оглядин для туристів. За 30 із гаком років Михайло Дідишин створив тут Музей Довбуша, зібравши у ньому речі XVIII століття, частина яких справді належала видатному опришкові, а також зразки «природного» мистецтва.

Наступного тижня, 15 січня, обіцяють прийняти своїх перших пацієнтів новий діагностичний центр та поліклініка з диспансерним відділенням Сумського обласного психоневрологічного диспансеру. Цей об’єкт щойно зданий в експлуатацію й уже оснащений сучасним обладнанням для діагностики та лікування. Предметом гордості, зокрема, є цифровий мамограф двох ступенів, як кажуть фахівці, — другий подібний в Україні, та шістнадцятизрізовий спіральний комп’ютерний томограф.

Цими днями по телевізору обов’язково показують фільм «Сам удома», який iз часу виходу 1990 року став однією з найулюбленіших різдвяних комедій для глядачів в усьому світі. А тим часом Макалею Калкіну, який запам’ятався нам десятирічним хлопчиком Кевіном у цьому фільмі та його продовженні «Сам удома–2», вже 30 років. І початок 2011–го став для нього не надто щасливим — актор розійшовся зі своєю давньою подругою, голлівудською зіркою єврейсько–українського походження Мілою Куніс.

Історики, політичні діячі й активісти громадських організацій Києва, Полтави, Черкас, Дніпропетровська, Вінниці, Чернігова, Запоріжжя й інших міст відвідали легендарний острів, аби обмінятися думками у форматі наукової конференції «Гетьман Петро Конашевич–Сагайдачний в історії України», повідомляє управління у справах преси та інформації Запорізької облдержадміністрації. Зібрання фахівців у музеї історії Запорозького козацтва зініціювали Український інститут національної пам’яті, Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського та Інститут історії НАНУ.

Ці кінокадри, мабуть, знають усі: невиспаний штандартерфюрер Штірліц, примруживши очі, веде рівними німецькими дорогами респектабельний ретро–автомобіль, який своїми обрисами та хромованими деталями мав символізувати для радянського глядача водночас розкіш і близький занепад Третього рейху. Логотип машини радянського супершпигуна, на відміну від транспортного засобу його колеги Джеймса Бонда, великим планом не показують — зі зрозумілих причин. Але ті, хто цікавиться, знають: Штірліц, хоча й не усамітнювався з розкішними дівчатами, як його кіношні колеги, але їздив на «Хорху–853». Автомобільні естети називають цю модель найкрасивішою машиною передвоєнних років.

Відомо, що піднятися на вершину Олімпу легше, ніж утриматися на ній. Дехто, аби боляче не вдаритися при падінні, завершує кар’єру в ранзі непереможеного. Однак наша співрозмовниця, 28–річна Наталя Добринська, —– не з лякливих. Здобувши в Пекіні олімпійське «золото», вона планує в Лондоні–2012 відстояти титул королеви семиборства. Головною опоненткою Наталки, очевидно, буде, британка Енніс, яка з 2009 року не програла нашій співвітчизниці ще жодного старту. Проте Добринська сподівається знайти в собі внутрішні резерви, аби саме на головних стартах чотириріччя зробити вдалий ривок і здобути титул дворазової олімпійської чемпіонки.

Цікаво, що, й далі дбаючи про спортивну кар’єру, Наталя вирішила почати нову сторінку своєї історії — політичну – і пройшла до Вінницької облради за списком Партії регіонів. Про те, як і чому титулована легкоатлетка вирішила вести «подвійне життя», вона розповіла в інтерв’ю «УМ».

Ласкаві, вольові, гонорові, незалежні... Такими ми знаємо і любимо наших котів. Саме наші пухнасті улюбленці стали символом 2011 року. Для когось — просто красиві тварини, для інших — найкращі друзі, кицьки можуть приносити в дім не лише радість, а й непогані гроші та славу. Муркотливий звір є не лише домашнім улюбленцем, а й брендом та цілим капіталом. «УМ» спробувала розшукати найдорожчих — тобто найцінніших із породистих — котів України та світу.

У другій половині дня 1 січня сомалійські пірати захопили в Аденській затоці алжирське судно «Бліда». Як незабаром підтвердили українські дипломати, серед 27 моряків екіпажу цього судна шестеро — українці. Хоч «Бліда» ходить під прапором Алжиру, орендує судно грецька компанія, і саме вона вестиме переговори, за які взяла на себе повну відповідальність. Наразі всі спроби налагодити контакт із захопниками успіху не мали.