Після святкування хасидами іудейського Нового року Рош–га–Шана біля могили цадика Нахмана в Умані міністр туризму Ізраїлю Стас Місежніков запросив у свою країну делегацію з Черкащини. Результати цієї поїздки, а групу черкащан очолив «губернатор» області Сергій Тулуб, виявилися доволі результативними.
Етно–ска–панк–реггей–гуцул–рутс–формація — оркестр радості і щастя «Перкалаба». Ця розкішна самоназва одного з найбільш яскравих на сьогодні українських колективів, безумовно, зігріє душу не одному відчайдушному симпатику. Особливо, якщо йдеться про живу клубну презентацію нового альбому «Дідо» (першого грудня в Києві у Sullivan Room) — та ще й у компанії Євгена Гудзя, колишнього киянина, а нині — лідера культової американської формації Gogol Bordello, та етно–хаос формації «ДахаБраха». Щоправда, варто зазначити, що й сольні виступи «Перкалаби» без жодних «зоряних» колег завжди супроводжують справжні аншлаги. У даному випадку присутність Гудзя зумовлена давньою дружбою музикантів, близьких за естетичним світосприйняттям.
Нагадаємо, що попередня позиція у дискографії «Перкалаби» — це дводискова збірка живих виступів групи у Львові, у клубі «Лівий берег», який розташовано якраз в будівлі Львівського оперного театру, поверх «мінус один». Звідси й назва цього чудово виданого альбому — «УНДЕРОПЕРА». Саме тому й останній європейський концертний тур групи було названо «Ундеропера–тур–2011», який відбувався у культових ска–панк–реггей–клубах Польщі, Німеччини, Австрії і Швейцарії. Це був уже четвертий за рахунком виїзд «Перкалаби» до Європи. Про історію, сьогодення і творчий метод гурту ми поговорили з менеджером і справді креативним директором Олегом Гнатівим, який просить називати його просто «Мох».
Свій четвертий повноцінний номерний альбом одна з найпопулярніших українських команд лише починає презентувати, щоправда, поки що в Росії, але вельми масштабно і гучно. Українська офіційна прем’єра бумбоксівської платівки відбудеться у Києві 9 грудня. Як і слід було очікувати, над новим матеріалом працював розширений колектив музикантів, хоча кардинально на загальний саунд це не вплинуло. Найбільша зміна — це, власне, помітне подорослішання самих музикантів, зокрема лідера–вокаліста Андрія Хливнюка. Йдеться про світогляд і світовідчуття матеріалу: пісні стали більш ємкими, філософськими, але не втратили притаманних гурту гостроти, сарказму і гумору. Водночас музична палітра і надалі залишається доволі прозорою й легкою — це примхлива суміш рок–н–ролу і хіп–хопу з делікатними домішками джазу, своєрідним вокалом і месиджами головного генератора ідей Андрія Хливнюка.
У неділю в Запоріжжі відбувся благодійний концерт за участю українських колективів i виконавців: «Тартака», «Хорти», Тоні Матвієнко та Арсена Мірзояна. Усі кошти, отримані під час виступу, підуть на лікування шестимісячної Поліни Остапенко, котрій поставили страшний діагноз — атрезія жовчних шляхів.
Відчути себе на місці Леді Гаги тепер може кожен охочий. За умови, що в нього є щонайменше 1850 доларів. Саме стільки коштує місячна оренда квартири у Нью–Йорку, яку наймала Стефані Джерманотта, коли 2006 року вирішила жити окремо від батьків і розпочати самостійне життя. Попри те, що до слави їй тоді було ще далеко, 20–річна дівчина вже непогано заробляла. Адже зняла «хату» не де–небудь, а в найдорожчому районі Нью–Йорка — на Манхеттені. І хоча за її нинішніми уявленнями квартира була досить скромною (всього лише одна спальня й вітальня, крихітна ванна, а головне — ніякої гардеробної!), обходилася недешево.
Італійські карабінери заарештували працівницю шпиталю міста Болонья за обвинуваченням у шахрайстві, підробці документів, завданні збитків державі та суспільним інституціям. Жінка впродовж останніх дев’яти років пропрацювала лише шість днів, а решту часу симулювала різні хвороби і дві вагітності, тож регулярно отримувала оплату за лікарняними.
Петренко кинув монетку у фонтан, щоб повернутися. І повернувся, бо не вистачило грошей на автобус.
Найпрестижнішим змаганням у європейському хокеї, як і у футболі, є Ліга чемпіонів. Але, на відміну від процвітаючого «старшого брата», хокейний турнір не користується великим комерційним успіхом, тому періодично зникає. Саме таке «міжсезоння» переживає Старий Світ зараз. Тож єдиним хокейним клубним змаганням залишився Континентальний кубок (КК). Скажемо відверто: участь у ньому нині беруть команди «другого ешелону» переважно з країн, які посідають скромні позиції у світовому табелі про ранги. А Росія, яка очолює рейтинг ІІХФ, делегувала на турнір переможця «вишки», а не КХЛ. Саме цю команду — тюменський «Рубін» — обіграли вчора в Донецьку хокеїсти «Донбасу» і вийшли до «фіналу чотирьох» КК. Це перший успіх такої ваги в історії українського хокею, і чинний чемпіон країни заслуговує всіляких компліментів. Однак цій команді ще багато чого слід довести.
16 листопада легендарному гандбольному тренеру Ігорю Турчину виповнилося б 75. Після смерті багаторічного наставника київського «Спартака» його пам’ять в Україні вшановують щорічним міжнародним турніром. Щоправда, останніми роками статус змагання впав — одного разу меморіал не провели взагалі, склад учасників став скромнішим. А ще «Кубок Турчина» залишив свою постійну домівку, столичний Палац спорту і переїхав у Бровари.
Ця осінь в українській прем’єр–лізі видалася особливо врожайною на скарги з приводу рішень арбітрів. Уже й забулося, що суддівським корпусом опікується славнозвісний італієць П’єрлуїджі Коліна, а гонорар бригаді служителів футбольної Феміди за гру збільшували до 96 тис. грн. Пік скарг на дії рефері припав на останній ігровий уїк–енд листопада. Чи не в кожному з восьми матчів 18–го туру представники команд — переважно тих, яким не вдалося розжитися очками — звинувачували суддів у помилках, свідомих чи несвідомих.
