У мене з нашою сьогоднішньою кулінарною порадницею Валентиною Кузьмовою відразу вималювалося спільне бажання: як тільки дивишся на пляцки — барвисті, кремово-ягідно-горіхові, з багатьма цікавими шарами і прошарками, хочеться навчитися такі пекти також.

Здавалося б, мільйонери, а тим паче мільярдери можуть дозволити собі не лише дорогі авто, яхти, помешкання, що вже там казати про ресторани й вишукану їжу.

Станіслав Чернецький, шеф-кухар палацової кухні князя Олександра Любомирського у своїй книзі (1682) описує лимонний борщ і королівський борщ, який вариться на різній сушеній, вудженій чи свіжій рибі та квасі з ферментованих житніх висівок.

Буде справедливо екватор осені присвятити яблукам — фруктам, які люблять, напевне, всі. Поети їм присвячують вірші, художники — картини, композитори — пісні, а дієтологи — корисні поради.

Коли я писала, що осінь — пора особливого натхнення, і в кулінарії також, іще не знала, якими на практиці правдивими ці слова виявляться і цьогорічної, специфічної через карантин, осені.

Навіть не думала, що буває стільки рецептів консервації в одному кулінарному записничку.

Є особлива насолода в тому, щоб приготувати щось таке, що в інших викликатиме захоплення.

У природі — все ще літня краса, але діти вже пішли в школу, таким чином розпочавши нам осінь і навіявши багато кому з дорослих спогади про шкільні роки.

Рецепти Марти Левицької шанують всі господині, хто пече і хто лише вчиться пекти: її пляцки, торти, пироги давно підкорили серця і уяву найвибагливіших гурманів. Пам’ятаю її «Пташине молоко» і «Спартак» — для мене це, як кажуть, любов із першого погляду і шматочка.

У мене часто ранній ранок починається з кулінарної краси.