Скромна стаття державних витрат на санний спорт в Україні останнім часом скоротилася до крайньої межі. Уся увага освітньо–спортивного міністерства була сконцентрована на підготовці до I Юнацької зимової олімпіади. Відтак життєдіяльність дорослої команди саночників на сезон 2011/2012 років забезпечували місцеві бюджети. До слова, всі наші саночники представляють Львівщину.
В останніх матчах вищої ліги Росії «Донбас» виглядав зовсім не так, як належить переможцеві турніру в Західній конференції. Чемпіон України програв три зустрічі поспіль. Спочатку на виїзді — двом командам Сходу, а потім і на власному майданчику — майбутньому суперникові по чвертьфіналу конференції, підмосковному «Титану». Напередодні «плей–оф» такі негаразди неабияк бентежили головного тренера донеччан Анатолія Куликова.
Зірка телесеріалу «Відчайдушні домогосподарки» Єва Лонгорія переймається не лише своєю професією, гламуром та спортом (все–таки була заміжня за баскетболістом Тоні Паркером), а й політикою. Актриса давно симпатизувала Бараку Обамі, і ближче до виборів вирішила реалізувати цю підтримку на практиці. Як повідомляє «Голлівуд репортер», Єва стала однією із 35 співголів виборчого штабу чинного глави держави.
Лауреатів 33–ї антипремії «Золота малина» цього року вперше назвуть 1 квітня — в День дурня (тоді як досі «малини» роздавали напередодні «Оскарів»). Однак організатори ганебної відзнаки вирішили все ж не надто відриватися від головної «оскарівської» церемонії і позавчора оголосили принаймні номінантів «Анти–Оскара».
— Чоловік хотів завести коханку... Я відмовила — мовляв, дорого, не потягнемо... Краще я заведу коханця — зайва копійка в домі не завадить!
Чим ближче до виборів, тим частіше влада згадує про пересічних українців і театрально переймається їх зубожілістю. Президент Янукович під час поїздок у регіони «випадково» прохоплюється про низькі зарплати лікарів та вчителів, анонсує суттєве підвищення пенсій «мало не сьогодні». Усе це ми вже проходили: небачену передвиборчу щедрість у вигляді доплат–подачок до пенсії вже використовував як Прем’єр Віктор Янукович, лідер Партії регіонів, у 2004 році. Добре пам’ятається і тодішня парадоксальна ситуація, коли через бажання влади задобрити пенсіонерів перед виборами мінімальна пенсія ураз стала перевищувати мінімальну зарплату.
Цього разу бажання влади продемонструвати «атракціон небаченої щедрості» суттєво обмежують надто скромні спроможності державної казни. Експерти кажуть: аби докинути українцям сотню–другу гривень до зарплат і пенсій, уряд неодмінно має запустити «друкарський верстат». А тоді вгору полізуть і ціни на все. Зате чимало пенсіонерів на дешеву наживку може «клюнути».
Високі хвилі інформаційного цунамі, спричиненого арештом на початку листопада минулого року бійцями «Альфи» заступника начальника прикарпатського УБОЗу Сергія Гунди, невдовзі розбилися об ще одне сенсаційне повідомлення — високопоставлений міліціянт зник у невідомому для оперативників напрямку. Ще раніше п’ятами накивав його молодший напарник по «міліцейському ґешефту», 25–річний оперуповноважений УБОЗу (син впливового на Прикарпатті правоохоронного керівника). На згадку про себе вони залишили в історії вітчизняної міліції своєрідний компрометуючий рядок. «Вказані правоохоронці, — повідомила тоді прес–служба Івано–Франківської обласної прокуратури, — у співучасті ще з однією особою, зловживаючи службовим становищем, шляхом службової підробки заволоділи та реалізували речові докази по кримінальній справі на загальну суму близько одного мільйона гривень».
Нащадок запорозьких козаків, генерал Петро Григоренко у другій половині ХХ століття продовжував традиції Січі — по суті, першої демократичної республіки. «Це була людина висхідної дороги. Вважалося, що, коли дослужишся до генерала, академіка, матимеш голос. Тоді вже пильнували свої посади, боячись їх утратити. І це рідкісний випадок, коли генерал став в обороні громадянських прав, — розповідає «УМ» колишній радянський політв’язень Євген Сверстюк. — Звичайно, генерали на той час відвоювалися і просто собі жили. А цей — завідував кафедрою військової кібернетики у Військовій академії ім. Фрунзе в Москві, стежив за подіями у країні і не закінчив своєї війни у 1945 році. Навпаки, почав цікавитися: чому найбільш озброєна армія терпіла такі катастрофічні поразки. За такий інтерес його виключили з Компартії. Потім «зцілювали» у спеціалізованій психіатричній лікарні. Але він уже мав міжнародне визнання як людина чесного масштабного мислення і великої мужності».
Після психіатричної лікарні Григоренко знову піднімається. Він очолює Українську Гельсінську спілку. Радянське керівництво планувало позбавити генерала групи впливу, виславши за кордон. Однак він стає «послом» України у світовому співтоваристві. Публіцист Сергій Грабовський відзначає, що Григоренко пройшов складний шлях від різноманітних проектів удосконалення комуністичного ладу до усвідомлення злочинності самої ідеї комунізму та його різновидів — совєтського, китайського, кубинського.
Незважаючи на те, що цей день став ознакою високосних років лише з 1582 року, коли більшість Європи перейшла на григоріанське літочислення, українці, навіть ті, що були під Російською імперією (себто до 1918–го жили за «старим стилем»), вважали 29 лютого «нехорошим днем». За народними віруваннями, це був день Касіяна. Технічний прогрес широкими кроками прорвався в суспільне життя, пробурив наші мізки, струснувши з них мул прадавніх страхів. Але — о диво! — так і не зміг докорінно знищити забобони, які нашаровувалися в людині століттями.
«УМ» зібрала дані про те, чому «феноменальний» день не є незвичайним і що людство понавигадувало про 29 лютого.
