Родина наших великих грузинських друзів до останнього не хотіла знати, кого ж принесе їм лелека — хлопчика чи дівчинку, але ще кілька місяців тому вирішили, що хлопчика обов'язково назвуть Ніколозом, на честь батька Михаїла Саакашвілі. І це ж треба було так постаратись, щоб міцний карапуз з'явився на світ точно на свято Миколая — у день, коли всі чемні та добрі люди отримують подарунки, а новонароджені хлопчики — ще й гарне ім'я на додачу. >>
Захоплення відбувалося у центрі столиці, поруч із Софіївським собором, адже саме тут, по вулиці Володимирськiй, 34, розташована адміністративна будівля НАК «Надра України». Цікаво, що навпроти неї — центральний офіс СБУ, але це не завадило невідомим провести «маски-шоу» за всіма законами жанру. >>
Після подій Помаранчевої революції тема газових перемовин — єдина, якій вдалося довести українське суспільство до стану, подібного до громадського збудження. Про ціни на газ говорять скрізь — як у Києві, так і в Москві. Відчуття причетності до боїв на газовому фронті посилила активність читачів і глядачів у ЗМІ, експерти навперебій пропонують свої аналітичні висновки і рекомендації, Президент присвячує цій темі своє радіозвернення до народу. Лише полiтики не виявляють своєї державницької позиції — такі велемовні у своїх висловлюваннях на різні теми спікер Володимир Литвин, глава виборчого блоку свого імені Юлія Тимошенко та інші, певно, тримають свої козирні карти в кишені. Тим часом із Москви вчора повідомили, посилаючись на неназване джерело в російській делегації, що прем'єр-міністри Росії та України не домовилися щодо умов постачання російського газу в Україну. >>
Учора Прем'єр-мiнiстр Юрiй Єхануров їздив до Москви для переговорів зі своїм російським колегою Михайлом Фрадковим. Про цей вiзит під час телефонної розмови минулої суботи домовилися президенти Росiї й України Володимир Путiн i Вiктор Ющенко. Глави держав були одностайні в тому, щоб не політизувати цей процес і проводити його винятково в економічному руслі з огляду на національні інтереси обох країн. Президент Росії повідомив 16 грудня в Сочі з цього приводу: «Бізнес та енергетика — це одне питання, не потрібно пов'язувати ці питання з політикою... Є ринок. Умови повинні бути однакові для всіх». >>
Приблизно дві тисячі членів демократичних партій та організацій вийшли позавчора на вулиці Москви, щоб висловити протест проти поведінки московської влади, яка на початку листопада дозволила представникам неофашистських організацій провести велику маніфестацію в столиці Росії. Під гаслами «Москва без фашизму» та «Ні заразі фашизму» прибічники партій «Яблуко» та «Союз правих сил», члени організацій «Меморіал», «Об'єднаний громадянський фронт», «Солдатські матері» та «Зелена Росія», активісти молодіжних антифашистських організацій пройшли від площі Тургенєва до Луб'янки, де перед так званим Соловецьким каменем вшанували пам'ять жертв політичних репресій у колишньому СРСР. >>
За що ми любимо свята? Звичайно, за подарунки! До Дня святого Миколая маленькі кияни отримали справжній казковий подарунок — новий ляльковий театр. Колись державний ляльковий театр постійно збирав аншлаги. Але після того як його виселили з приміщення теперішньої синагоги на вул.Шота Руставелі, театр переїхав на лівий берег. Звісно, таке територіально невигідне розташування відразу ж позначилося на кількості відвідувачів. Останнім часом ляльковий академічний театр і взагалі не мав власного приміщення. >>
Унікальний пам'ятник, зроблений у вигляді погрібця та діжки з огірком, був відкритий у п'ятницю поруч із Ніжинським консервним комбінатом, виробником відомого за межами України продукту. Гранітний огірок важить понад 50 кілограмів, а брилу, з якої він зроблений, привезли аж з Італії. Цікаво, що італійці, дізнавшись про ідею пам'ятника, скинули ціну втричі. Ідея пам'ятника належала Ніжинському міськвиконкому, а втілити її допоміг автор проекту Леонід Воробйов. >>
