Цю книжку ужгородський парох Михайло Лучкай почав писати у 1831 році, після повернення з Італії. Очевидно, натхненний побаченою там протягом 14 благодатних місяців старовиною священик–інтелектуал заповзявся створити «Історію карпатських русинів», яка б розповіла світові про його народ і батьківщину. Саме тому писав латиною — мовою, зрозумілою тоді у всьому освіченому світі. Писав довго: останній, шостий, том його історії закінчується подіями 1843 року, наприкінці якого він і помер...

«Історiя» Лучкая вбралася у палiтурки лише зараз, завдяки видавництву «Закарпаття».

Такі міні–енциклопедії, як «Сучасна Україна: портрет з натури» (Ужгород: Ліра), з’являються нечасто. Зрозуміло, чому: у номенклатурі професій немає спеціальності «енциклопедист», а тут потрібно об’єднати інформацію з широкого спектра дисциплін — географії, геології, кліматології, екології, демографії, політології тощо. Та ще й подати усе в єдиному популярному стилі. Насмілився здійснити такий проект професор історії з Ужгородського університету Сергій Федака, що добре володіє оповідним письмом (окрім спеціальних праць, автор краєзнавчих розвідок та вже кількох історичних повістей). І йому вдалося: третє місце в рейтинґу (з-поміж 27 претендентів) та спеціальна відзнака саме за проектну сміливість — цілком адекватні.

У Різдвяні свята львів’яни та гості міста взяли участь у параді звізд — символів народження Спасителя. Святковий атрибут називають саме звіздою тому, що три волхви, шукаючи місце народження Ісуса, йшли за світлом зірки. Завдяки цьому красивому символу в Львові кілька років тому було започатковано фестиваль. З кожним роком у ньому беруть участь дедалі більше охочих. Наприклад, на цьогорічнім фестивалі «Спалах Різдвяної звізди» майстерно виготовлених звізд було більше п’ятдесяти.

Грант посольства США в Україні в сумі 2 мільйони 53 тисячі гривень виграв Черкаський обласний санаторій «Руська Поляна». Ці кошти уже спрямовані для проведення капітального ремонту одного з лікувальних корпусів цього закладу. «Ми завершили зовнішні роботи — перекрили дах металочерепицею, утеплили, поштукатурили та пофарбували стіни. Також встановили сучасні енергозберігаючі вікна та двері, обладнали пандус», — розповідає «УМ» головний лікар санаторію Леонід Лащенко.

Не має значення, дотримувалися ви правил релігійного передріздвяного посту стосовно харчування до його закінчення, чи ні. Але зараз обмеження ласувати м’ясними стравами знято і, за церковно–православними правилами, зовсім скоро, 13 січня, на Меланки, друга — Щедра кутя, тому рецепти м’ясних страв доречні практично для всіх.

Традиційно на Різдво у Львові готують пампухи. У минулі вихідні там відбулося уже п’яте загальноміське свято, найголовнішою на якому була ця смажена в олії здоба. Цього разу виклали найбiльшу у свiтi картину. Уже традиційно обирали і найвправнішу господиню. Нею стала Оксана Солук. «Пампухи я готую за родинним рецептом, — розповідає «УМ» пані Оксана. — За ним пекли мої прабабця, бабця, мама. Загалом, коли беруся випікати пампухи, то в мене менше двохсот штук не виходить. Часу займає багато, певно годин п’ять».

Народних депутатів готують до того, що вони мусять натиснути кнопку «за» під час розгляду питання про можливість реструктуризації та здачі в оренду української газотранспортної системи. Парламент намагається створити видимість опору, ілюзію дискусії й навіть натякнути Москві: «у нас не все так просто» — проте здається, що на вищому рівні вже ухвалено остаточне рішення.

Оригінальний і перший в Україні реєстр вирішили створити черкаські соратники Юлії Тимошенко з партії «Батьківщина». Вони обіцяють переписати вихідців iз Донбасу, але не всiх, а лише тих, кого було призначено на посаду за президентства Віктора Януковича. «В області — негативна тенденція, коли фактично на всі державні посади призначають людей не за професійними якостями, а за «пропискою», — обурюється лідер черкаської «Батьківщини» Анатолій Бондаренко.

В Україні громадянина визнали твариною. Так прокоментував нововведення українського уряду голова санітарно–епідеміологічної служби Росії Геннадій Оніщенко. Завдяки цим словам російського епідеміолога ухвалене Верховною Радою 26 грудня рішення про створення єдиного органу, що здійснюватиме контроль за харчуванням українців, набуло скандальної слави. Рішення й справді насторожує — з цього року за якість харчування у школах, оздоровчих таборах, лікарнях тощо відповідатиме структура, створена на основі Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, керівником якої призначено 45–річного ветеринара Івана Бісюка. Саме він iз 2006 року контролює якість імпорту та експорту м’ясо–молочної продукції в Українi.