Після виснажливих семигодинних дебатів Сенат Франції позавчора пізно ввечері ухвалив закон, що передбачає кримінальну відповідальність за заперечення геноцидів, визнаних законодавством республіки. Документ підтримали 127 сенаторів — як опозиційні соціалісти, так і більшість представників правлячої правоцентристської партії президента Ніколя Саркозі. «Проти» висловилися 86. Після того як закон підпише президент, за заперечення геноциду каратимуть штрафом у розмірі 45 тисяч євро або позбавленням волі терміном до одного року.

Сьогодні виповнюється рік відтоді, як із масової демонстрації на каїрській площі Тахрір у Єгипті почалася революція, що завершилася поваленням президента Хосні Мубарака. 11 лютого 2011 року Мубарак, який керував Єгиптом три десятиріччя, подав у відставку, і влада тимчасово перейшла до Вищої військової ради.

Засновник викривального ін­тернет–порталу «Вікілікс» Джуліан Ассанж вирішив стати телеведучим. Як повідомляє британська газета «Гардіан», скандальний австралієць вестиме авторське ток–шоу «про завтрашній день світової спільноти». У «пробному» циклі з десяти 30–хвилинних програм візьмуть участь ключові політичні фігури світу, активісти та відомі громадські діячі. Їхніх прізвищ Ассанж наразі не розголошує, повідомляючи лише, що в його ток–шоу «зіллються в один голоси світової політичної палітри — революціонерів, мислителів, представників влади, кожен iз яких запропонує свій шлях у прийдешній день та свої ідеї побудови світлого майбутнього».

Ні, не одні лише українці вміють довго віддаватися новорічним святам і проводити в гулянках майже місяць — від «католицького» Різдва до Водохреща. Китайці, народ трудолюбивий і дисциплінований, безоглядно гуляють свій Новий рік два тижні. Почали позачора, а закінчать через 15 днів. Фінальним спалахом стане Свято ліхтарів. Цього разу новоріччя особливе, адже дракон вважається у країні «твариною» священною, це символ мудрості, а не зла (як уявляється ця істота у західній ментальності), він зверхник над усіма іншими символами місячного календаря. Рік Дракона приносить успіх, вважають забобонні китайці, але водночас і пророчить катаклізми.

Феєричне шоу і водіння драконів «у народ» відбулося у Львові. Культурно–дослідницький центр «Ланьхва» зібрав китайців, які не мають можливості у дні свого Нового року відвідати батьківщину, і провів справжнє свято, яке за видовищністю (принаймні, так здавалося львів’янам) не поступалося тим святкуванням, що відбуваються у Піднебесній.

Найближчими днями Державна акредитаційна комісія України розгляне питання про позбавлення ліцензій чергової порції вітчизняних вищих навчальних закладів. Серед них, як стало відомо «УМ», буде й Київський славістичний університет. Питання про припинення функціонування університету виникло через недотримання керівництвом КСУ ліцензійних умов.

Масштабне загальнонаціональне дослідження провели в українських школах співробітники Інституту соціології НАН України та Інституту педагогіки НАПН України восени минулого року. У ході цього опитування, в якому взяли участь понад 10 тисяч випускників та більше тисячі вчителів, фахівці намагалися з’ясувати, з якими почуттями входить нове покоління у доросле життя, які їхні життєві плани й прерогативи. Нинішні випускники — це покоління, яке народилося в 1994–95 роках. Воно не пам’ятає, що таке Радянський Союз, знецінені карбованці й порожні полиці в магазинах. Зате знає, що таке ринкова економіка, інтернет, багато хто з них бував за кордоном і бачив, якими є стандарти життя в цивілізованих країнах, і знає, до чого прагнути.

У січні 1937 року ЦК ВКП(б) прийняв постанову «Про незадовільне партійне керівництво Київського обкому ЦК(б)У та недоліки в роботі ЦК КП(б)У». Через три дні відбувся пленум Київського обкому, на який прибув секретар московського ЦК і водночас нарком шляхів сполучень і важкої промисловості СРСР Лазар Каганович, відомий як один з організаторів Голодомору 1932—1933 років. Тепер у СРСР запускали маховик «великого терору», і стартовим майданчиком «великий Сталін» (на зріст був 163 см) обрав саме Україну, де він вбачав сильну приховану опозицію своїй необмеженій владі. Лише 1937 року тут піддали арештам і розстрілам iз тавром «ворога народу» 159 573 наших співвітчизників.

Семен Абрамович Якубович називає себе сином єврея та польки, проте саме йому випала доля створити левову частку пам’ятників, якими Харків вшанував заслуги видатних діячiв української історії та культури. Якщо ж бути вже зовсім точним, то можна сказати й так: лише завдяки ініціативі та наполегливості цього кмітливого чоловіка у місті з’явилися гранітні погруддя та меморіальні дошки багатьом геніальним землякам. Але мученицька «Україніада» 89–річного майстра триває і далі. Наразі він наполегливо бореться за появу в Харкові пам’ятника Лесю Курбасу.