По той бік світу — у Китаї, де повнiстю згоріла чотириповерхова лікарня (кілька десятків загиблих пацієнтів), трагедія сталася через замикання електродроту. Так само через неполадки в електромережі ледве не трапилося лиха і в лікувальному закладі Донецька. Адже серед ночі до двох відділень обласного клінічного територіального медичного об'єднання подача струму несподівано взагалі припинилася. >>
15 тисяч євро 15 березня отримає Юрій Андрухович у Лейпцигу, під час відкриття щорічного літературного ярмарку. «Наскільки я знаю, у 2006-ому Україна повинна стати головним гостем ярмарку», — розповідає «УМ» патріарх укрсучліту телефоном із Берліну. Тут він зараз працює над новим романом, назву, сюжетні лінії та місце дії якого воліє тримати у секреті, і тут він днями отримав листа від оргкомітету конкурсу. «Зараз подивимося, — говорить він, розгортаючи офіційне повідомлення, — «Премія присуджена за роман «12 обручів» з обгрунтуванням: цей твір, дія якого відбувається в одному з найвіддаленіших місць у Карпатах, з допомогою мистецьки багатого поєднання міфу і магії, водночас відтворює суспільні суперечності перехідного періоду і відкриває західному читачеві забутий центр нашого континенту». >>
Редакція респектабельного та впливового американського тижневика «Тайм» учора назвала переможців свого щорічного конкурсу «Людина року». Якщо минулого року список журналу очолив Президент України Віктор Ющенко, то цього року лауреатів троє. Людьми року, за визначенням «Тайм», стали найбагатша людина планети Білл Гейтс та його дружина Мелінда і вокаліст ірландської рок-групи U2 Боно. >>
Вихідці з України Володимир і Зінаїда Черненко стали знамениті у Сполучених Штатах Америки завдяки своїй любові до дітей — відтак вони претендують на звання найбагатодітнiших батьків США, передає телеканал News10.Net. Тиждень тому у Черненків народилася 17-та дитина — син Девід. >>
На майбутні парламентські вибори блок «Наша Україна» не піде тією стежиною, що її в 2002-му проклала «ЗаЄда!». На відміну від попередників, «нашоукраїнці» намагаються позбутися костюма «блоку влади». І прагнуть відновити втрачене реноме «блоку Майдану». Щодо першого завдання, то від неділі «Нашу Україну» «блоком влади» і не назвеш. Перелік сановитих кандидатів-чиновників обмежується Прем'єром, міністром закордонних справ і секретарем РНБО. Iнших змусили робити вибір: або залишаєшся у кріслі, або балотуєшся на вибори. Відтак список «Нашої України» став «бiднiшим» на посади. >>
«Вихід один — це Литвин!» — так рік тому скандували нечисленні проплачені молодики поблизу парламенту. Вже тоді спікер почав себе позиціонувати з такою собі третьою силою, яка врятує Україну від розколу на «помаранчевих» та «синьо-білих». Згодом пішла реклама умовного соцопитування, де «помаранчева» лінія бажаючих продовження революції та «синя» — для реваншистів явно поступалися «зеленій» — з бажанням затишку i злагоди. А потім Литвин та його «народники» завішали всю Україну бігбордами для різних соціальних прошарків населення з одним простим словом — «Ми». Яких «Ми» вони мали на увазі, остаточно стало зрозуміло лише в ці вихідні. Адже, незважаючи на те, що з'їзд Блоку Литвина відбувався за зачиненими дверима, пресі вдалося дізнатися, що у список до спікера, немов у ковчег після «помаранчевого» потопу, потрапило чимало апологетів кучмізму. Мабуть, вони ще рік тому побачили для себе вихід, як у вищенаведеному гаслі. >>
