Знаменитий британський співак Джордж Майкл серйозно захворів. Тиждень тому 48–річну поп–зірку госпіталізували у Відні, де Георгіос Панайоту (таке справжнє ім’я музиканта) мав дати концерт. Через складну пневмонію Джорджу довелося скасувати 14 наступних концертів у Британії. Увечері в неділю стан хворого погіршився.
Після матчу Ріната Ахметова запитали, чи не заважав футболістам «Шахтаря» снігопад під час матчу. На що Ахметов відповів, що за таку зарплату їм не завадить бігати навіть метеоритний дощ.
З настанням зими в Україні прогнозують хоча й незначне, але таки подорожчання молокопродуктів. Точніше, збільшення ціни на товар, який вітчизняні виробники мають фантазію називати молокопродуктами. Проти того, аби водянисту й знежирену рідину білого кольору розливали у пакети з написом «молоко», виступив навіть сам Прем’єр–міністр Микола Азаров. «У молоці виявлено 20% жирів немолочного походження», — заявив він нещодавно. Експерти ж стверджують, що Миколу Яновича його оточення трохи ввело в оману, і насправді ситуація виглядає значно гірше. Принаймні, за статистикою, Україна постійно збільшує імпорт пальмової олії — тільки за нинішній рік — на 15%. Йдеться про той самий найдешевший рослинний жир, який виробники щедро додають у молокопродукти.
Як і було обіцяно напередодні, в Києві «чорнобильці» зібралися під стінами уряду з гаслами «Азарова на реактор!» та «Ми не клони, а люди». До акції приєдналися також «афганці» із громадської організації «Ніхто крім нас», підприємці з руху «Вперед» та деякі політичні партії.
Думка взяти прийомних дітей виникла в обох — мами і доньки. Юля, навколо якої обертався мамин світ, виросла, поїхала на навчання. І хоча господарство — від корів до ласкавого собаки — засиджуватися не давало, серцю роботи бракувало. На щастя, є серед нас такі люди, душа яких має трудитися невпинно. Тож Тютюнники почали пошуки ще однієї доні. Через півроку привезли двох — доньку і сина.
Серце і мозок не хочуть думати і говорити про нього в минулому часі, надто в той день, коли ми мали б адресувати Назарієві найщиріші віншування. У житті був таким же, як у своїх піснях, яким його пам’ятають і люблять мільйони. Щирим і безпосереднім, відвертим і товариським, непримиренним до кривди, підступу й улесливості. Був «зіркою» першої величини, популярним і знаменитим, але ніхто й ніколи не помічав у Назарієві найменшого натяку на пиху і чванливість. Цінував друзів і колег, радів їхнім успіхам, до денця душі переймався проблемами інших, завше поспішав на допомогу, підставляв своє надійне плече.
Минулого четверга у київському театрі «Сузір’я» дует «Тельнюк:Cестри» презентував частину нового проекту «Дорога зі скла», в основі якого — вірші письменниці Оксани Забужко. До Києва ексклюзивні презентації для найближчих слухачів відбулися у Львові та Івано–Франківську. Тур Україною із повною півторагодинною програмою сестри обіцяють уже після Нового року.
Однією з принципових відмінностей усіх святково–ювілейних заходів Театру імені Лесі Українки є обов’язкова присутність на них корифеїв Російської драми. Звісно, присутність віртуальна — на екран проектують хроніку, нагадуючи глядачам про те, що театр сьогодні існує завдяки Михайлу Романову, Юрію Лаврову, Віктору Халатову, Євгенії Опаловій та іншим акторам і режисерам, які служили йому багато років тому. На виставу «Ледь мерехтить примарна сцена...(«Ювілей. Ювілей? Ювілей!») корифеїв Російської драми також запросили. Святу, присвяченому потрійному ювілею (120 років із дня заснування Російського театру, 85 років, як він став державним, і 70 років, як йому присвоїли ім’я Лесі Українки) цей візит із попереднього століття додав нових емоцій, щирості, він став ще одним доказом відомої аксіоми про те, що без минулого немає майбутнього.
Валіза з крильми — такий простий, але не позбавлений смаку (валізка розцяцькована соняшниками, що проростають із давнього українського символу — дерева життя) логотип нового кінопроекту «Україно, гудбай» від творців нашумілого альманаху «Мудаки. Арабески». «Згідно з дослідженням, проведеним цієї весни центром «Софія», 34,1 відсотка українців готові виїхати з України. І чим молодша група опитаних, тим більша готовність емігрувати», — редактор проекту Володимир Войтенко представляє невтішну статистику, яка надихнула українських кінематографістів на художнє осмислення суспільної хвороби, що сильно почала проявлятися в останній рік.
Скільки треба було пережити аварій і смертей шахтарів, щоб нарешті розпочати приборкувати не такий уже й смертоносний метан. Використання високо–продуктивного дешевого палива для продукування електроенергії розпочали у Красноармійську на шахті «Покровська». Тут увели в експлуатацію когенераційну електростанцію. Установка зведена в межах проекту «Електричні блоки на базі «газопоршньових когенераційних модулів», який реалізується на шахті з 2008 року. Наразі введено в дію першу чергу електростанції. Тут утилізуватимуть шахтний метан і вироблятимуть електричну та теплову енергію. Основне паливо для станції — газ від підземної дегазації, а також газ–метан від свердловин, пробурених iз поверхні.
