Слов'янське «блонді»

Слов'янське «блонді»

«Я щаслива!» — тільки й змогла схвильовано вимовити білява красуня, на яку в цю мить із зацікавленням витріщилися близько двох мільярдів очей у 200 країнах. Саме така кількість телеглядачів спостерігала за трансляцією фінального шоу «Міс світу-2006», яке минулої суботи відбувалося у Варшаві. До речі, польська столиця стала другим після Лондона європейським містом за всю історію конкурсу, який приймав змагання за звання найпрекраснішої дівчини світу.
Почуття 18-річної чешки Татани Кухарової можна зрозуміти: на її голову опустилася корона, про яку, мабуть, мріє чи не кожна дівчина її віку. У 56-му конкурсі представниця Чехії перемогла 103 конкуренток із різних куточків світу. Наша Ольга Шилованова — 19-річна студентка сільгоспуніверситету з Харкова — попри чарівну усмішку й гарненьку зовнішність, уже традиційно для українок до фіналу не потрапила. Як і її ровесниця з Росії Олександра Мазур, із якою «Міс Україна» жила в одному готельному номері, і подейкують, не дуже «мирилася». >>

Гутен МОРГен, Києве!

Про те, куди людська душа потрапляє після смерті — до райського саду чи на «довічне ув'язнення» до пекла, розчиняється у безкрайньому космічному «ніщо» чи реінкарнується у баобабі в одному з наступних втілень — можна сперечатися до нестями і все одно не дійти згоди. Щодо бездиханного тіла, то його подальша доля визначається залежно від місця й обставин, за яких людина скінчила свій життєвий шлях. І всі тіла самогубців та людей, які померли насильницькою чи раптовою смертю, небіжчиків, чия особа не встановлена, а також людей, які загинули за нез'ясованих обставин, перед похованням обов'язково потрапляють до моргів судмедекспертизи. Трупи людей, які потонули у водоймі чи потрапили під КАМАЗ, згоріли на пожежі чи випали з балкона, отруїлися пігулками чи отримали кулю в серце, замерзли на вулиці чи просто лягли ввечері спати, а вранці вже не прокинулися, зберігаються у спеціальних морозильних камерах, чекаючи своєї черги на розтин. Судмедексперти з'ясовують точні причини смерті й через деякий час віддають тіло родичам чи близьким загиблого... >>

Один замість 36

Українські хірурги — дай їм лише нормальну апаратуру й інструменти — можуть творити з «поламаними» людьми справжні дива і ставити на ноги пацієнтів незгірш за своїх американських колег. У цьому журналістка «УМ» переконалася після візиту до Інституту травматології та ортопедії АМН України — закладу, до якого звертаються люди з найскладнішими переломами, вивихами, гнійними процесами тощо. Як розповів «УМ» заступник директора інституту професор Сергій Семенович Страфун, очолювана ним клініка мікрохірургії займається реконструктивно-відновлювальними операціями на кінцівках, починаючи із пересадки пальців зі стопи на кисть і закінчуючи ендопротезуванням кульшового (по-російськи «тазобедренного») і плечового суглобів. Найчастіше до клініки потрапляють дуже важкі хворі, яким не змогли допомогти ані численні операції у традиційних лікарів, ані всілякі припарки і примочки від народних цілителів. >>

«Усі спільні фотографії В'ячеслава Чорновола і мого чоловіка зникли з нашої квартири»