У з'їзду Соціалістичної партії було три інтриги: Юрій Луценко, Андрій Деркач і Микола Мельниченко. Їх об'єднували високі шанси потрапити на козирні місця списку СПУ, і рівно такі ж за силою чинники, що перешкоджали цьому. Всі троє сиділи в першому ряду зали. Щоправда, Мельниченко — у другому секторі, а Луценко з Деркачем — у третьому, на сусіднiх місцях. І цій диспозиції ще належало відіграти свою роль у формуванні списку. >>
Дивно, але Юлія Тимошенко, яка славиться своєю симпатією до телекамер, свій суботній з'їзд вирішила зробити закритим. У п'ятницю ввечері, коли «УМ» зателефонувала до прес-служби Блоку з питанням про те, чи взагалі буде з'їзд, там пригнічено відповіли: «На жаль, не можемо сказати». Один із політтехнологів БЮТу взагалі пустив «качку» і сказав: «У вівторок». Ні, з'їзд відбувся-таки в суботу. За зачиненими для журналістів дверима. >>
Другий день роботи сесії Луцької міськради розпочався зі скандалу, учасниками і свідками якого незадовго до початку сесії стали і працівники міськвиконкому, і депутати. Здавалося, найгарячіші питання вже залишилися в минулому, бо в перший день своєї роботи сесія таки дала «добро» на нові комунальні тарифи в місті, довкола яких упродовж останніх місяців точилися суперечки і дебати. Отож не могли й подумати, що наступного дня в сесійній залі стане ще гарячіше. А епіцентр скандалу був у робочому кабінеті начальника відділу координації роботи міського пасажирського транспорту Федора Корецького. >>
Газова суперечка між Україною і Росією наближається до розв'язки. Адже так чи інакше наше населення не може взимку залишатися без тепла, а промисловість повинна отримати належні їй гігакалорії, аби працювати далі, збільшуючи ВВП. Коли і як зароджувався цей конфлікт, існує чимало суджень. Ми ж спочатку переглянемо історію питання. «Газпром» у серпні заявив про необхідність перегляду умов транзиту російського газу і визначив час, коли «блакитне паливо» має постачатися за новими умовами, — з 1 січня 2006 року. Росіяни пропонують перейти до винятково грошової форми оплати транзиту, а в рахунок оплати послуг продавати свій газ, виходячи з ринкової кон'юнктури. І справді, за п'ять років ціни на газ на європейському ринку збільшилися майже втричі й сьогодні становлять 200-240 доларів за тисячу кубометрів. Для Польщі, наприклад, на наступний рік ціну підняли вже до 200 доларів.
Не завжди був такий диспартитет цін. Cлід нагадати, що в 90-ті роки Україна купувала російський газ за ціною 80 доларів за тисячу кубометрів, а європейська ціна тоді становила 67 доларів. Отож, думаю, Росія мала б подумати і про компенсацію тих втрат. Нині вона пропонує підвищити ціну газу з 50 до 160, а якщо Київ швидко не погодиться, то і до 230 доларів за кубометр. Росіяни вважають, що останніми роками в України була можливість підвищити тарифи на газ на внутрішньому ринку до економічно обгрунтованого рівня. Однак приховується той факт, що ціну газу до 50 доларів за тисячу кубометрів було зменшено винятково за ініціативою російської сторони, яка виходила з економіки його транспортування. Ставка плати за транзит газу територією України для «Газпрому» становить 1,09 долара за транспортування тисячі кубів на відстань 100 км, тоді як у середньому по Європі вона становить близько 2,6 долара. >>
Доля позначила найменш урбанізовану область України (кількість сільського населення на Закарпатті складає дві третини) аж чотирма професійними театрами. І пов'язано це не з вибухом інтересу до музи Мельпомени, а з багатонаціональним складом населення. В Ужгороді працюють обласний український музично-драматичний та ляльковий театри, у Мукачеві — російський, у Берегові — угорський. Таким чином, на плечі однієї з найменших областей лягла значна театральна ноша. Кошти, яких і так не вистачає, автоматично доводиться ділити на чотири. >>
