Життєпис народу, а не царів
Цю книжку ужгородський парох Михайло Лучкай почав писати у 1831 році, після повернення з Італії. Очевидно, натхненний побаченою там протягом 14 благодатних місяців старовиною священик–інтелектуал заповзявся створити «Історію карпатських русинів», яка б розповіла світові про його народ і батьківщину. Саме тому писав латиною — мовою, зрозумілою тоді у всьому освіченому світі. Писав довго: останній, шостий, том його історії закінчується подіями 1843 року, наприкінці якого він і помер...
«Історiя» Лучкая вбралася у палiтурки лише зараз, завдяки видавництву «Закарпаття».