Любомира Бойчишин знає про страшні політичні злочини в Україні, на жаль, не з газет. Їй судилося стати чи не першою жертвою такої розправи: під час передвиборчої кампанії 1994-го , за кiлька рокiв до вбивства В'ячеслава Чорновола, його надійна правиця і секретар НРУ Михайло Бойчишин, чоловік Любомири, зник назавжди... Замовників його викрадення донині не знайдено, справу не закрито... Однак на цьому нещастя у житті Любомири не скінчилися: через кілька місяців після зникнення батька 18-річний син Роман гине за загадкових обставин унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а прикута до інвалідного візка Любомира Бойчишин не має ні сил, ні можливості знайти вбивць найдорожчих для неї людей.
Сьогодні пані Любомира намагається не згадувати про страшні часи свого минулого. Зі Львова вона переїхала до Києва і почала нове, повне самовідданої допомоги іншим, життя... Любомира Бойчишин подорожує рідними теренами, бере участь у марафонах інвалідів-візочників, видає журнал та проводить тренінги для жінок з обмеженими фізичними можливостями та матерів неповносправних дітей. Пані Любомира і Велику Китайську стіну підкорила, і за активну громадську діяльність минулого року ввійшла до тисячі кандидаток на Нобелівську премію миру.
Після трагедії з її чоловіком сталося ще чимало гучних справ — убивство Чорновола, знищення Гонгадзе, отруєння Ющенка. Про свідка народження незалежної України, ініціаторку відродження львівської «Просвіти» та Союзу українок несправедливо забули. А тим часом трагедія життя Любомири Бойчишин триває... >>

Люксембург надає крила!

Минулого тижня перші успіхи киянки Олени Бондаренко на престижному змаганні у Люксембурзі з призовим фондом 600 тисяч доларів сприймалися з радістю, але без особливого натхнення. Адже відомо, що проходження в друге, максимум — третє коло для українських тенісисток тривалий час було межею досягнень. Але після того, як наша 22-річна співвітчизниця здолала уславлену Марі Пірс, а за нею поклала на лопатки й 25-ту ракетку планети словенку Катаріну Среботнік, з'явилася надія, що цього разу все може бути інакше. >>

«Піт-стоп» лідерству Алонсо

56кіл Гран-прі Китаю стали для Міхаеля Шумахера однією з найважливіших перемог у його кар'єрі, а загалом — 91-ю. Усупереч очікуванням і здоровому глузду, лідер «Феррарі» першим прийшов до фінішу, випередивши головного конкурента, іспанця Фернандо Алонсо, на три секунди. Все вирішили дві фатальні помилки обслуговуючої команди «Рено», адже гонщики та самі боліди на перемогу спрацювали бездоганно. Після кваліфікації саме Алонсо і Фізікелла опанували перший ряд на старті. У такій ситуації шанси Шумі на перемогу виглядали не надто привабливими. Італійцеві Джанкарло Фізікеллі, здавалося б, достатньо було стримувати атаки переслідувачів його партнера, і перемога у «Рено» в кишені. Та свою роль зіграла мінлива погода й помилка техніків. >>

Присядьте з доРОГГЕ...

Сьогодні і завтра в столиці України відбуватиметься непересічна подія — з дводенним візитом тут перебуватиме президент МОК Жак Рогге. Раніше керівник найголовнішої спортивної організації світу відвідував Україну аж у 1992 році. Тоді це був Хуан Антоніо Самаранч. У липні 2001-го епоха 20-річного правління іспанського маркіза завершилася, і йому на зміну прийшов 59-річний бельгієць Жак Рогге — хірург-ортопед із Гента. Вирішальним на користь його кандидатури на посаду керівника імперії, в якій обертаються мільярди доларів, стало те, що з-поміж високих чиновників спорту він мав імідж непідкупного. >>

Багаті теж страждають

Після двох приголомшливих поразок «Динамо» у Лізі чемпіонів київські вболівальники вирішили поговорити «по душах» із гравцями команди. У п'ятницю на спілкування в офіційному фан-клубі прийшли семеро футболістів, які «віддувалися» за невдачі й намагалися пояснити ситуацію. У суботу відбулася друга серія виховної трилогії. Близько сотні «ультрас» прибули на базу клубу в Кончі-Заспі, де хотіли поговорити з Анатолієм Дем'яненком і футболістами. Натомість вилити душу їм вдалося лише одному з тренерів — Олегу Лужному — й спортивному директоровi клубу Леонідовi Буряку, котрі пообіцяли переказати побажання фанатів гравцям. У цей же час проходив матч дублерів «Динамо» й «Таврії», i Ващук, Алієв і Ко не могли не чути вигукiв на кшталт «Де ваша гордість?» й «Урізати зарплату». (До речi, дубль господарiв виграв — 9:1.) >>

