Про потенціал українських майстрів фристайлу свідчать численні призові місця на етапах Кубка світу, але на чемпіонатах світу наші «снігові акробати» рік у рік лишалися без медалей. Так було до минулого уїкенду, коли в українському фристайлі сталася історична подія — у американському ДірВеллі Ользі Волковій із Миколаєва вдалося здобути для України першу нагороду світової проби — бронзову.
Квіти й іграшки з по–ліетиленових мішечків, скриньки зі старих листівок та коробок із–під цукерок, декоративні панно із пластикового посуду та пляшок… Виявляється, увесь той непотріб, що ми кожного дня викидаємо до сміттєвого відра може стати матеріалом для творчості й бурхливої фантазії! Переконатися в цьому довелося на виставці дитячих робіт в Українському домі, що була створена за підсумками конкурсу «Діти за чисту енергію». Його вже третій рік поспіль проводить Національне агентство з питань забезпечення ефективного використання енергоресурсів. Цього разу в конкурсі взяло участь близько двох тисяч талановитих дітей з усієї України, які прислали до Києва свої малюнки, вірші та вироби з вторинних ресурсів.
Коли на міжнародному фестивалі творчості, телебачення та преси раптом виграла робота школярів, учасників студії «Відеоклас–продакшн» під керівництвом викладача Владека Цумана, журі, окинувши оком юних кіношників, одноголосно відмовилося давати премію. Приписали авторство керівникові. Справді, ролик «Школа майбутнього вже сьогодні» вирізнявся серед інших якістю роботи та цікавим сюжетом, але насправді діти виконали роботу самостійно. Щоправда, це не стерло посмішок із дитячих облич. Адже визнання їхнього відео роботою дорослого професіонала стало найвищою нагородою.
Нестача чистої питної води завжди була великою проблемою людства, а в наші часи виросла до одного з головних глобальних питань. На початку ХХІ століття близько мільярда мешканців Землі взагалі не мають доступу до чистої води. І це в той час, коли на планеті існують гігантські резервуари прісної вологи — айсберги. Відколюючись від льодових шапок Арктики та Антарктиди, тисячі крижаних гір дрейфують океанами, доки не розтануть, змішавшись із солоними морськими хвилями. А тим часом питної води, яка таким чином втрачається безслідно, з лишком вистачило б для задоволення потреб усього людства.
Науковці давно замислювалися над тим, як використати воду з айсбергів для напування «спраглих» регіонів. І ось нарешті, після десятків років теоретичних розмірковувань, справа переходить у площину практичної реалізації. Гігантську крижану гору відбуксують вiд узбережжя Гренландії до Канарських островів, де вона має стати джерелом найчистішої у світі питної води для частини Канарських островів та приморських курортів Марокко.
Чотири іноземних і сім харківських театрів упродовж п’яти днів (з 31 січня по 4 лютого) були учасниками І Міжнародного театрального фестивалю малих форм «Театронік». Попри те, що в Україні вже існують дві подібні фестивальні події — хмельницьке «Відлуння», що демонструє роботи театрів одного актора, і харківська «Курбалесія» — Театральний центр, який, до слова, опікується останнім форумом і наважився на створення ще одного неприбуткового мистецького заходу. Як вважають ініціатори фестивалю, сучасному глядачеві бракує контакту з театром: «Театр малих форм — це завжди щось сповідальне, що звернене безпосередньо до тебе. Мені відомо, що сучасний глядач дуже хоче бути поруч з актором», — пояснила ідейну концепцію «Театроніка» віце–президент Всесвітнього форуму театру одного актора при Міжнародному інституті театру, колишня киянка, а нині жителька німецького Ганновера Ніна Мазур. Ідею проведення «камерного» фестивалю пані Ніні запропонували харківський актор Віталій Бондарєв, який часто гастролює за кордоном саме з моновиставами, і режисер харківського театру «Ланжерон» Галина Панібратець.
Майже місяць працівники харківських соціальних служб намагаються дати раду проблемі, що не прописана чітко у жодному відомчому циркулярі. Із рішенням не поспішають, бо йдеться про долю одразу двох дівчаток, одна з яких доводиться іншій... матір’ю.
Тепер у черкаських ВІЛ–інфікованих малюків є власний дитячий садок. Так по–домашньому називають обласний антикризовий центр батьки цих дітей. Розташувався він в одноповерховому приміщенні, по вулиці Можайського, 50, в мальовничому сосновому лісі.
Упродовж минулого року Івано–Франківщину відвідали майже мільйон туристів. За кількістю відпочивальників та прибутками від їхнього перебування в краю Черемоша й Прута Прикарпаття не тільки ввійшло до трійки вітчизняних лідерів із надання турпослуг, а й набуло, передусім завдяки гірськолижному курорту «Буковель», іміджу одного з привабливих туристично–рекреаційних регіонів Східної Європи.
Коли до рідного села Галини Ткаченко в Монастирищенському районі Черкаської області прибув мобільний мамограф, вона спочатку відмовилася йти на обстеження. Жінка пригадує, що її вмовила тільки рідна сестра, яка живе у цьому ж селі. Згодом пані Галина була вдячна долі, що так усе сталося, тому що апарат допоміг виявити на ранній стадії рак молочної залози, а успішна операція привела до повного одужання. Колишня пацієнтка онкодиспансеру каже: добре, що той «мамолог на колесах» дістався і до нашого віддаленого села. А черкаські онкологи зазначають: без дороговартісного мамографічного комплексу їм не вдалося б досягти таких гарних результатів з ранньої діагностики раку, особливо в сільських районах. Саме Черкаський обласний онкодиспансер ще п’ять років тому першим в Україні одержав незвичайний автомобіль. Це відбулось у рамках програми «Разом проти раку грудей», організаторами та партнерами якої є благодійний фонд «Здоров’я жінки та планування сім’ї» та міжнародна косметична компанія AVON.
Завдяки технічному прогресу науковці та медики можуть користуватися найдосконалішим обладнанням для діагностики та лікування різних видів пухлин. Утім проблема раку досить важко вирішується, тому що науковцям досі не вдається встановити першопричину цього захворювання. На сьогодні існують десятки теорій, але однозначно й безапеляційно сказати, що працює та чи інша, неможливо. Про це під час «круглого столу» журналістам розповів директор Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології імені Р.Є. Кавецького НАН України, академік Василь Чехун.
