Жахлива трагедія сталася в одному з сіл Чуднівського району, що на Житомирщині. Як повідомили «УМ» у прес–службі обласної міліції, близько о пів на шосту ранку до місцевого райвідділу міліції зателефонував переляканий селянин, який і повідомив, що до одного з будинків намагається вдертися якийсь навіжений із сокирою. Слідчо–оперативна група негайно виїхала на місце події (назву населеного пункту правоохоронці вперто не повідомляють), але застала вже криваву картину: вбивця встиг позбавити життя трьох людей.

У вівторок Берегівський районний суд Закарпатської області поставив крапку в судовому процесі над двома громадянами Франції, які намагалися незаконно вивезти двох немовлят до себе на батьківщину. Батька дітей, 39–річного Патріса Ле Рока, визнали винним в «організації незаконного переправлення людей через державний кордон України, скоєного за попередньою змовою осіб» (ч. 2 ст. 332 Кримінального кодексу України) й засудили до 15 тисяч гривень штрафу. Дідусь дітей, 66–річний Бернар Ле Рок, засуджений за тією ж статтею до 14 тисяч гривень штрафу. Дорогий кемпінг–фургон, яким батько й син намагались вивезти дітей за кордон, конфіскували на користь держави.

За останні дні в інфекційну лікарню міста з кишковими розладами та високою температурою потрапило більше десятка малюків віком від двох до п’яти років. Усі вони — вихованці дитсадка № 140 Київського району Одеси. Наразі роботу виховного закладу, який відвідувало 216 дітей, призупинено. На даний момент у лікарні залишаються дев’ять малят, стан яких покращився — зараз медики його оцiнюють як середнього ступеня важкості. Трьох маленьких пацієнтів уже виписали додому.

Для фізичної особи штраф за кинутий на вулиці недопалок становитиме від 340 до 1300 гривень, а для керівників підприємств, у котрих спiвробiтники не влучатимуть в урну, коливатиметься в межах 850 — 1700 гривень. Таку заяву зробив перший заступник голови Київміськдержадміністрації Олександр Мазурчак. Для цього, каже чиновник, не потрібно ухвалювати окремого закону — за недопалки будуть платити так само, як і за інше викинуте в неналежному місці сміття.

Українські історики й патріоти дали однозначну оцінку гетьману Івану Мазепi — борець за свободу української нації, мудрий і далекоглядний політик, людина незламного духу і стратегічного мислення, меценат і великий патріот. Проте у суспільстві ще й досі переважають радянські стереотипи про Мазепу–зрадника. Тому «Україна молода», яка від самого початку підтримувала й підтримує ідею встановлення пам’ятника Івану Мазепі в Полтаві, вирішила видати в найближчу п’ятницю спецiальний тираж газети для Полтави, щоб мешканцi знакового українського мiста змогли дiзнатися бiльше правди про Мазепу. Адже саме від рішення полтавської громади залежить, бути чи не бути пам’ятнику гетьманові в місті. І ми прагнемо, щоб це рішення полтавці ухвалили свідомо, а не під впливом пропагандистських міфів.

Після піврічного затишшя у Верховній Раді знову відбулася бійка: Адам Мартинюк — стриманий політик–комуніст, багаторічний депутат, перший віце–спікер ВР — накинувся на молодого, але амбітного Олега Ляшка. І зробив йому боляче на очах усього парламенту, фото– й телекамер.

...«Ще раз зібрались ми до тебе, Тарасе, дякувати тобі за все, що зробив ти для нас, — за гіркі сльози, що лив ти цілий вік за своїх дітей. Дуже, мабуть, були вони палючі, бо схаменулась вся Україна, яка побачила їх... Нагадав ти їй, Тарасе, про славну давнину, про великі діла наших батьків, про славнее козацтво... Як божий грім гримнула твоя свята пісня по всій Україні. Заворушилась бідолаха, — прокинулись твої діти...» Ці слова виголосив 8 травня (тут і далі за новим стилем) над домовиною Тараса Шевченка на Смоленському кладовищі в Петербурзі Микола Костомаров. Після цього труну з тілом Шевченка накрили червоною китайкою, і жалобна процесія рушила через увесь Петербург до вокзалу. Так почалася Шевченкова довга дорога додому, «на Вкраїну милу».

Відразу зазначимо: будівля прокуратури міста Дніпропетровськ розташувалася зовсім не в тіні дерев, а в гарному місці — на дніпровській набережній. Знаний у місті бригадир облицювальників гранітом Микола Шуйдін, як тепер зізнається, саме на це й «клюнув». Мовляв, де–де, а в прокуратурі «кинути» не можуть. Тим паче, бригада Шуйдіна у Дніпропетровську зарекомендувала себе роботою на відомих об’єктах, як–от вестибюлі головних корпусів Національного університету та конструкторського бюро «Південне», VIP–зали аеропорту, центральний вхід облуправління СБУ, дзвіниця і пам’ятник загиблим міліціонерам, оглядовий майданчик парку імені Т. Г. Шевченка, житловий комплекс «Вежі»...

Конкурс, оголошений головою КМДА Олександром Поповим, що мав на меті «консервацію та сучасну музеєфікацію автентичних залишків та слідів церкви Богородиці (Десятинної), створення архітектурного ансамблю з інфраструктурою музейного комплексу», має всі шанси не принести жодних результатів.

Головний архітектор Києва і голова журі конкурсу Сергій Целовальник виступає проти зведення храму на місці розкопок. Такої ж думки і більшість членів журі, істориків та архітекторів. Одначе у день оголошення результатів таємного голосування за проект–переможець тендеру, члени лічильної комісії, провівши підрахунок, відмовилися назвати голосування недійсним. Професор Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури Лариса Скорик говорить, що є зацікавлена сторона, яка виступає за зведення нового храму на місці Десятинної, і церковники втручаються у роботу комісії та телефоном видають анафеми.