Нелукаво під танком

Сьогодні, коли тільки лінивий не лає «Нашу Україну» за її численні недоліки, принаймні у журналістському середовищі знайшлася чимала група людей, які сповна оцінили щонайменше одне достоїнство «помаранчевої» партії: демократичність. Позіхаючи з нудьги на традиційно нудному й «безальтернативному» з’їзді Соцпартії, представники ЗМІ з ностальгією згадували бурхливі дебати «нашоукраїнського» зібрання про склад політради, доцільність перебування деяких її членів у президії тощо. Звісно, це було давно, але, щиро кажучи, складно собі уявити, щоб після виключення з партії «правої руки» її голови, політичних пертурбацій зі змінами коаліцій тощо збори тієї ж «НУ» проходили б так спокійно. >>

Тарифний конфуз

Дивна якась в українській владі складається ситуація: Президент як законослухняний глава держави прагне підписати закон, ухвалений Верховною Радою. Яка, між іншим, за цей закон, на який раніше сам Президент наклав вето, голосувала, аж пищала. І вето таки подолала, зусиллями опозиції в особі Блоку Тимошенко та, що головне, антикризової коаліції, чиєму урядові це рішення, власне, і належить втілювати в життя. Однак Голова цієї самої Верховної Ради відправляти ухвалений акт на підпис главі держави не поспішає. Більше того, відмовляється. Парадокс? >>

Настінна контрреволюція

«Знову влада міняється», — услід за героєм відомого кінофільму можемо сказати ми й одягнути «будьонівку». Незабаром на майдані Незалежності вже нічого не нагадуватиме про Помаранчеву революцію. Чи не остання пам'ятка тих днів — написи на одній із колон Головпоштамту, взяті під скло на згадку про ті буремні події, роздратували віце-прем'єра-«регіонала» Андрія Клюєва. Як повідомляє «Українська правда», пан Клюєв, виступаючи на пленумі ЦК Профспілки вугільної промисловості, заявив, що вже вирішив питання про майбутнє майданівських графіті. «Це, до речі, серйозне питання. Це просто, скажімо так, досить некоректна поведінка наших опонентів... Ну просто написи на Прем'єра, на партію нецензурні. Ми вирішили це питання», — висловив своє обурення глава тіньового штабу Януковича на виборах-2004. >>

Професійний? Працюй!

Метою робочої поїздки Президента на Тернопільщину було ознайомлення зі станом справ у регіоні. Однак і під час наради з керівництвом області, і на зустрічі з журналістами розмова вийшла за межі локальних проблем. Відповідаючи на запитання представників ЗМІ, Віктор Ющенко, зокрема, однозначно заявив, що не має наміру підписувати указ про ініційоване нещодавно урядом звільнення з посад голів кількох облдержадміністрацій (серед них і Тернопільської). При цьому глава держави запевнив, що ніколи не стане заручником спонтанних рішень щодо заміни керівних кадрів, особливо на місцях. Тим паче, якщо в їхній основі лежать суто політичні мотиви. >>

«Юліє Володимирівно, не чіпайте мене!»

Новообраний голова Верховного Суду України Василь Онопенко заявляє, що має намір докласти всіх зусиль, щоб зробити судову гілку влади дійсно незалежною. Він не має намірів керуватися у своїй діяльності партійними інтересами, повідомляє агентство «Інтерфакс-Україна». >>

