Позавчора Європарламент прийняв резолюцію із засудженням репресивних дій режиму президента Білорусі Олександра Лукашенка проти діячів національних меншин, передусім польської. Це вже п'ята після розширення ЄС 1 травня 2004 року резолюція Європарламенту із засудженням офіційного Мінська. Ініціаторами цих ухвал є передусім сусіди Білорусі — євродепутати від Польщі та країн Прибалтики. У прийнятій резолюції євродепутати засуджують гоніння на діячів організацій нацменшин, які дозволяють собі критикувати режим, та закликають Європейську комісію і Раду ЄС «підтримати демократично обране правління Союзу поляків Білорусі та демократично обрані органи інших неурядових організацій, які зазнають репресій з боку режиму Лукашенка». «Анжеліку Борис, голову Союзу поляків Білорусі, впродовж останніх тижнів викликали на допити понад 50 разів, а Тадеуша Гавіна, засновника, члена та теперішнього заступника голови Союзу засуджено до 30 днів ув'язнення», — нагадується у резолюцiї.
Європарламент укотре закликав Європейську комісію якомога швидше збільшити допомогу для вільних ЗМІ та незалежних неурядових організацій у Білорусі. У відповідь на цей заклик, комісар у справах розширення ЄС Оллі Рен повідомив, що Єврокомісія нещодавно підписала 27 угод із білоруськими неурядовими організаціями на загальну суму три мільйони євро, а у жовтні виділить додаткові 420 тис. євро. Нещодавно Єврокомісія також оголосила тендер вартістю два мільйони євро на право вести радіомовлення на Білорусь російською та білоруською мовами.
А найближчого понеділка міністри ЄС мають узгодити характер та обсяги санкцій проти Узбекистану. Це буде відповідь Євросоюзу на відмову офіційного Ташкента дозволити провести незалежне розслідування розстрілу демонстрації противників режиму президента Іслама Карімова в місті Андижан у травні цього року. Під час андижанського розстрілу загинуло щонайменше 200 людей. Санкції полягатимуть у накладенні ембарго на продаж до Узбекистану зброї і військового обладнання, зменшенні програм допомоги ЄС цій країні та забороні видавати візи до ЄС представникам узбецької влади та іншим особам, які були причетні до придушення народних виступів та переслідування опозиції, повідомляє агенція «Рейтер» iз посиланням на джерела в Раді ЄС.
Вибори на окупованих територіях Донецької та Луганської областей іще навіть не почалися, а ексцеси довкола них уже тривають. Минулої п’ятниці активісти та симпатики полку «Азов» влаштували під стінами Верховної Ради ціле фаєр-шоу, погрожуючи розігнати парламент, якщо вибори (а відповідно, і легітимізація самопроголошених «республік») усе-таки відбудуться. >>
Блискуча перемога Джамали, окрім усього іншого, означає й потребу прийняти наступний конкурс у Києві. Втім це може бути й інше українське місто. Пропозиція організувати Євробачення-2017 у Криму, звісно, звучить вельми привабливо, але будьмо реалістами. >>
Недавня відставка Арсенія Яценюка була довгим та болісним процесом. Але найбільш прикрим є не це. А те, що Яценюк пішов примусово-добровільно: не тоді, коли відчув, що настав його час, а тоді, коли його підштовхнули до цього чисельні й заплутані «договорняки» на найвищому рівні. >>
Випробування Північною Кореєю водневої бомби запускає цілий ланцюг асоціативних роздумів. Передусім про те, чи є ефективним договір про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ)? А також про те, чому ті, хто грає за правилами (як Україна), опиняються у програші, тоді як ті, хто правила порушує (як КНДР) отримують можливість говорити зі світом iз позиції сили? >>
Богдан Гаврилишин — засновник благодійного фонду свого імені, який сприяє становленню людей нової генерації (стипендії, гранти, стажування), член Римського клубу (міжнародна організація, в яку входять представники політичної та економічної еліти 30 країн світу), директор Міжнародного інституту менеджменту МІМ-Женева, фундатор економічного форуму в Давосі, учасник Ініціативної групи «Першого грудня». >>
Згідно з оприлюдненим 16 березня у Римі звітом ООН World Happiness Index 2016 («Індекс рівня щастя у світі-2016»), Україна посіла 123-тє місце з охоплених дослідженням 156 країн світу. Нашими сусідами по «щастю», чи радше «нещастю», є африканські країни Кенія (122-ге місце) та Гана і Конго (124-те і 125-те місця). >>