Вистави, як люди — народжуються, живуть, удосконалюються, розчаровують чи тішать, помирають... Істина, яка не потребує доказів. Театр російської драми вирішив протистояти такому розвиткові подій і влаштувати півстолітній ювілей колись резонансного і епохального для себе спектаклю «Мораль пані Дульської», прем'єра якого відбулася 12 грудня 1955 року. Люди, надмірно вразливі та сентиментальні, які не запаслися валер'янкою та валокардином, напевне, дуже з цього приводу шкодували: вечір видався настільки зворушливим, що глядачі ледь встигали підносити до очей носові хустинки. >>
Щоправда, назвати рукопис Ярослава Биструшкіна, депутата Київради, сина начальника Головного управління культури КМДА, актора за фахом, Олександра Биструшкіна повноцінною книгою поки що складнувато. Оскільки зміст і форма «Театру і міста» дуже нагадує формат дисертаційної роботи. У своїх підозрах я не помилилася — це справді наукове дослідження тепер уже кандидата наук Ярослава Биструшкіна, яке автор вирішив переплести і видрукувати невеликим накладом. «Iмовірно, невдовзі ця книга набуде іншого вигляду — є плани її перевидати, — повідомив пан Биструшкін. — А цей сигнальний наклад ми надішлемо до мистецьких навчальних закладів, театрів... Дуже сподіваюся, що моя праця стане у нагодi студентам та фахівцям, які займаються театром». Поряд із низкою зауважень, що стосуються, у першу чергу, зовнішнього вигляду, — де назви розділів, ілюстративний матеріал, де вступне слово авторитетного колеги? — сам факт її появи можна назвати винятково позитивним. У той час, як Росія,за словами Ярослава Биструшкiна, щороку видає 5-6 книг, присвячених театрові, наші показники тут значно скромніші: 1-2, а то й узагалі жодної назви. >>
Вагаючись між бажанням якнайшвидше видати сенсаційну інформацію і небажанням оперувати неперевіреними чутками, «УМ» до останнього зволікала із повідомленням про те, що проект Дмитра Костюка та Костянтина Меладзе, сексапільна ВІА «Гра», наказав довго жити. Власне, і по-людськи якось не хотілося у це вірити: дівчата з пишними бюстами старалися, сумлінно тішили ... своєю творчістю пострадянських та навіть закордонних меломанів, а тепер що, історія добігла свого кінця? Але щедрі коментарі «батьків» гурту вказують на те, що фінал ВІА «Гри» є фактом доконаним: з 1 січня 2006 року гурт припиняє своє існування, а кожна з дівчат, навпаки, розпочинає пошуки свого місця у шоу-бізнесі. >>
Насправді заяву про розлучення вони подали ще кілька місяців тому, і Дмитро переїхав у власну квартиру, не проживши з молодою дружиною і року. Зі слів Наталки Могилевської у інтерв'ю журналу «Віва», зараз із Дмитром вона у хороших стосунках, деколи навіть вигулюють своїх собак: вона — йоркширського тер'єра, а він — бардоського дога. Весільний контракт пара не укладала, відтак юридичної тяганини з розподілом майна, нажитого у шлюбі, не буде: залишаться спільні друзі і справи, у квартирі — фото у рамках (за словами співачки, весільні знімки і досі займають почесні місця в її домівці: «Це було чудове свято в нашому житті. Дуже гарне, зворушливе і щасливе. І цей прекрасний спомин залишиться зі мною назавжди»), у Наталки — дві платинові обручки, з діамантом та без (одну Дмитро подарував, освідчуючись у коханні, а іншу — у ЗАГСі). >>
Весела країна Туркменістан! Маразми, якими так і сипле тамтешній президент Сапармурад Ніязов, навіть Брєжнєву не снилися й усьому Політбюро разом узятому... Нещодавно лідеру туркменів спала на думку чергова ексцентрична ідея: Ніязов хоче витратити не один мільйон доларів, щоб поселити в пустелі... холодолюбивих пінгвінів! За задумом баші, в зоопарку, збудованому в пустелі Каракуми, обов'язково мають оселитися ці милі й кумедні мешканці далекого полюсу, передає «Ананова». Мотивація дуже проста: треба врятувати цих зникаючих птахів від глобального потепління... Отож призвичаюватися до спеки вони мають уже зараз. >>