750 свічок на іменинному пляцку Львова

У неділю ввечері львівський вокзал як ніколи вирував емоціями. Метушаться люди з відкритими пляшками львівського пива в руках, хтось допиває шампанське просто з горла, на пероні прощаються двомовні компанії — україномовні запрошують ще приїжджати, російськомовні дякують за прекрасні гостини. Поруч пробігають, поспішаючи до свого вагона, щасливі молодята у весільному вбранні. Вони одразу після реєстрації шлюбу в Києві гайнули до Львова на весільну прогулянку. «Ми щойно з Бреговічем по п'ятдесят грам випили! Чесно!» — тішиться наречений. «А ми бачили Тимошенко... А ми натанцювалися під українські народні на площі Ринок. а ми були у «Синій пляшці»!... Ой, а там такі гарні дівчата були», — чути то від одного, то від іншого гурту від'їжджаючих додому гостей міста Лева, який на минулих вихідних відгуляв свої 750 років. >>

Чи можна бути довічним головою СБУ

Це звернення від полковника СБУ Валентина Крижановського, за даними «УМ», надійшло до парламенту на ім'я Голови ВР Олександра Мороза наприкінці вересня. Подібне звернення «опальний» полковник направив i Президенту Віктору Ющенку. «Україна молода» отримала копію цього звернення, в якому пан Крижановський виклав історію своєї боротьби з головою СБУ Ігорем Дріжчаним: починаючи від резонансної прес-конференції рік тому, коли полковник обвинуватив керівника Володимирської, 33 в контрабанді ядерних матеріалів до Китаю, i завершуючи сьогоднішнім днем, коли він змушений був шукати порятунку від переслідувань на території РФ.
«За оприлюдення даної інформації я i моя сім'я в Україні переслідуються, відносно мене незаконно порушено кримінальну справу за сфабрикованими звинуваченнями. Не витримавши знущань, померла моя мати», — пише полковник Морозу. I вказує, що «з приходом у спецслужбу Дріжчаний, вважаючи, що СБУ є його кишеньковою структурою, дійшов до повного ігнорування законів України».
Окрім уже відомих звинувачень Дріжчаного в контрабанді гафнію, «звільненні» за його особистим наказом затриманого керчинськими прикордонниками контрабандного алюмінію на судні «Вотан», блокуванні роботи слідчих у резонансних справах iз ПДВ, організації прослуховування кабінету заступника директора фірми «Фокстрот» Шульги (коли той розмовляв у 2004 році з кандидатом у президенти Віктором Ющенком), продажі за безцінь комерційним структурам будівель СБУ в центрі столиці по вулицях Московській i Стрілецькій (про що неодноразово писала «УМ»), полковник Крижановський наводить i нові гріхи свого колишнього керівника. Так, у зверненні до Мороза він стверджує, що у квітні-травні 2006 року «саме за вказівкою Дріжчаного були незаконно, з грубими порушеннями чинного законодавства України та норм міжнародного права» передані спецслужбам Узбекистану десятеро правозахисників.
«Не є таємницею, що МЗС України дало принципову оцінку вказаним діям Дріжчаного», — стверджує в листі до Мороза, з посиланням на власні джерела в СБУ, Валентин Крижановський. «Україна молода» зв'язалася з полковником і розпитала про мотиви його нинiшнiх дiй. >>

Політв'язні чи політрепресовані?

На виконання указу Президента № 1088/2005 з метою покращення соціального захисту борців за демократію, права людини, незалежність України Кабмін розробляє проект закону про зміни і доповнення до Закону «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні». Але жодні зміни до цього закону не дадуть бажаного результату, бо для вирішення проблеми потрібні інші підходи. Чинний закон ставить на один щабель як осіб, безпідставно репресованих у період безглуздого сталінського терору (які через фатальний збіг обставин потрапили в молотарку, яку самі ж і будували), так і свідомих борців за права людини, демократію, право української нації на самовизначення. Плутаються усталені у світовій практиці терміни — політв'язень та політрепресований. >>

