«Тисячовесна» прийшла. Як 4 мільярди платників податків розподілятимуть для створення фільмів і серіалів
В Україні стартувала велика державна програма «Тисячовесна». >>
За всі часи існування людства вироби з алмазів завжди користувалися попитом і належали до найвишуканіших прикрас. Нагадаємо, алмаз — це не що інше як кристал вуглецю з ідеальною кристалічною решіткою, який «народився» у надрах земної поверхні або «виріс» штучно у лабораторному тиглі при температурі більшій за 1000 градусів. Саме цією будовою кристалічної решітки і пояснюються його властивості — унікальна міцність, твердість і хімічна стійкість.
Алмаз у недалекому майбутньому може одержати українську прописку. Останні дослідження нерудних родовищ на теренах України підтвердили його присутність у надрах, хоча видобування їх ще не ведеться. Пошукові роботи, які веде державне підприємство «Північгеологія», час від часу фіксують знахідки алмазних покладів, хоча віднайдені кристали дуже дрібні. Однак, за літописом, у Донбасі, на річці Мізурі, було знайдено алмаз у 40 каратів. Поновлення високоточної магнітної зйомки окреслили район пошуку на Вінниччині, що включає територію між містами Хмiльник — Бердичів. Тут поклади вуглецю залягають максимально близько до поверхні землі і сьогодні вважаються джерелом знахідок алмазів в Україні. Перспективним вважають і район Приазов'я.
Що ж до розробки родовищ, то ще не визначено місце максимального залягання цього кристалу, а тому наразі ведуться iнтенсивнi пошукові роботи. «Через це важко визначитися з кошторисом, необхідним для розробки родовища», — зауважив під час прес-конференції в ДІНАУ генеральний директор «Північгеологія» Віктор Металіді. Бюджетні кошти обсягом 3 мільйони гривень на 70 відсотків витрачаються для проведення розвідувальних робіт. Наразі ведуться роботи з оцінки одного з родовищ. У перспективі завдяки йому буде можливо частково задовольнити потреби ювелірної промисловості, адже сьогодні сировину для неї закуповують за кордоном. Що ж до будівництва промислового комплексу на місці розробки копалини, то воно обійдеться державі як мінімум у 300 мільйонів гривень.
Утім існують також штучні алмази, про що говорять мало. А дарма, тому що саме в Україні за радянських часів існувала потужна школа вирощування алмазів та інших кристалів, які в обробленому вигляді вважаються досить коштовними прикрасами, використовуються для виготовлення оптичних приладів. Кажуть, що штучні кристали низької якості. Якщо раніше науковці вирощували їх ледь не кустарним способом, використовуючи обладнання, виготовлене власноруч, то тепер, коли Україна має вихід до світових технологій, цей процес можна було б поновити й отримувати високоякісні штучні алмази, задовольняючи потреби як ювелірної промисловості, так і технічних галузей. До речі, у Харкові вирощували штучні алмази та смарагди і мали з того високі прибутки. Тож не треба ходити за три моря за кредитами, аби Україна стала заможною державою, необхідно просто пригадати все те добре, що було зроблено нашими науковцями.
В Україні стартувала велика державна програма «Тисячовесна». >>
У Миргороді на Полтавщині відбувся другий з серії регіональних діалогів між Урядом та бізнесом щодо адаптації аграрного сектору до стандартів ЄС, ініційованих віцепрем?єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України. >>
Сили оборони України отримають від Швеції сучасні системи протиповітряної оборони Tridon Mk2 – ці комплекси допоможуть ППО України у боротьбі з «шахедами» та іншими повітряними загрозами. >>
Про співпрацю, щоб дати більше безпеки й можливостей для розвитку держав, домовилися Президент України Володимир Зеленський і Президент Сирії Ахмед аш-Шараа. >>
В «УМ» від 30 серпня 2023 р. під заголовком «В одну річку двічі не ввійдеш» автори статті обґрунтовували ідею недоцільності відродження Каховського гідровузла в попередніх розмірах. >>
Загін з обслуговування нафтогазового комплексу та ліквідації нафтогазових фонтанів Головного управління ДСНС України в Полтавській області отримав від міжнародних партнерів два автомобілі комбінованого гасіння. >>