Подумати тільки: що то за життя — без прем’єр? За відсутності мистецьких дебютів однозначно матимемо лише комічну імітацію самобутності, пісне існування — не більше. Мабуть, розумінням саме цієї істини і керувалася Київська організація Національної спілки композиторів України та її голова і муздиректор фесту Ігор Щербаков, які вже вдвадцятьперше (!) провели Міжнародний фестиваль «Музичні прем’єри сезону». В Україні фестивалі сучасної академічної музики можна перелічити на пальцях однієї руки (киянин–меломан, спраглий до композиторських новинок, має лише три нагоди їх почути: «Київ Музик–Фест», «Музичні прем’єри» і «Форум музики молодих»), тому «Музичні прем’єри...» — це завжди подія, традиція якої в часовому вимірі — ровесник української Незалежності.

Критерій так званої «нормальності» не відомий і навряд чи коли буде визначений (перевірено століттями) — люди ж бо різні. Наскільки вони різні — яскраво представлено у ІІ міжнародному проекті «Аут» (київський Музей сучасного мистецтва України), присвяченому аутизму та нейрорізноманітності. Перший «Аут» відбувся на теренах України минулого року.

Польський кінематограф, можливо, не такий популярний в Україні, як, скажімо, французький, проте, пам’ятаючи про чудову польську кіношколу та таких грандів, як Кшиштоф Кесльовський, Анджей Вайда, Єжи Гофман, Кшиштоф Зануссі, Юліуш Махульський, усе ж варто звернути увагу на Дні польського кіно, що зараз проходять в Україні (із 7 по 14 квітня).

«Після кожного показу публіка встає і співає Гімн України, довго не відпускаючи акторів зі сцени. А Григорій Гладій назвав цю постановку ударом у сонячне сплетіння», — повідомила Марія Матіос «УМ» відразу після закінчення міні–гастролей Івано–Франківського театру ім. Івана Франка в Канаді. Як відомо, на американський континент театр та письменниця вирушили минулого тижня, щоб дати три вистави: 7 квітня — в Оттаві, 8 квітня — у Монреалі та 10 квітня — у Торонто. Перед від’їздом, Марія Матіос, яка, до речі, отримала Шевченківську премію за роман «Солодка Даруся», заявила, що це перші гастролі українського театру в Канаді за часів незалежності. Організацією туру займалася американська продакшн–компанія.

Коли після затяжної зими нарешті приходить довгоочікувана весна, «на доважок» до ясної погоди з теплим вітерцем та яскравим сонечком наш організм зазвичай отримує чимало нездужань. Лікарі констатують, що саме на цю пору року припадає пік загострень багатьох хронічних захворювань та скарг на млявість, занепад сил і відчуття втоми. Тому вже звичні до такої ситуації пацієнти–«хроніки» намагаються заздалегідь підготуватися до небезпечного періоду та запобігти загостренню хвороби. Що ж робити, аби весна не перетворилася з прекрасної квітучої пори на сезон болячок? Відповідь на це питання «УМ» шукала у столичного лікаря–імунолога.

Громадянин Ізраїлю Раді Кайоф через параліч ніг упродовж останніх 20 років міг пересуватися тільки на інвалідному візку. Чоловік уже й не сподівався колись стати на ноги, але йому пощастило: пан Кайоф став одним із перших користувачів унікальної розробки, яка дозволяє паралізованим людям стояти, ходити й навіть підніматися сходами. Як повідомляє «Медпортал», ідеться про революційний екзоскелет ReWalk — винахід засновника компанії «Агро медікал технолоджис», інженера Аміта Гоффера.

З усієї України перший підкорювач космосу бував лише в Криму — тренувався на полігоні під Феодосією, працював у Євпаторії, де розташовувався Центр управління пілотованими космічними апаратами, відпочивав у елітних санаторіях та невтомно навідувався в «Артек». Не дивно, отже, що влада автономії з таким завзяттям говорила про велику причетність регіону до святкування на державному рівні разом із Росією півстолітнього ювілею першого польоту людини в космос. Проте розрекламований «цвях програми» — відкриття пам’ятника Юрію Гагаріну — виявився іржавим: конкурс на кращий проект оголосили запізно, та й коштів, як «дивом» з’ясувалося, на цю справу немає. Словом, пам’ятника в Сімферополі не буде щонайменше до осені.

У Росії нарешті офіційно оприлюднено документи про катастрофу 43–річної давнини, а саме — звіт урядової комісії про розслідування загибелі Юрія Гагаріна під час випробувального польоту на МІГ–15 у Володимирській області. «Висновки комісії: найбільш імовірна причина катастрофи — виконання різкого маневру для того, щоб уникнути зiткнення з кулею зонда. Або, що менш імовірно, — для запобігання входу у верхній край першого шару хмарності, — повідомив цієї суботи на прес–конференції в Москві Олександр Степанов, начальник департаменту із забезпечення діяльності архіва виробництва президента Російської Федерації. — Різкий маневр призвів до подальшого потрапляння літака в надкритичний режим польоту і падіння в умовах ускладненої метеорологічної ситуації».

Нинішній День космонавтики тісно переплітається з постаттю Станіслава Конюхова, який пішов із життя 3 квітня. Сьогодні йому виповнилося б 74 роки. Але замість привітань його рідні, колеги та й уся Україна поминатимуть цю легендарну людину, яка так раптово й несподівано відійшла у вічність...