Шановний
Володимире Олександровичу!

Війна іде не лише за територію і виживання України, а й за історію. Головне за те, хто її писатиме: чи учні і колеги колишнього компартійного пропагандиста Станіслава Кульчицького чи українські незалежні історики?

Асоціація дослідників Голодоморів в Україні (далі — Асоціація) звертається до Вас, пане Президенте України, як гаранта Конституції України з питання політичних переслідувань

Вкотре звертаю Вашу увагу на події, які передують вшануванню пам’яті 90-х роковин Голодомору-геноциду українців у 1932-1933 роках.

7 серпня 1932 року ухвалили «Закон про п’ять колосків». Символічні п’ять колосків тримає в руках скульптура дівчинки, яка зустрічає відвідувачів Музею Голодомору.

Після публікації в «Україні молодій» розмови з Олесею Стасюк, яка ще донедавна очолювала Національний музей Голодомору-геноциду, ми отримали багато відгуків. Сьогодні пропонуємо увазі читачів відкритий лист від науковиці з США, дослідниці Голодомору-геноциду Вікторії Малько.

Порушивши наукову етику, американський професор Воловина і його команда «спустили згори» 3,9 мільйона очільникам п’яти дослідницьких центрів та громадських асоціацій діаспори в Північній Америці саме тоді, коли Росія розпочала пропагандистську кампанію, аби підірвати зусилля української громади.

За останніми даними ООН, оприлюдненими 18 липня, в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення росії зафіксовано 5110 загиблих.

Українська держава час від часу звертається до світової громадськості з проханням визнати Голодомор 1932 – 1933 років геноцидом українського народу. Особливо важливо в цьому плані одержати підтримку такої впливової європейської держави, як Німеччина.

У німецькому місті Ессен сьогодні, 28 червня, відбулося відкриття виставки «Нас вбивали, бо ми українці», підготовленої Національним музеєм Голодомору–геноциду. Це виставка про події, між якими – 90 років, але які поєднує одне страшне слово – «геноцид».