У серпні 1918 року Повноважний представник Вірменської Республіки в Берліні А. Огандженян повідомляв уряд Української держави про те, що з 1915-го на теренах Османської імперії «знищено до мільйона вірменського населення».

Сто двадцять добровольців, солдатів і офіцерів — це та висока ціна, яку сплатила Конотопщина за свободу і незалежність нашої держави впродовж останніх семи років.

27 листопада, коли вся Україна згадувала жертв Голодомору 1932—1933 років і масових штучних голодів 1921—1923 і 1946—1947 років, які забрали життя мільйонів українців, у західному, патріотичному регіоні нашої держави молоді та добре оплачувані блогери веселилися на БДСМ-вечірці з назвою...

Тиша. Спершу село наповнили чужі крики. З кожного двору лунало: «Гаварі где хлєб, сука! Куда прячєш народноє добро?».

Напередодні відзначення 88-х роковин трагедії Голодомору-геноциду 1932—1933 років значно активізувалися співробітники Інституту демографії і соціальних досліджень імені М. Птухи НАН України та окремі їхні прихильники з числа академічних істориків.

В Україні рік у рік зростає рівень підтримки ідеї проведення суду над винуватцями Голодомору 1932-33 років. У 2008 році цього прагнули 37% громадян, у 2018-му – 48%, у 2021-му – 61%.

Маленькі пластуни з гуртка «Сіверські вовкодави», яким лише 8-9 років, разом зі своїм виховником, священником ПЦУ Ігорем Шемяковим вшанували пам'ять жертв Голодомору-геноциду в місті Конотоп Сумської області.

88 років. Повний вік нормального людського життя. Вік, що міг бути призначений для щастя, для сліду на землі, для продовження роду і життя.

Виповнилося вже століття від початку першого з цілого ряду організованих більшовиками, свідомо спланованих Голодоморів в Україні.

«Ми ніколи й нізащо не забудемо наших предків, які загинули у 1921, 1922, 1923, у 1946 і 1947 і у найстрашніші, влаштовані тоталітарним сталінським режимом 1932-1933 роки – роки Голодомору і геноциду», - заявив глава держави під час промови.