Табун із декількох десятків молодих коней, що належить йому і компаньйону з Алушти Юрію, і днює, і ночує нестриноженим під відкритим небом улітку й узимку. Та й ще майже на лоні хоча й потривоженої всюдисущими туристами, але все ж не зачепленої тотальною господарською діяльністю природи поруч зi знаменитими Червоними печерами. Це поблизу рідного села Анатолія — Зарічного, що прилягає до траси Сімферополь—Ялта. Утім повна свобода для тварин — це крок радше вимушений. Колишній конюх нині «успішно» реформованого тутешнього радгоспу «Перевальненський» елементарно не розжився на приміщення. В орендованій ним невеличкій фермі, що дивом уціліла як майновий пай, місця вистачає лише для більш цінних племінних жеребців, придбаних власним коштом у заповіднику Асканія-Нова. Та й не хоче чоловік своїми кіньми завдавати односельчанам шкоду, тобто витоптувати громадське пасовище за селом. Зарічнянці та жителі сусідніх сіл виганяють туди свою худобу. «Аби люди не нервували», він відправив своїх улюбленців подалі в гори, куди не дістатися всеядним вівцям та козам. >>
В Україні вже стали поганою традицією цінові стрибки на дизпаливо у пікові періоди сільськогосподарського циклу. Послабити цей мулький налигач, на якому вітчизняних аграріїв тримають здебільшого російські власники нафтопереробних заводів та заправок, наші селяни намагаються в різні, зокрема й екзотичні, способи. Умілець із Київщини, приміром, сконструював трактор, який успішно рухається на самогоні. Ідея, поза сумнівом, цікава, але собівартість сивухи ще вища, ніж дизпалива, та й механізатори навряд чи утримаються від спокуси хоч кілька разів на день сьорбнути із самогонобака. Більш перспективний, економічно вигідніший і доступний усім, як стверджують учені, шлях самозабезпечення паливом пролягає через нарощування посівів і переробки ріпаку. >>
Незвичний гість оселився на фермі сільгосппідприємства «Росія», що у Великому Олександрові Віньковецького району. Тут свиняче стадо поповнив... гордовитий дикий кабан. З-поміж сородичів він вирізняється довгою чорною шерстю і дещо незалежним виглядом. Але це лише зовні, бо насправді Гриша (саме так нарекли його тваринники) — досить сумирний у поведінці з іншими поросятами й не виявляє жодної ворожості до людей. >>
Iз кількаденним інтервалом у Приморському районі встановлено два факти небезпечного захворювання великої рогатої худоби. Йдеться про сказ. Спершу до ветлікарів звернувся мешканець села Преслав: так і так, мовляв, корова якогось біса вже третю добу нічого не їсть і не п'є. >>
Епідемія туберкульозу в нашій державі, за критеріями ВООЗ, оголошена з 1995 року, і з того ж часу в Україні зареєстровано початок епідемії ВІЛ-інфекції. За ці десять років середній рівень захворюваності на туберкульоз збільшився майже вдвічі і досяг показника 80,9 на 100 тисяч населення, а смертність виросла в півтора раза і становить 22,6 на 100 тисяч населення. Щороку на туберкульоз захворюють майже 40 тисяч українців, а з 1994 року від цієї недуги померло більше сотні тисяч наших співгромадян. У ситуації, що склалася, деякі громадські організаці та представники Рахункової палати України вбачають провину вітчизняного МОЗу: вони звинувачують міністерство у нецільовому використанні бюджетних коштів, виділених на Національну програму боротьби з епідемією. >>
«У чорта на куличках, на болоті», — кажуть про свою домівку мешканці Кушугума, Новоолександрівки, Наталіївки, Лежино, Новодмитрівки та інших сіл лівобережної частини Запорізького району. Районні рада і державна адміністрація розташовані на Верхній Хортиці, і дістатися до них можна лише з кількома пересадками, перетнувши все Запоріжжя з його найдовшим у Європі центральним проспектом! Навіть за приязного «ставлення» світлофорів кожної поїздки на дорогу доводиться марнувати щонайменше п’ять годин. >>