Ніж збиткувати — худобу під ніж

Прикро, однак чим більше років українській незалежності, тим залежнішим стає село від «специфічної» політики держави. Усі без винятку Кабміни, прийшовши до влади, обіцяли з толком «лупати скалу» агропромислового комплексу, проте на етапі декларацій держмужі «вичерпувалися». Нiби наслідуючи приклад богині Фетіди, котра занурювала свого сина Ахіллеса у води Священної ріки Стікс, аби зробити його невразливим, наші урядовці нефахово хапали екс-колгоспне «тіло» з усіх боків, тим самим «нагородивши» селянина не однією «ахіллесовою п'ятою». >>

Під музику Вівальді

Неймовірно поталанило коровам у приватному сільгосппідприємстві «РВД — Агро», що в селі Червона Слобода Черкаського району: вони дожили до новітніх технологій, котрі їхнім рогатим родичкам у переважній більшості інших господарств області й не снилися. Адже не так давно на червонослобідській фермі встановили сучасне обладнання, а весь доїльний процес відбувається тепер під мелодійну класичну музику і контролюється комп'ютером. >>

Ода собачому носові

«Ще не створене обладнання, яке б могло замінити собак у розшуку людей, — говорить перший заступник начальника Київської служби порятунку Володимир Александров. — За статистикою, 6—7 відсотків розшуканих при катастрофах людей припадає на всіляке обладнання, решту знаходять завдяки собачим носам. Ніхто й ніщо не наблизилося до собачих нюху, зору, інтуїції при порятунку людей...»
Володимир Александров розмовляв з нами як суддя змагань кінологічних розрахунків пошуково-рятувальних підрозділів МНС України, що проходили в Ромнах. Захід присвятили десятій річниці створення в Україні Міністерства з питань надзвичайних ситуацій. Проведення змагань саме в Ромнах грунтувалося на ще одному десятилітті: свій маленький ювілей відзначив і тутешній Спеціальний аварійно-рятувальний загін Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України. >>

Падіння ПОП-зірки: сідниці Джей Ло вже не найкращі

При словосполученні «найкращі сідниці шоу-бізнесу» на думку одразу спадає тільки одне ім'я: Дженніфер Лопес. Колись, щоправда, на це звання претендувала ще австралійська поп-діва Кайлі Міноуг, і вони з Джей Ло заочно постійно конкурували за перше місце у відповідних рейтингах та опитуваннях. Однак потім якось так склалося, що накачані (і, варто зазначити, удвічі ширші за Кайлині) сідниці Дженніфер завоювали беззаперечну першість і поступатися нікому не збиралися. >>

Земля Обітована для Мадонни

Незважаючи на те, що багато туристів бояться їхати на Близький Схід, і насамперед до Ізраїлю та прилеглих до нього територій, на яких постійно тривають криваві воєнні конфлікти, поп-зірка Мадонна Землю Обітовану дуже вподобала. Настільки, що навіть планує придбати там нерухомість. Як повідомляє сайт NEWSru Israel із посиланням на ізраїльську газету Maariv, співачка-мільйонерка вже у жовтні збирається купити розкішний пентхаус на 17-му поверсі будинку, який зводиться між містами Мікморет і Кейсарія. >>

Не подобається мій манікюр? Задряпаю до смерті!

«Відростила кігті — за руку взяти страшно», — часто бурчать чоловіки, яким чомусь геть не до вподоби наші з такими муками виплекані нігтики. Мовляв, їм, чоловікам, неприємно, коли ми цим чудесним манікюром боляче дряпаємо їхнє ніжне тіло, бридко, коли довгі нігті впиваються в батон, який ми ріжемо їм на бутерброд, і чого вони тільки ще не вигадають. А самі потім заглядаються на доглянутих панянок із бездоганним манікюром... >>

Анекдоти

Життя по спіралі розвиватися не може. Доведено гінекологами. >>

«Вести далі переговори — все одно що стригти брудну свиню»

Коаліційні переговори між «антикризовою» коаліцією та «Нашою Україною» від самого початку були складними. В окремі моменти вони супроводжувалися оптимістичними коментарями, в інший час їхні перспективи знову окреслювали скептично. І зараз з'являється дедалі більше підстав вважати, що коаліції, де «Наша Україна» з'єднається з «Регіонами», не буде. Скандальне засідання Кабінету Міністрів впало великою краплею в чашу терпіння обох сторін конфлікту й переговорів одночасно. Тепер пропрезидентська фракція погрожує «вихлюпнутися» в опозицію. >>

