Василь Мисик — той, хто вижив на Соловках

Василь Мисик — той, хто вижив на Соловках

Поляк Єжи Гординський після Другої світової писав: «Я прибув з країни, де слід би / На плитах писати ймення живих. / На тих, що погинули від ворогів / Не вистачило б каміння». України після усіх жахіть ХХ століття ці слова стосуються аж ніяк не менше. Поетові й перекладачеві Василю Мисику в 1930–ті судилося пройти жахіття Соловків і все ж не загинути в Сандармосі, де капітан НКВС Матвєєв упродовж трьох листопадових днів 1937–го розстріляв цвіт української інтелігенції, а після неймовірних поневірянь повернутися наприкінці 1950–х до літературного життя, аби розповісти про долю загиблих і продовжити їхню справу.

Сандармох, листопад 1937–го

Сандармох, листопад 1937–го

75 років тому, у листопаді 1937–го, в лісовому урочищі Сандармох (або Сандормох) у Карелії за п’ять днів енкаведисти розстріляли 1111 в’язнів. Це був «елітний розстріл» — у братську могилу лягли письменники, інтелектуали, вчені, священики. «Український рахунок» цієї втрати чи не найбільший. Так, у ті дні в Сандармоху розстріляно видатного поета, перекладача і вченого Миколу Зерова, письменників Григорія Епіка, Валер’яна Підмогильного та Андрія Паніва, драматурга Миколу Куліша, режисера–новатора Леся Курбаса, професора історії Володимира Чехівського, брата президента УНР Сергія Грушевського, колишнього міністра освіти УНР Антіна Крушельницького разом з двома його синами та донькою, голову українського Держвидаву Юрія Озерського, географа та картографа, академіка НАН України Степана Рудницького, наркома фінансів УРСР Михайла Полоза, сотників і хорунжих УГА, полковників УНР, священиків та десятки інших помітних представників української інтелігенції. У 2004 році на місці розстрільних ям українці спорудили гранітний козацький хрест з написом «Убієнним синам України».

Іващенка «посадив» Сенченко

Нардеп від «НУНС», екс–міністр оборони Анатолій Гриценко заявляє, що у кримінальному переслідуванні колишнього першого заступника міністра оборони Валерія Іващенка (минулого тижня засудженого до п’яти років «колючки») винен депутат від БЮТ («Україна молода» володіє інформацією, що це Андрій Сенченко). «Кажу про це вперше. Мені відомо прізвище людини, яка несе особисту відповідальність за те, що Іващенка посадили у в’язницю. Навмисне не стану його називати, скажу лише, що це народний депутат iз фракції «БЮТ–Батьківщина», до того ж міністр опозиційного уряду», — запевнив Гриценко.

Мобільний — у сало

У ці святкові дні, починаючи від Великодня і завершуючи травневими святами, працівники пенітенціарної служби особливо пильнують. Адже родичі та знайомі засуджених бажають саме на свята побалувати їх домашніми гостинцями. Та ще й якими! Частина гостинців насправді є сюрпризами, адже в оболонці різноманітної смакоти намагаються таємно переправити за колючий дріт те, що передавати туди категорично заборонено.

Остання героїня

Остання героїня

Чимале подвір’я родини Ленчовських, котре гніздиться на кількох терасах й однією стороною впирається в крутий бік пагорба, зустріло незвичною тишею. Ліниво гавкнув, з усього видно, підстаркуватий пес і знову поліз у буду додивлятися свої собачі сни. Із–за причілка горішньої хати вийшла жінка середнього віку — вся у чорному, або, як тут кажуть, у жалобі. Пані Марія, донька Меланії Ленчовської, запрошує до маминої хати. «Це тепер на великому господарстві залишилося нас тільки троє — я, чоловік Дмитро і найменший син, — сумно зітхає господиня і, втираючи сльозу, додає: «А раніше тут було гамірно, як на ярмарку. Мама часто жартувала: «На нашому подвір’ї — чималенько наших дітей, ваших і трохи чужих».

Осиротіло подвір’я. Ще кілька місяців тому ніхто й гадки не мав, що жвава, енергійна бабуся Меланія так раптово залишить цей світ, який встигла багато чим здивувати. Та збій дало серце. Не стало останньої на Прикарпатті жінки Героя Соцпраці. Кореспондент «УМ» теж спізнився. Давно мав намір поспілкуватися з цією мудрою трудівницею, проте зустріч віддаляли то, здавалося, нагальніші справи, то особливості «тупикового», в лабіринтах пагорбів Придністровської низовини, розташування села Раковець, куди лише зрідка ходять автобуси. Словом, тепер образ знаменитої в 60—70–ті роки ланкової доведеться «ліпити» з фрагментів–спогадів її рідних та односельців.

Краса, що не вислизає

Краса, що не вислизає

34–річна американська акторка Лів Тайлер в інтерв’ю журналу «Ель» поділилася секретами своєї краси та свіжості. Зірка фільмів «Володар перснів», «Армагеддон» та «Краса, що вислизає» переконана: її шкірі дуже допомагають свіжовичавлені соки, особливо огірковий. Лів ретельно стежить за тим, що вона їсть і п’є, та намагається вживати тільки здорову та корисну їжу, «наскільки це дозволяють обставини». Свою розкішну зачіску Тайлер пояснює так: «Я використовую багато кондиціонеру — цілу жменю, і не змиваю його протягом тривалого часу. Це робить волосся дуже м’яким і пухнастим».

Австралійське кохання

Секс — справа експресивна й іноді небезпечна. У розпалі любовного екстазу отримати травму може будь–хто. А от чи можна претендувати на компенсацію від роботодавця за ушкодження, отримані під час любовних утіх, якщо цей роботодавець — державна установа, а не бордель? Виявляється, можна! Принаймні в Австралії.

ПРИКОЛИ

Майже після кожного корпоративу з’являються дві проблеми: 1. Ми хіба фоткалися? 2. Де та тварюка, в якої всі фотки?..

Шайба нижче плінтуса

Шайба нижче плінтуса

Те, що колись нашим шанувальникам хокею здавалося дикістю, таки сталося. Минулого тижня збірна України посіла останнє місце на чемпіонаті світу в дивізіоні ІА й вилетіла до ІВ — третьої за рангом ліги. Тож на наступний рік «синьо–жовті» змагатимуться в компанії команд Польщі, Голландії, Румунії, Литви й Естонії. Мали б тут бути й екзотичні корейці та австралійці, але збірна Південної Кореї саме піднялася до когорти, з якої вилетіли ми, а команда Зеленого континенту опустилася на рівень униз.

Серена оглушила

Серена оглушила

Чесно кажучи, навряд чи хтось очікував, що наші дівчата зможуть здолати потужну команду США. Тим паче що на матч «плей–оф» Кубка федерації до Харкова американці привезли одну з найбільших зірок сучасного тенісу Серену Уїльямс — екс–першу ракетку планети (нині — дев’яту), володарку 40 титулів WTA. У наших же рядах, навпаки, бракувало лідерки. Катерина Бондаренко не хоче грати за збірну — нині вона зосередилася на особистих змаганнях, аби підвищити власний рейтинг і пробитися на Олімпійські ігри. Тож честь прапора захищали Леся Цуренко, 17–річна переможниця юнацького «Ролан Гарроса–2010» Еліна Світоліна і 19–річні сестри–близнючки Людмила й Надія Кіченок.