Медики стверджують, що вірус, який нагнав страху на мешканців Сімеру (Перечинський район), раніше ніколи не зустрічався на території України. Як розповіла «УМ» заступник головного державного санітарного лікаря України Людмила Мухарська, цей штам вірусу резистентний (стійкий) до дії левоміцитину — антибіотика, яким зазвичай лікують українців, хворих на тиф. За словами фахівця, збудник хвороби цього типу характерний для Африки й Азіатського регіону, тому не виключено, що хворобу до Закарпаття занесли вихідці з тих країв. >>
Метушня навколо пташиного грипу, який може колись візьме й почне морити людей, певним чином навіть допомогла медикам — останні чекають на зниження захворюваності на «простий» грип та ГРВІ в цьому сезоні. Причина проста: люди, які зазвичай не дуже береглись від застуди й «iшли в зиму», сподіваючись на власний імунітет, у паніці почали робити щеплення проти звичайного грипу, приймати імуномодулятори та противірусні препарати, наїдатися цибулею і ковтати «часникові перлини». А про регіони, які потерпають від пташиної пошесті, годі й казати — там населення захистилося від традиційних зимових хвороб на всі сто відсотків. Епідеміологи припускають, що в тих регіонах, де активно проводиться профілактика грипу, рівень захворюваності буде меншим від сезонних показників, а куряча болячка на людей може й не перекинутись. Хоч якась користь... >>
Уже нікого не здивуєш котеджними містечками для крутеликів на узбережжі Дніпра неподалік столиці. Про те, як будівельники намивають пісок, штучно звужуючи гирло річки, взагалі ходять легенди. Вже говорено-переговорено, що зведення палаців на вчорашній воді неабияк шкодить довкіллю. Але ж землі у престижному місці на всіх не вистачає, тож природа продовжує лишатися заручницею «грошових мішків». Навести лад з будівельним свавіллям та безконтрольним намивом піску обіцяв одразу після призначення «губернатором» Київщини Євген Жовтяк. Утім останнім часом про будь-яку активність пана Жовтяка у цьому питанні, як i про конкретні результати, нічого не чути. Натомість під Києвом розгорівся черговий забудовний скандал. >>
Новий сплеск активності репатріантів у земельній царині особливо відчули мешканці 40-тисячної Алушти. «Гаряча точка» ледве не в самому центрі курортного міста (поруч iз міським управлінням міліції) — виноградник радгоспу «Алушта». На ньому минулими вихідними самовільно отаборилася група кримських татар, вимагаючи від міськвиконкому негайно віддати землю ( а це чотири з половиною гектари молодих виноградних насаджень столового сорту Молдова) під індивідуальну забудову. Мотивація у людей така: виноградник, для обробітку якого використовують отрутохімікати, посеред міста — річ неприпустима. Далі все розвивалося за звичним сценарієм: репатріанти під помаранчевими прапорами напнули посеред винограднику декілька наметів і спробували машинами завезти до них будматеріали. Проте працівники радгоспу пильності не втрачали і блокували їм дорогу двома КамАЗами. І все ж учасникам акції вдалося потрапити не територiю із шифером і металевими трубами, там вони збираються спорудити примітивні навіси. >>
Опозиція Азербайджану практично щосуботи оголошує про наміри провести мітинги-протести проти сфальсифікованих результатів парламентських виборів, які відбулися ще 6 листопада. Водночас свої акції протесту опозиціонери напередодні їх проведення відміняють. Мовляв, щоб не наражатися на супротив з боку влади, яка на ці заходи дозволу не дає. Адже останній такий мітинг жорстоко розігнали силовики, оскільки мітингувальники затрималися на площі довше відведеного їм часу.