Як то Згода дім будувала

Цього року Україна святкує 150-річний ювілей найславнішого сина Галичини, великого українського мислителя Івана Франка. Каменяр завжди стверджував: «Лише боротись значить жить», тому не йшов на компроміси у принципових питаннях. Можливо, через це такою важкою була його доля, а університет, який носить його ім'я, так і не спромігся прижиттєво зарахувати його своїм професором. Наші ж із вами «представники еліти» чудово перемінили слово «конфронтація», яка є неминучою у політичній боротьбі, на поняття «комфорт». Для них «лише угодним бути — значить добре жить».
Якось уже так буває, що геніальні люди мають Божий дар передбачення, тому часто у їхніх творах можна віднайти аналогії або паралелі з сьогоденням. Доволі цікавою та водночас актуальною є пересторога Каменяра щодо врахування усіх згод і незгод при будівництві (читайте — при створенні політичних коаліцій та підписанні універсалів). Тож спробуємо подивитись на питання через призму Франкового твору — сатиричного оповідання «Як то згода дім будувала». Слова філософа подаємо зі скороченнями півжирним курсивом, наші «паралельні місця» — звичайним шрифтом. >>

«...Любив Сестринівку незвичайно...»

Із тих місць, які справили найсильніший вплив на формування особистості Михайла Грушевського, село Сестринівка (нині Козятинського району Вінницької області) відіграло особливу роль. Звідси була родом його мати, тут понад півстоліття займав парафію його дід Захарій Оппоков, і сюди не раз батьки привозили малого погостювати у родинному гнізді. Перший такий приїзд відбувся у 1873-му, коли Грушевському йшов тільки сьомий рік, а оскільки сім'я тоді мешкала на Кавказі в іншомовному та іншоетнічному середовищі, хлопчика глибоко вразило перше усвідомлене особисте знайомство з Україною. Згодом він приїжджатиме сюди ще сім разів — і як учень Тифліської гімназії, і як професорський стипендіат Київського університету. Востаннє він побуває тут у 1895-му, відвідавши діда за кілька місяців до смерті. >>

«Червоний півень» клює заповідне

Усі вихідні кримські рятувальники витратили на боротьбу з лісовим «червоним півнем», який усе ніяк не хотів здаватися. Поблизу Ялти, на території Лівадійського лісництва Ялтинського гірсько-лісового заповідника, горить ліс: площа пожежі — 18 гектарів. Як розповіли «УМ» у прес-службі Головного управління МНС у Криму, загорання сталося ще у суботу, і на час, коли верстався номер «УМ», у понеділок, вогнеборці третій день намагалися загасити полум'я. Горів, за повідомленням рятувальників, частково молодий ліс, кущі та лісова підстилка. Жертв та постраждалих немає. >>

Перш ніж поховати, слід ще пошукати

Фахівці й досі намагаються з'ясувати причини катастрофи літака Ту-154, який 22 серпня розбився за 45 кілометрів від Донецька. На борту лайнера, що летів з Анапи до Санкт-Петербурга, перебували 160 пасажирів та 10 членів екіпажу, і всі вони загинули. На місці трагедії невдовзі навіть встановили пам'ятний меморіал жертвам авіакатастрофи. Однак відтепер пошуки останків загиблих буде відновлено, оскільки днями тут несподівано виявили фрагмент тіла одного з потерпілих. >>

