Ім'я Леоніда Мельника давно знали немало сумчан: молодий учений, економіст, лауреат премії Ленінського комсомолу, викладач Харківської філії політехнічного інституту... Йшли роки, філія перетворилася на самостійний інститут, а згодом — на університет. До образу ж додавалися заочно чи очно якісь нові штрихи. Довелося — теж не вчора й не рік тому — бути на одній з еколого-економічних студентських конференцій, організованих Мельником. Було представництво з кількох країн; робоча мова — англійська, причому сумські студенти почувалися в цьому середовищі досить комфортно; цілком пристойне обговорення доволі серйозних проблем і проектів... Здавалося, попри якісь державні негаразди, місцеві перипетії, ця людина живе і навколо себе творить середовище іншого, світового рівня. Бо можна комплексувати власною чи загальнонаціональною меншовартістю, а можна просто творити себе й відчуватися повноцінним у будь-яких умовах. Ну, звісно, й відповідати рівню.
Після років «дистанційного» знайомства з Леонідом Мельником зустрічалися з ним за розмовою. На столі — більше десятка журналів та книг, виданих за його авторства та участі. В їх числі остання — «Фундаментальні основи розвитку». Народжувалася вона непросто. Коли з'явилося поняття сталого розвитку, доктору економічних наук, професору, завідуючому кафедрою економіки Сумського державного університету, президенту Центру економічних досліджень, головному редактору міжнародного наукового журналу «Механізм регулювання економіки» Леоніду Мельнику запропонували написати книгу про економіку за умов сталого розвитку. Вона була написана, але видана так і не була: почалися якісь особисті відкриття, з'явилося розуміння, що ми практично не знаємо, що таке розвиток по своїй суті, які його закономірності й механізми. Виникла потреба заглибитися в питання і написати книгу по-новому.
Говорити з Леонідом Мельником на цю тему можна годинами. Тим більше — розмова неминуче виходить за рамки монографії — у реалії нашого буття. >>