Революція по-азербайжанськи взагалі була доволі дивним явищем. З початком акцій протесту опозиція дуже затягнула після дня виборів, хоча ще заздалегідь заявляла про очікувані фальсифікації на виборах. Подальші свої мітинги під помаранчевими прапорами вони проводили з періодичністю раз-два на тиждень і лише в тому місці і в той час, які їм були відведенi владою. Таку тактику вони аргументували тим, що вже навчені негативним досвідом 2003 року, коли, вийшовши на центральну площу Баку, одразу після закінчення голосування на президентських виборах вимагали скасування результатів виборів, їх жорстоко побили правоохоронцi.
Нещодавно в Києві відбулися «поминки» азербайжанської революції, яка, у принципі, так і не народилася. На прес-конференції за участі нардепів Володимира Філенка, Михайла Ратушного та представника азербайджанського інформагентства «Туран» Алі Дамірова обговорювали причини поразки тамтешньої опозиції. Хоча українські видання ще значно раніше писали про «білий прапор помаранчевої революції», «зав'ялі апельсини» та «помаранчеві гвоздики, які так і не розквітли». Але, при цьому, всі учасники вищезгаданої прес-конференції дійшли висновку, що рано чи пізно опозиція переможе. Чому опозиціонери поводяться поки що так невпевнено — у розмові «УМ» з азербайджанським аналітиком, журналістом агентства «Туран» Алі Даміровим. >>
Після Помаранчевої революції претензії України на регіональне лідерство прозвучали доволі чітко. Коли навесні цього року Віктор Ющенко виступив зі своїм планом врегулювання придністровського конфлікту, стало очевидно: саме на Придністров'ї наша держава вирішила спробувати свої сили як впливового гравця на міжнародній арені . Якщо придністровці підтримають українську ініціативу — це значно послабить позиції Росії в цьому регіоні. >>
Українські прихильники хокею мають небагато можливостей побачити національну збірну на власні очі. Виїзди за кордон мало кому по кишені, а у рідних стінах «синьо-жовті» грають лише двічі на рік — товариські матчі напередодні чемпіонату світу й турнір серії європейського Кубка виклику, що традиційно відбувається у столичному Палаці спорту в середині грудня. >>
Мандруючи Європою, я неодноразово бачив, з якою повагою ставляться громадяни iнших країн до своїх великих спортсменiв. А наприкінці року чи не в кожній країні Старого світу відбувається грандіозна гала-вистава, де проголошуються кращі з кращих у різних спортивних номінаціях. Мимоволі заздрив закордонним атлетам, бо нашим спортсменам про таку увагу доводилося лише мріяти, і не розумів, чому подібний підсумковий вечір року не можна провести в Україні. >>
Ризики телефонної дипломатії канцлера Шольца >>
Українська дилема Трампа >>
Війна росії з Україною почалася 107 років тому >>
Хейтером може стати кожен: не реагуйте і не вступайте в пусті суперечки >>
У Дагестані атаковано базу Каспійської флотилії рф >>
Рада не гальмуй: маємо завершити деколонізацію Одеси і Полтави >>
Заряджена ненавистю: 983 дні широкомасштабної війни рф проти України >>
Підвищення зарплат силовикам є наругою над Військом >>
At last >>
День УПА: Ми не поклоняємося попелу. Ми підтримуємо вогонь >>
