У Центрі народознавства «Козак Мамай», що на масиві Відрадний у Києві, минулої суботи й неділі яскраво проводжали зиму й зустрічали весну. На свято Масляної, або, якщо більш по–українському — Колодія, господині «Мамаєвої слободи» виліпили майже 35 000 вареників із сиром. Тут відбувалися народні гуляння та командні змагання на найшвидше поїдання вареників та російських «блінов» під гаслом «Вареники проти млинців!»

На тлі закликів опозиції до бойкоту та дедалі більшого міжнародного тиску на президента Башара Асада у Сирії минулої неділі відбувся референдум щодо внесення змін до Конституції. Сам Асад в ефірі державного телебачення повідомив, що активність співвітчизників була високою, а результати голосування буде оприлюднено вже найближчим часом. Хоча Бі–Бі–Сі повідомляє, що виборчі дільниці були майже порожніми.

Після надзвичайно складних переговорів, що тривали два місяці, минулої п’ятниці Сербія пішла на певні поступки Республіці Косово. Як повідомляє Бі–Бі–Сі, серби погодилися дозволити косоварам брати участь у регіональних зустрічах країн регіону Західних Балкан, але без визнання незалежності цього етнічного анклаву (на даний момент суверенітет Косова визнали близько 80 держав світу). Друга поступка Белграда — згода на спільне контролювання кордону між Сербією та Косовим. Це було непросте рішення, яке сербська меншина Косова вважає зрадою з боку Белграда. Адже косовські серби, які мешкають у сусідніх із Сербією анклавах, прагнуть контролювати кордон без участі албанців.

Бразилія втратила свою єдину науково–дослідницьку станцію в Антарктиці. Минулої суботи станція «Команданте Ферраз», розташована на острові Короля Георга біля узбережжя Антарктиди, несподівано спалахнула. За даними бразильської влади, пожежа почалася з вибуху в машинному відділенні, де стояли генератори електричного струму. Намагаючись загасити вогонь, загинули двоє військовослужбовців, ще один отримав опіки, але тепер медики оцінюють його стан як стабільний. Його негайно доставили на оснащену необхідним для надання першої медичної допомоги обладнанням польську станцію ім. Арцтовського. Решту співробітників бразильської станції (загалом там працювало 59 людей — переважно науковців, які проводили дослідження місцевої екосистеми та морської флори і фауни) евакуювали на сусідню з «Команданте Ферразом» дослідницьку станцію «Едуардо Фрей», яка належить Чилі. Станом на вчора всі вони повернулися додому, в Бразилію.

Андрійко Царинський, котрий став найвідомішим львівським пацієнтом, у Бостонській клініці вже приходить до тями. За кілька днів лікарі проведуть першу операцію з пересадки вже вирощеної шкіри. У вечір проти суботи цю радісну звістку повідомив телефоном дядько хлопчика Ростислав Фединець. «Але, щоб уберегти дитину від сильного болю, лікарі постійно дають хлопчику снодійне», — розповідає пан Фединець.

Нагадаємо, 4 лютого до львівських медиків iз важкими опіками потрапили четверо жителів села Долинівка Сколівського району — троє діток та їхній дідусь. Літній чоловік та двоє дітей загинули від отриманих опіків у лікарні: в дідуся було уражено 90% шкіри, у його 13–річної онуки — 80% шкіри, а у дворічного онука — 40% (маля хоч і мало найменший відсоток зовнішніх опіків, але повністю спалена трахея й обгорілі легені не дали йому шансів на життя). Від смерті вдалося вберегти лише Андрійка. У хлопчика взяли кілька живих клітин, з яких запустили процес вирощування шкіри — її знадобиться не менше квадратного метра.

Ще торік ПАТ «Прикарпаттяобл­енерго» розпочало впроваджувати власну довгострокову природоохоронну програму зі збереження біорізноманіття «Лелека». Упродовж п’яти років місцеві енергетики мають намір «переселити» близько півтисячі сімей бузьків із небезпечних для них опор високовольтних ліній електропередач на спеціальні металеві платформи, а також надавати допомогу пораненим та ослабленим птахам. Актуальність цієї проблеми підтверджують висновки закордонних дослідників, котрі встановили, що лише в Афро–Євразійському мегарегіоні від ураження струмом щороку гинуть сотні тисяч птахів, а від зіткнення з лініями електропередач — десятки мільйонів.

Черкаська міська влада днями відмоніторила втрату тепла у муніципальних установах та житлових будинках обласного центру. Фахівцям допомагав у цьому спеціальний прилад — тепловізор, на екрані якого чітко видно, з чиїх стін вивітрюється дорогоцінне тепло. У Європі такі сканування приміщень холодної пори року — звична практика, оскільки дозволяють визначити, наскільки ефективними є заходи з енергозбереження.