Презентація спектаклю «Десь та близько» відбудеться в рамках Міжнародного фестивалю сучасної драматургії «Лютий/Февраль». Головним режисером вистави за п’єсою Ганни Яблонської став херсонський журналіст Євген Марковський, а актори — молоді представники Херсонського центру імені Мейєрхольда. Окрім того, відразу три російські театри — московська «Практика», пермська «Сцена–молот» і глазовський «Парафраз» — так само покажуть вистави на згадку про загиблу Ганну Яблонську.

У книзі «Сатирикон–ХХІ» Олександра Ірванця зібрано основний масив прозового й поетичного доробку письменника, а саме — романи «Рівне / Ровно» і «Хвороба Лібенкрафта», повість «Очамимря», численні оповідання, а також вибране з усіх його поетичних збірок, які раніше виходили у «Фоліо» у збірці «Хрест». Драматургія, на жаль, відсутня, і цьому існує цілком «технічне» виправдання.

Газетна періодика, як правило, довго не живе. Її місце — спочивати до пори до часу в архівних сховищах, аж поки хтось із невгамовних у пошуках власної істини не потривожить цей вічний газетярський сон.

Донецький адміністративний окружний суд розпочав розгляд справи за позовом Варвари Камаралі, мешканки села Кам’янка Тельманівського району, до Донецької обласної держадміністрації. Громадянка вимагає визнати недійсним рішення голови облдержадміністрації від 9 лютого 1996 року, згідно з яким напівзруйнована культова споруда була передана місцевій церковній громаді Вознесіння Господнього, що перебуває під юрисдикцією Української православної церкви Київського патріархату.

Із закликом вжити заходів, аби припинити церковне рейдерство на Сумщині, сім політичних партій та громадських організацій звернулися до Президента Віктора Януковича. У листі до першої особи держави автори наводять низку прикладів, коли права вірян православної церкви Київського патріархату порушувалися на користь православної церкви Московського патріархату. Так, у травні минулого року в Шостці стався підпал храму Святої Трійці громади УПЦ КП. У червні представники церкви Московського патріархату самовільно захопили храм Київського патріархату в Юнаківці Сумського району. Того ж місяця Сумська єпархія УПЦ МП заявила про перехід «до лона канонічної церкви» Свято–Покровської громади села Кияниця Сумського району. І хоча з’ясувалося, що жодної ухвали громада не приймала, тамтешній храм було захоплено.

У Будьонівському районі Донецька чотири загальноосвітні школи. Із них лише одна — ЗОШ № 136 — має статус української. Саме вона останнім часом стала об’єктом прискіпливої уваги громадськості міста і представників ЗМІ. Пікантності ситуації додає той факт, що в цій школі навчався малий Петя Симоненко, нині — лідер Компартії України.

Минулого року з Євгеном Грошевим ми зустрічалися з добрий десяток років тому. Тоді він розповів нашій газеті про свій грандіозний задум, який уже починав втілювати в життя. Йшлося про створення медалей усіх лауреатів Нобелівської премії. На той час Грошев працював, як кажуть літератори, «в шухляду». Проте він — не літератор, а медальєр. І оце «в шухляду» означає не тільки трату часу, а й коштів. Однак Грошев цим ніскільки не переймається, бо впевнений, що створене ним обов’язково буде затребуване. У тому числі й меморіальний комплекс пам’яті загиблих польських урядовців в авіакатастрофі під Смоленськом, над яким пан Євген почав працювати з власної ініціативи...

Древній Галич пережив переполох. Чутки про те, що на південних лісових околицях міста якийсь неадекватний орел нападає на людей — просто каменем падає на їхні голови, — з острахом переповідали з вуст у вуста тутешні мешканці. Топ–новину про агресивного літаючого хижака підхопили й деякі місцеві ЗМІ. Напруга згасла лише тоді, коли земляків заспокоїли фахівці Галицького національного природного парку, розташованого саме в «зоні бойових дій» орла. З’ясувалося, що хижий птах — канюк (а це він наробив стільки галасу) й не мав нічого лихого супроти братів своїх старших.

Із вимогою не допустити передачу Національного заповідника «Софія Київська» у підпорядкування Міністерству культури вчора на Софійській площі зібралося близько двох сотень людей. Серед них — активісти з організацій «Збережи старий Київ», «Кияни проти руйнації» та працівники заповідника.