Уночі дешевше

Таке розпорядження видав Кабінет Міністрів 28 вересня. Як повідомляє прес-служба секретаріату уряду, це дасть змогу вигідно використовувати дешеву нічну електроенергію від АЕС, зменшуючи навантаження на енергомережі в денні години «пік», і таким чином заощадити природний газ, мазут та вугілля, ціни на які мають світову тенденцію до зростання. Стимулом при цьому має стати значна різниця між тарифами денного, нічного та пікового споживання електроенергії. Електроопалювальні системи вмикаються переважно вночі, коли тарифи на струм у чотири рази нижчі за денні. При цьому використовується надлишкова енергія від АЕС, яку в цей час нема де подіти, бо атомні реактори, на відміну від інших генераторів, зупинити неможливо. >>

Чекай закон про виконком

Прем'єр-міністра України Віктора Януковича у рідному Донецьку подекуди зустрічали майже як в отій приказці, персонаж якої, ревно взявшись Богу молитися, спересердя навіть лоба розбив. Приміром, у кафедральному Свято-Преображенському соборі під час Божої літургії появу набожного глави уряду та його дружини віруючі(?) зустріли... оплесками. Тому на цьому тлі гриміння духового оркестру, буяння партійних прапорів і неабияке піднесення радих звільненню від пар студентів біля приміщення облради та обладмінiстрації, погодьтеся, виглядали вже дещо банально. >>

Право на «болючу» таємницю

Місяць тому вінницька лікарка Світлана Побережець перемогла державу й домоглася через столичний Печерський суд заборони вказувати в лікарняних листках діагноз пацієнта. Де-юре законне рішення набуло чинностi, але де-факто, як стверджує позивач, ситуація мало змінилася. Так, у Києві хворі продовжують отримувати старі бланки для «лікарняних», на яких медики продовжують заповнювати графу «діагноз». На Вінниччині та в низці інших регіонів хворим замість «лікарняних» видають незрозумілі довідки, які, з одного боку, містять повну інформацію про болячки пацієнта і порушують права людини, а з іншого – не гарантують виплату «лікарняних» грошей, бо за такими папірцями бухгалтерія відмовляється робити нарахування. Друкувати нові бланки без «совдепівських» граф теж ніхто не поспішає. Виникає питання: коли ж нарешті припиниться ця тяганина? >>

Писарєв збирає «зірок»

Уже 13 років організатором балетного свята залишається народний артист України Вадим Писарєв, завдяки якому і вдається збирати сузір'я провідних артистів балету з усіх кінців світу. Цього року на сцені Донецького театру опери й балету ім. А. Солов'яненка свою майстерність демонструють виконавці з Австрії, Франції, Італії, Німеччини, Нової Зеландії, Японії, Росії, Грузії і України. >>

Боротьба за найсолодше

Австрія: лівий поворот
На парламентських виборах в Австрії цілком несподівано перемогла опозиційна, ліва Соціал-демократична партія. За попередніми результатами виборів, які подало міністерство внутрішніх справ, есдеки заручилися підтримкою 36,1 відсотка виборців. >>

Із неба не повернулися

Жодна зі 155 осіб на борту бразильського пасажирського літака не вціліла в авіакатастрофі, яка сталася минулої п'ятниці, повідомили представники бразильської влади. «Боїнг-737» бразильської авіакомпанії «Гол», який здійснював рейс із головного міста Амазонії Манаус до столиці країни міста Бразиліа, розбився в джунглях Амазонки у важкодоступному районі Мато-Гроссо, куди можна дістатися лише на гелікоптерах, тому пошукові роботи продовжувалися і вчора. >>

Відстежили шлях «посланців»

Учора оприлюдненням прізвищ цьогорічних лауреатів Нобелівської премії з медицини та фізіології відкрився так званий нобелівський тиждень. Кожного наступного дня оголошуватимуть лауреата в одній із категорій. Цьогорічний «Нобель» у галузі медицини та фізіології отримали два молоді (за нобелівськими стандартами) американські науковці: Ендрю З. Файр (1959 р. н.), професор патології та генетики Школи медицини при Стенфордському університеті, (штат Каліфорнія) та Крейг С. Мелло (1960 р. н.), професор молекулярної медицини та дослідник із Медичного інституту ім. Говарда Х'юза в місті Бостон. >>