«У нас уже щебечуть пташки! Ми живемо на околиці Львова, у власному будинку, тому карантин сприймаємо, як час для себе», — пише львів’янка Вероніка Степанченко, мама десятирічного Тарасика і восьмирічного Владика та красуня-дружина.
Картопля — з тих продуктів, які не приїдаються. Навіть більше: вона щоразу інша, цікавіша і ще смачніша. Хто може залишитися байдужим до пательні хрумкої смаженої картоплі, приміром? Ну от, а готується вона — простіше простого.
Прийшла весна, і наші господині почали втілювати в життя свої солодкі мрії. І не лише солодкі… Про кулінарний порядок, про те, що надихає готувати смачно та красиво, нам розповість Оксана Дорош — львів’янка, за професією бухгалтер, але в душі, як вона й зізналася, кулінар.
Як мовиться, перезимували! І навіть увійшли у найдовший у році піст — Великий, а це значить, що незабаром світле Воскресіння.
Наша рубрика все переконливіше доводить, що кулінарія — також творчість, причому красива і смачна. Свідчення цьому — листи наших читачів, в яких вони описують приготування страв у поетичній манері, пишуть «кулінарні» вірші й казочки.
Коли Тетяна і Микола Крестянови відзначали чергову річницю подружнього життя, друзі, гості сприйняли це затишне родинне свято просто за весілля. Молоді, веселі, з поглядів та жестів було видно — закохані — молодята святкували перлинове весілля: 30 років разом!
Коли слухаєш розповіді господинь про кулінарну творчість, укотре пересвідчуєшся у тому, що гармонія на землі існує. І що не треба шукати її за тридев’ять земель, а у власній родині, у власній душі.
Як усе-таки чудово наші господині готують на свята!
