Із борцівського чемпіонату Європи, що завершився минулими вихідними в Дортмунді, українська жіноча збірна привезла шість нагород, здобувши перемогу в командному заліку. Половина медального доробку — відзнаки в олімпійських вагових категоріях.

Нагадаємо, що жіноча боротьба на літніх Олімпіадах з’явилася лише в 2004 році в Афінах. Тоді золоту нагороду для України здобула Ірина Мерлені в найлегшій ваговій категорії – до 48 кг. Через чотири роки в Пекіні Іра отримала «бронзу» та має велике бажання виступити ще й на XXX літніх Іграх у Лондоні 2012 року. Щоправда, віднині у Мерлені з’явилася серйозна конкурентка — 20–річна Христина Дарануца з Донеччини, яка на єврофорумі–2011 виборола срібну медаль. Головний тренер жіночої команди Володимир Євонов каже, що з кандидатурою на Олімпіаду визначаться лише в червні наступного року. Наразі ж головне — ліцензія для країни. А про нову «зірочку» пан Євонов розповідає таке: «Дуже талановита борчиня. Щоправда, не вистачає їй зібраності — на килимі як дзиґа. Може віддати суперниці два бали й одразу виграти три. Якщо вона матиме стабільність, то зможе «знищити» на своєму шляху будь–кого».

Кореспондент «УМ» розшукав Христину вдома у Дзержинську, де борчиня відновлювала сили після серйозних міжнародних сутичок, і розпитав про шлях у збірну, першу дорослу перемогу та подруг–суперниць.

10 квітня 2010 року о 10:41 за місцевим часом польський літак Ту–154, на борту якого перебували президент Лех Качинський iз дружиною Марією, представники уряду та парламенту Польщі, вся армійська верхівка, громадські та церковні діячі — загалом 96 осіб — заходив на посадку в аеропорту Смоленська. Представницька делегація летіла до Росії з особливою місією: вшанувати пам’ять жертв Катинської трагедії — 22 тисяч поляків, розстріляних енкаведистами в лісі під селом Катинь навесні 1940 року. Проте склалося так, що того дня Польща була змушена молитися за новi жертви катинського лісу. В умовах густого туману й майже нульової видимості президентський літак, приземляючись, зачепив крилом дерево, завалився на бік і розбився. З 89 пасажирів та семи членів екіпажу не вижив ніхто.

Це був шок не лише для Польщі. У світі ще не ставалося катастрофи, яка б в одну мить забрала стількох представників національної еліти.

Продаж колишньої «Криворіжсталі» дотепер вважається однією з найуспішніших оборудок у сфері економіки часів незалежної України. І, за великим рахунком, сумніватися в цьому не доводиться. Підприємство успішно долає наслідки світової фінансової кризи, працює ефективно та прибутково, збільшує розміри інвестицій у модернізацію основних виробничих фондів та об’єкти соціальної сфери, не має заборгованості перед бюджетом та з виплати заробітної плати. У ВАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» (так підприємство називається нині) навіть збудували для своїх працівників чотири будинки на 416 квартир і здійснюють страхові виплати до 30 тисяч гривень на одну людину. Чогось подібного не знайдеш в усій економіці України. А рівень середньомісячної заробітної плати — 3947 гривень у 2010 році — залишається одним із найвищих серед підприємств гірничо–металургійного комплексу.

Добротну двоповерхову будівлю чи не найстарішого і чи не єдиного донині діючого в Тернополі кінотеатру «Перемога», розташованого в центрі міста, очікують великі переміни. Цей кінотеатр упродовж багатьох останніх років переживав не найкращі часи. Фільми нерідко доводилося «крутити» і для якогось десятка глядачів. Виживати комунальному підприємству допомагала перманентна здача в оренду великого фойє на першому поверсі, яке облюбували для так званих виставок–продажів заїжджі підприємці. Відтак культурний заклад почав усе більше асоціюватися у тернополян із торгівлею, а нещодавно в його підвалі «завівся» ще й бар із красивою назвою «Золотий дукат»...

За один тиждень на Волині пролунало два вибухи, внаслідок яких загинуло троє людей. Обидва нещастя трапилися у Ковельському районі. 4 квітня група чоловіків із села Черемошно двома підводами поїхали на авіаційний полігон, щоб накопати трохи осколків бомб і заробити перед Великоднем якусь копійчину на металобрухті. Екіпірувалися відповідно, навіть металошукач із собою прихопили (його один із шукачів спеціально привіз із Москви). Накопали металу кілограмів iз 80, коли на глибині півтора метра натрапили на частину бомби. Між чоловіками виникла суперечка, бо відмовлятися від знахідки захотіли не всі. Двоє старших наказали молодшим відійти на безпечну відстань, а самі почали розбивати бомбу на шматки. Внаслідок вибуху 47–річний і 48–річний чоловіки загинули. Серед тих, хто вцілів, був син одного із загиблих.

Одразу три стрічки за мотивами казки «Білосніжка і семеро гномів» планують знімати в Голлівуді. Але якщо проект студії «Дісней» ще перебуває на стадії написання сценарію, а стрічка «Білосніжка і єгер» забуксувала через відмову актора Вігго Мортенсена грати головну чоловічу роль, то зйомки фільму від компанії Relativity ось–ось розпочнуться. Днями стало відомо, що головну роль у ньому виконає донька рок–музиканта Філа Коллінза. У злу королеву перевтілиться Джулія Робертс, а прекрасним принцем стане Ермі Хаммер.

Російські журналісти розшукали мешканця Німеччини, який 24 роки тому кинув у Балтійське море лист у пляшці. Тільки тепер її випадково підібрав на березі калінінградський школяр Данило Коротких. Разом із батьком він відкрив знахідку і дістав звідти записку. «Мене звати Франк, мені 5 років. Я подорожую з батьком у Данію. Хто знайде мій лист, будь ласка, напишіть. Я відповім», — iшлося в листі. А далі було вказано адресу й дату — 7 вересня 1987 року.

У серіалі «Відчайдушні домогосподарки» героїня Єви Лонгорії не вирізняється кулінарними талантами. Вона спокійнісінько сидить на шиї в чоловіка–бізнесмена та тільки й думає про секс і шопінг. Але в реальному житті Єва не має нічого спільного з легковажною Габі. А на кухні ще й дасть фору будь–якій домогосподарці. Доказом цих слів є книга кулінарних рецептів Лонгорії, яка щойно вий­шла друком. Збірку 36–річна актриса назвала «Кухня Єви: готуємо з любов’ю сім’ї і друзям».

— Куме, чув ваш син у Москві працює?..

— Так, так ! Працює у крематорії — палить москалів, а йому за це ще й гроші дають.

Святе місце порожнім не буває. Ми звикли, що флагманом українського хокею вважається «Сокіл». Утім, коли в нього виникають проблеми (передусім фінансові), знаходиться інший кандидат на домінування на національному рівні. Так було на межі тисячоліть, коли гегемонію «Сокола» порушив київський «Беркут». Тепер же на перші ролі вийшов інший фінансово спроможний клуб — донецький «Донбас». Цікаво, що на чолі обох конкурентів «біло–синіх» ставав тренер Олександр Куликов.