Жителі наших прикордонних районів давно їздять «на закупи» у Польщу, де все дешевше — від харчів до електроніки і будматеріалів. За останні місяці там відчутно подешевшали продукти харчування, вживані автомобілі й послуги зв'язку, на сiм відсотків знизилися ціни на одяг і взуття.
Навіть за умови застосування нових технологій у розвідці та видобутку нафти її резерви на планеті складуть приблизно 4,5 трильйона барелів. З огляду на сучасний рівень споживання людству вистачить цих запасів на 140 років. Про це розповів нещодавно на науковому семінарі у Відні голова «Арамко» — державної нафтової компанії Саудівської Аравії — Абдулла Джума, передає агенція «Росбізнесконсалтинг».
Наприкінці 2007 року Білорусь планує почати будівництво на своїй території атомної електростанції. Про це повідомила агенція ІТАР-ТАКС з посиланням на голову президії Національної академії наук Білорусі Михайла Мясниковича. «Одне з місць розташування майбутньої станції ми запропонуємо днями на розгляд президентові Олександру Лукашенку», — сказав академік, проте точку на карті не конкретизував.
Bізові шахраї знову активізувалися навколо «вічних» черг до консульського відділу Посольства Німеччини в Києві. Лише за останній тиждень було виявлено п'ять фактів шахрайства стосовно бажаючих отримати візу до Німеччини. Виявленням зайнялося Інформаційне бюро Deutshe Messen, керівник якого Дмитро Пічугін на недавній прес-конференції закликав МВС України та амбасаду ФРН розслідувати факти шахрайства з надання посередницьких послуг для отримання німецьких віз.
Ще не влігся скандал навколо минулотижневої поїздки Віктора Януковича до Брюсселя, як сьогодні він знову летить до «столиці Європи». Тепер уже не до штаб-квартири НАТО, а до Євросоюзу. Наступного дня лідер Партії регіонів перебуватиме вже у Москві — щоб у росіян не склалося враження, ніби він почав надто часто зраджувати Путіну з усілякими Баррозу та Схефферами.
Унаслідок змін на міжнародній шахівниці Україна опинилася в новій геополітичній ситуації і змушена вкотре вибирати між цивілізованим світом і Росією. Неоднозначні виступи Прем'єр-міністра Віктора Януковича спричинили значний резонанс не лише в Україні, а й у центрах світової політики. Розставити деякі наголоси «УМ» попросила англійського політолога Академії оборони Об'єднаного Королівства Великої Британії та Північної Ірландії Джеймса Шерра.
Росія та Польща намагаються вирішити проблеми своїх ринків праці та демографії за рахунок українців. При цьому Росія кидає погляд на Схід України, значна частина мешканців якого перебуває під російськими інформаційними та культурними впливами, а Польща з любов'ю та надією приглядається до Західної України, яка впродовж віків входила до складу Жечі Посполитої. Місцеве населення етнічно, культурно, релігійно та духовно споріднене з поляками і є вдячним матеріалом для легкої інтеграції у польське суспільство. Відтік кваліфікованої робочої сили та все гірша демографічна ситуація вже тепер є великими проблемами для України.
Відносини між Києвом та Москвою «будуть теплими і діловими», пообіцяв напередодні свого робочого візиту в столицю Росії новий голова українського уряду. Як свого часу Президент Ющенко, так і нині Прем'єр Єхануров перший візит символічно здійснив до Москви. У програму вчорашньої поїздки були міцно вписані голова уряду РФ Михайло Фрадков, спікер Державної Думи Борис Гризлов та патріарх Російської православної церкви Алексій. Чи відбудеться зустріч із президентом Володимиром Путіним, до останнього моменту залишалося невідомим.
У Києві відбулася зустріч секретарів Радбезів України — Анатолія Кінаха, Польщі — Єжи Бара та Білорусі — Геннадія Невігласа. Якщо попередник пана Бара бував в українській столиці вельми часто, то візит його білоруського колеги — велика рідкість. Зустріч цю і справді можна вважати політичним раритетом, адже після того, як у липні почався скандал між Мінськом та Варшавою, внаслідок чого Польща відкликала свого посла з Білорусі, дві сусідні держави опинилися на межі розірвання дипломатичних стосунків.
Позавчора Європарламент прийняв резолюцію із засудженням репресивних дій режиму президента Білорусі Олександра Лукашенка проти діячів національних меншин, передусім польської. Це вже п'ята після розширення ЄС 1 травня 2004 року резолюція Європарламенту із засудженням офіційного Мінська. Ініціаторами цих ухвал є передусім сусіди Білорусі — євродепутати від Польщі та країн Прибалтики. У прийнятій резолюції євродепутати засуджують гоніння на діячів організацій нацменшин, які дозволяють собі критикувати режим, та закликають Європейську комісію і Раду ЄС «підтримати демократично обране правління Союзу поляків Білорусі та демократично обрані органи інших неурядових організацій, які зазнають репресій з боку режиму Лукашенка». «Анжеліку Борис, голову Союзу поляків Білорусі, впродовж останніх тижнів викликали на допити понад 50 разів, а Тадеуша Гавіна, засновника, члена та теперішнього заступника голови Союзу засуджено до 30 днів ув'язнення», — нагадується у резолюцiї.
