Вродило цього року і збіжжя, і городини, й особливо фруктів, та так, що й віття ламається — тільки й встигай готувати та переробляти.

Тільки після початку війни гостріше відчуваються якісь елементи нашого життя, які ми могли втратити, а деякі й тимчасово втратили.

Найкращими консервантами, звичайно, є оцет, лимонна кислота, сіль.

Любов німців до капусти, розповідає далі пані Наталя, незбагненна.

Упевнена, японці просто випали б в осад, якби таке побачили.

З дитинства запам’ятовуються найяскравіші враження, ну і, звісно, найсмачніші.

У нашому попередньому житті, ще до війни, багато хто з нас насолоджувався поїздками за кордон, знайомством з історичними та культурними пам’ятками різних країн, а також ми мали можливість куштувати страви країн, якими мандрували.

Бабуся готувала цю закуску (правда, називала її «піклі») з насінників — старих перезрілих огірків, яких завжди було повно на городі.

Коли літо зайшло трохи за свою середину — прийшов сезон огірків,і господиням ніколи вгору глянути.

Надворі — екватор літа, тож саме час ласувати не лише свіжими фруктами, десертами, вареннями чи джемами, а й кондитерськими виробами з ними.