Пожежу вчора вночі помітили мешканці сусідніх будинків. Вони ж і викликали на місце НП рятувальників. Полум’я охопило двоповерхiвку по вулиці Чернишевській, де тривалий час розташовувався тубдиспансер. На боротьбу з вогняною стихією прибули 60 пожежників і вiсiм автоцистерн, та приборкати полум’я вдалося лише через півтори години. Роботі перешкоджало густе задимлення приміщення, тому довелося працювати у спеціальних апаратах захисту органів дихання.

З понедiлка в Європi стартує тиждень енергоефективності. Він проводиться шостий рiк поспiль i покликаний продемонструвати урядовцям та бізнес–спільноті переваги використання енергоефективних технологій, їх економічну доцільність та користь для довкiлля. Цього року тиждень енергоефективності об’єднає понад 30 тисяч учасників в усій Європі та за її межами.

Ініціатива уряду про збільшення у десять разів санкції проти підприємців, які платять зарплати «у конверті», викликала критику експертів. «Легалізація заробітних плат суто адміністративними методами — просто неможлива. Але влада наступає на ті самі граблі, посилюючи адміністративний тиск на бізнес та створюючи передумови для збільшення корупції», — стверджує заступник голови політради «Нашої України», народний депутат Віктор Матчук.

Полотно майстрині вишивки Тетяни Протчевої — це карта, на якій кожна область позначена характерним для неї орнаментом. Майстриня виконала написи на вишивці латиницею, щоб її могли читати іноземці.

Учора Віктор Янукович уперше за час свого президентства виголошував знакову річ — щорічне послання до Верховної Ради (минулого року якось обійшлося без цього). У парламент із самого ранку набилося багато гостей: міністри, «губернатори», мери, судді, посли... Система кондиціонування була не готова до такого ажіотажу, тож під «куполом» нічим було дихнути. Журналісти вщерть заповнили ложу преси. Багато хто, мабуть, позаздрив особистому президентському фотографу Андрієві Мосієнку, який перебував серед депутатів і знімкував шефа з робочого місця... комуніста Петра Симоненка.

Неупереджені військові аналітики дотепер захоплюються рівнем конспірації підпільників українського національно–визвольного руху середини ХХ століття. Над цією загадкою свого часу затято ламали голови також не у тім’я биті інтелектуали МДБ—НКВС, не розуміючи, як бандерівцям удавалося ціле десятиліття після завершення війни чинити активний збройний опір у Галичині, нашпигованій відбірними підрозділами Радянської армії, антиповстанським спецназом та мережею сексотів.

Не останню роль в існуванні цього феномену, крім масової підтримки ОУН та УПА місцевим населенням, відіграло галицьке патріотичне духовенство. На відміну від московських батюшок, котрі один поперед одного «пачками» здавали кадебістам політично неблагонадійну паству, більшість греко–католицьких священиків не тільки залишалися духовною опорою свого народу, а й розділяли з ним гірку долю в’язнів та вигнанців.

Перше інтерв’ю на посаді очільника Міністерства охорони здоров’я Василь Князевич дав саме «Україні молодій». Тоді щойно призначений керівник МОЗу ставив перед собою амбітні плани про збільшення тривалості життя українців, розвиток сімейної медицини тощо. Утім події в країні змушували міністерство і його керівництво постійно «гасити пожежі». У розмовi з «УМ» Василь Михайлович визнає, що система охорони здоров’я нині розбалансована і навести в ній лад дуже складно. Утім переконаний: за роки його керівництва сучасна медицина отримала непоганий імунітет перед світовими викликами на кшталт «свинячого грипу».

На початку року до України навідався канадський бандурист японського походження Сакума Сюіці. Колоритний самурай з вусами так зворушливо притискав до себе наш народний інструмент, розповідаючи, що, хоч і працює простим електриком, бандурою захоплюється давно і без неї свого життя уже не уявляє. Слухаючи цього щирого шанувальника бандури, мене не полишали думки про те, що й українка з бандурою скоро виглядатиме так само екзотично, як цей «козарлюга». Інструмент, який раніше був візиткою країни на найпрестижніших міжнародних акціях, сьогодні наче перебуває десь у підпіллі. Держава про престиж народної музики не дбає, а почути його можуть лише дійсно дуже наполегливі люди, які не пошкодують часу на пошук диска із записами бандуристів і сили «видлубати» його з багатомільйонного мотлоху попси.

У народної артистки України Тетяни Маломуж пошана до бандури — на генетичному рівні. Закохавшись у цей інструмент ще в дитинстві, у 2004 році вона створила «бойовий загін» на підтримку іміджу бандури. Спочатку основним напрямом творчої діяльності тріо бандуристок (Тетяна Маломуж, Катерина Коврик, Ольга Черній) були записи для Фонду Українського радіо. Але згодом артистки почали працювати і над іншими проектами, записувати диски, концертувати. За цей час колектив брав участь у міжнародних конкурсах  і фестивалях в  Україні, Росії, Польщі, Франції та інших країнах.