Відразу зазначимо: будівля прокуратури міста Дніпропетровськ розташувалася зовсім не в тіні дерев, а в гарному місці — на дніпровській набережній. Знаний у місті бригадир облицювальників гранітом Микола Шуйдін, як тепер зізнається, саме на це й «клюнув». Мовляв, де–де, а в прокуратурі «кинути» не можуть. Тим паче, бригада Шуйдіна у Дніпропетровську зарекомендувала себе роботою на відомих об’єктах, як–от вестибюлі головних корпусів Національного університету та конструкторського бюро «Південне», VIP–зали аеропорту, центральний вхід облуправління СБУ, дзвіниця і пам’ятник загиблим міліціонерам, оглядовий майданчик парку імені Т. Г. Шевченка, житловий комплекс «Вежі»...

Конкурс, оголошений головою КМДА Олександром Поповим, що мав на меті «консервацію та сучасну музеєфікацію автентичних залишків та слідів церкви Богородиці (Десятинної), створення архітектурного ансамблю з інфраструктурою музейного комплексу», має всі шанси не принести жодних результатів.

Головний архітектор Києва і голова журі конкурсу Сергій Целовальник виступає проти зведення храму на місці розкопок. Такої ж думки і більшість членів журі, істориків та архітекторів. Одначе у день оголошення результатів таємного голосування за проект–переможець тендеру, члени лічильної комісії, провівши підрахунок, відмовилися назвати голосування недійсним. Професор Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури Лариса Скорик говорить, що є зацікавлена сторона, яка виступає за зведення нового храму на місці Десятинної, і церковники втручаються у роботу комісії та телефоном видають анафеми.

З приходом справжньої теплої весни хочеться бачити на столі більше по–весняному яскравих кольорів. Організм, стійко витримуючи напади авітамінозу, їх просто вимагає. А вдовольнити ці бажання найпростіше салатним листям.

Телеведуча й акторка Руслана Писанка, яка на початку кар’єри глядачам розказувала про погоду, а тепер — про автомобілі, ще в 2009–му видала першу і поки що єдину книжку «Кулинарные соблазны от Киевской Руси». (В інтернеті навіть можна знайти вагу видання — 930 г). Певно, упродовж двох років семитисячний тираж російськомовної книжки читачі не розхапали, як гарячі пиріжки. Бо авторка на нещодавньому харківському фестивалі «Світ книги–2011» усе ще презентувала свої видрукувані кулінарні рецепти.

Громом серед ясного неба став лист німецького підприємця Сергія Лоренца на адресу голови Дніпропетровської облдержадміністрації Олександра Вілкула та прокурора області Наталі Марчук, у якому заявлялося, що міська влада закупила трамвайні вагони німецького виробництва у п’ять разів дорожче за їх ринкову вартість. Цю інформацію відразу підхопили дніпропетровські політики. Депутати міськради зажадали від міського голови створити спеціальну комісію для розслідування обставин закупівлі трамваїв. Скандал знайшов своє висвітлення на інтернет–сайтах, у німецьких та російських газетах.

У Черкасах винайшли новий вид преміювання для чиновників мерії. За хорошу роботу їм почали вручати заохочувальний приз — велосипеди. Серед перших власників двоколісного транспорту — Сергій Оксаніченко, головний спеціаліст відділу комунікацій та зв’язків iз громадськістю, Наталія Погоріла, головний спеціаліст відділу екології та раціонального природокористування, та Ігор Кіта, заступник директора департаменту муніципальної інспекції.

Коли з міста Рівне надійшло повідомлення про затримання поліськими правоохоронцями молодика, підозрюваного у вчиненні сексуальної агресії, його зовнішній вигляд та біографічні дані збігалися з прикметами косівського ґвалтівника.

Усі троє поодинці — Маркіян Шашкевич, Яків Головацький та Іван Вагилевич — уже мають свої копії у вигляді пам’ятників і барельєфів. Та увічнити разом засновників відомого літературного угруповання «Руська трійця», яке в тридцяті роки ХІХ століття розпочало національно–культурне відродження на західноукраїнських землях, скульптори не додумалися.

У звичайному помешканні багатоповерхівки зареєстровано... коня. Насправді за незвичайним кумедним фактом нічого смішного немає. Навпаки — лише сумні реалії нашого сьогодення. Господиня квартири, лікар–реабілітолог Наталія Шідловська, є головою «Спілки батьків–опікунів дітей, які хворіють дитячим церебральним паралічем «Крила ангела».

Confederatia Helvetica, інакше кажучи, Швейцарія, знана передусім своїми банками, сирами та шоколадом. Про її культурне життя у нас відомо небагато. Про тамтешні музеї — ще менше. Утім музеї функціонують у цій країні зразково — майже як банки. Чи як годинники. За статистикою, музеї Швейцарії минулоріч відвідало 18,4 млн. осіб. Якщо спробувати оживити сухі цифри, то можна було би сказати, що кожен швейцарець навідався до музейного закладу щонайменше двічі за рік. Проте до швейцарських музеїв «паломничають» й іноземні туристи.

Як організована музейна справа у цій країні і чи лише завдяки потужній фінансовій підтримці музеї Швейцарії є взірцевими, спробувала з’ясувати «УМ».