Уже на початку ХХ столітя іспанський філософ Ортега–і–Гассет писав, що читач не встигає за кількістю виданих книжок, а «нове мистецтво апелює до особливо обдарованої меншості», здатної осмислити книжковий потік і відібрати в ньому все найбільш вартісне. Саме про якість цієї обдарованої меншості хотілося б поговорити в контексті XІІІ Всеукраїнського рейтинґу «Книжка року’2011».
Напередодні та в День пам’яті жертв голодоморів на Полтавщині, яка щоразу опинялася в епіцентрі тих страхітливих народовбивств, відбулося чимало заходів. Найвелелюднішим серед них стала скорботна хода центральною вулицею Полтави до Свято–Успенського кафедрального собору УПЦ Київського патріархату, де відслужили молебень за упокій убієнних голодом. Обласна ж влада вже другий рік поспіль вшанувала пам’ять знищених Голодомором земляків майже за півтори сотні кілометрів від обласного центру, біля зведеного в 1990 році під Лубнами Кургану скорботи, розташованого поблизу відомого Мгарського монастиря. Там відбувся мітинг–реквієм, а потім у Свято–Преображенському соборі монастиря, що належить УПЦ Московського патріархату, відслужили панахиду.
Читачам «УМ» представляти Павла Куща немає потреби, адже шістнадцять років поспіль, практично з перших днів виходу газети, його оперативні замітки, розлогі статті та влучно–дошкульні гуморески гідно лягали на шпальти «України молодої». А цьогорічна осінь для нашого колеги, члена Національної спілки письменників України, лауреата багатьох письменницьких премій, видалася надзвичайно врожайною. Павлові Вікторовичу письменники Донеччини довірили кермо Донецької обласної організації НСПУ, а на нещодавньому з’їзді письменників України його обрано до складу керівного органу письменницької організації.
У Національному заповіднику «Хортиця» презентували унікальну знахідку, «вік» якої — тисяча років. Гендиректор заповідника Максим Остапенко у розмові з власкором «УМ» сказав, що «йдеться про рідкісний меч, виготовлений у дохристиянський період. Наразі знахідку вивчають науковці. А після реставрації вона поповнить експозицію нашого музею».
Американські вчені з’ясували, що багатогодинний щоденний перегляд телевізійних «мильних опер» значно збільшує ймовірність розвитку депресії у літніх людей. Усього за три години щоденного перегляду серіалів цей ризик підвищується на 13%. Як інформує «Медпортал», участь у дослідженнях медичного центру при Гарвардському університеті в Бостоні взяли 50 тисяч американок, які протягом 10 років відповідали на запитання анкети про спосіб життя та стан здоров’я. Після обробки даних, зібраних під час багаторічного дослідження, науковці виявили багато цікавих фактів. Наприклад, з’ясувалося, що в літніх людей, які не менш ніж півтори години на день гуляють на вулиці або виконують будь–які помірні фізичні вправи (бодай прибирають у квартирі чи роблять зарядку), ризик розвитку депресії зменшується на 20%. А в тих пенсіонерок, які годинами просиджують перед телеекраном, навпаки, збільшуються «шанси» перевести поганий настрій та апатію в категорію хронічних станів.
Українські ВІЛ–сервісні організації все–таки домоглися збільшення матеріальної допомоги на ВІЛ–позитивних дітей у п’ять разів. Як повідомила голова Державної служби України з питань протидії ВІЛ–інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань Тетяна Александріна, Міністерство охорони здоров’я передбачило в Державному бюджеті на наступний рік кошти для підвищення цих виплат до 2 040 гривень на рік (170 гривень на місяць). Поки що ж, відповідно до чинного законодавства, ВІЛ–позитивні діти отримують лише 408 гривень на рік (34 гривні на місяць).
Показник смертності від хвороб системи кровообігу в Україні — один із найвищих у Європі. Близько 60% від усіх зареєстрованих смертей у нашій державі спричинюють саме «серцеві» проблеми. Воно й не дивно — згідно з офіційною статистикою, понад 22 мільйони, тобто дві третини дорослого населення України, мають серцево–судинні захворювання. І хоч у сьогоднішньому арсеналі медиків є сучасні методи діагностики і якісне обладнання для всебічного дослідження людського «мотору» та стану судин, чимало випадків захворювання виявляють на пізніх стадіях, коли вже неможливо безболісно розв’язати проблему.
Потужний циклон з епіцентром у північно–західних областях Російської Федерації дійшов і до України. Пориви вітру, які сягали 25—30 метрів за секунду, пошкодили лінії електропередач, внаслідок чого у ніч iз 28 на 29 листопада було знеструмлено 160 населених пунктів у 12 областях України (54 — у Київській області, 49 — у Житомирській, 14 — у Вінницькій, 11 — у Тернопільській, 9 — у Черкаській, 7 — у Волинській, 5 — у Чернігівській, 4 — у Кіровоградській, 3 — у Рівненській, 2 — в Івано–Франківській та по одному в Дніпропетровській та Запорізькій областях).
Людям старшого і середнього покоління добре знайомі ці бетонно–кам’яні штамповки юного Володі Ульянова з характерними кучериками на голівці. В Криму, зокрема на території деяких дитячих санаторіїв і приморських скверів, вони й досі непогано збереглися.
Сорокарічний сімферополець Олександр П’ятничко на байкерське прізвизько Лобо зник iще 18 жовтня — поїхав у своїх бізнесових справах (він очолював також будфірму «Адалар», яка спеціалізувалася на будівництвi міні–пансіонатів) у селище Мирне наподалік Євпаторії. Відтоді на телефонний зв’язок із дружиною і приятелями вiн не виходив. А через два дні на одній із євпаторійських вулиць знайшли його залишену напризволяще «Тойоту–Камрі». Друзі розпочали самостійні пошуки з собакою, згодом долучилися міліція й навіть екстрасенс. Та тільки через місяць місцева жителька знайшла біля села Поповка Сакського району барсетку з документами П’ятничка й відразу ж зателефонувала в міліцію. Невдовзі неподалік, на березі озера Лиман, правоохоронці натрапили і на тіло чоловіка — воно знаходилось у неглибокій ямі й було без голови. Лобо начебто упізнав його рідний брат Дмитро за татуюванням на руці. У загиблого залишились дружина і п’ятирічна донька.
