Віра чи етика?
Дехто занепокоєний, що з їхніх чад намагатимуться виховати релігійних фанатиків. Ще хтось побоюється, що дітей перетягуватимуть в іншу конфесію. Але небезпека полягає лише у тому, що «Етика віри» може бути безнадійно спрофанована. >>
Перший урок етики Ісуса
При Кабінеті Міністрів слід створити освітньо-церковну комісію, аби за двомісячний термін устигнути підготувати хорошу програму для викладання у школах «основ християнської етики в українській культурі», вважають представники християнських конфесій. Минулого тижня на прес-конференції в УНІАН вони оприлюднили звернення до Прем'єр-міністра Юлії Тимошенко, Президента Віктора Ющенка, Голови Верховної Ради Володимира Литвина і міністра освіти та науки Станіслава Ніколаєнка, де стверджують, що підтримують ініціативу Ющенка про навчання дітей традиціям українського християнства і пропонують свою допомогу в підготовці підручників. Вивчення такого предмета в освітніх закладах сприятиме консолідації суспільства, адже предмет буде позаконфесійним, вважають автори звернення. >>
1 вересня — день знань про вищу зарплату
Болюче питання низької заробітної плати наших вчителів, на котру освітяни здатні ледь-ледь виживати — не те, щоб поповнювати свій багаж знань, залишається болючим протягом усіх років нашої незалежності. Тим більше оптимістів, котрі працюють тільки на професійному ентузіазмі, пора таки заохочувати і матеріально. Про це знають і в Міністерстві освіти і науки, принаймні міністр Станіслав Ніколаєнко ще в лютому цього року обіцяв суттєво збільшити заробітну плату вчителям та викладачам. >>
Міні-Майдан на Грушевського
На позавчорашньому розширеному засіданні уряду за участю Президента, глави парламенту і голів облдержадміністрацій відбулася розмова, якої давно потребували всі її учасники. Можливо, тому ця зустріч тривала майже вісім годин. На відміну від попереднього засідання, яке було присвячено ста дням уряду, позавчорашнє відбувалося в закритому режимі й без трансляції до прес-центру. Президент виглядав стомленим (певно, критичний запал був витрачений минулого тижня на силовиків) і висловлював критичні зауваження, не називаючи прізвищ. Утім, спілкуючись із представниками ЗМІ, Віктор Ющенко заявив, що задоволений соціально-економічною політикою уряду, і наголосив на єдності «команди влади». >>
«Нейтралка» депутата Зубанова
Подолання розколу України, який проявився на минулих виборах, — така мета громадсько-політичного об'єднання «Єднання в ім'я майбутнього», презентованого вчора журналістам у Києві. Один із його лідерів — народний депутат Володимир Зубанов, той самий член фракції «Регіонів», який минулої зими намагався скласти депутатські повноваження (казали, ніби для проходження у ВР самого Віктора Януковича, який зазнав поразки на президентських виборах). Але Володимира Івановича відмовили, зараз він уже не так активно підтримує земляка екс-Прем'єра, зате всіляко просуває свою Партію державного нейтралітету. Власне, ПДН разом із Партією захисту пенсіонерів (голова — Єфим Перекрестов) і входить до презентованого об'єднання. >>
Справу «шиють» і Швецю
Прибуло «полку» кримінальних справ, у яких фігурують представники колишньої влади. Як повідомляє УНІАН, Генеральна прокуратура порушила справу щодо колишнього голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації Миколи Швеця — не проти нього самого, а за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.191 КК (заволодіння державними грошовими коштами у великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем). Ідеться про те, що «губернатор» однієї з основних областей, «маючи кілька закордонних паспортів, упродовж 1999-2003 років систематично виїжджав за кордон в особистих цілях і фактично, здійснюючи прогули без поважних причин, одержував заробітну платню з доплатами і преміальними». Зауважимо, що зараз пан Швець залишається головою Дніпропетровської обласної ради. >>
Що робити при відкаті
Перший віце-прем'єр-міністр Анатолій Кінах, перебуваючи вчора в Одесі, визнав факт гальмування української економіки при новій владі. Він заявив, що соціально-економічний розвиток країни має набути стабільного характеру, і наголосив на необхідності виправлення ситуації. >>
Андрій Ющенко: Мій телефон — подарунок часів революції
Учора «УМ» удалося зустрітися з Андрієм Ющенком і взяти у нього коментар щодо скандалу навколо автомобіля BMW, іншого майна та способу життя загалом. Зважаючи на нещодавню бурхливу реакцію Віктора Андрійовича, ми, зокрема, поцікавилися, наскільки жорсткою була розмова батька із сином. >>
«Вiдповiдальнiсть, яку накладає прiзвище»
Поява у пресі деяких пікантних подробиць з особистого життя президентського сина Андрія спричинила одразу кілька неприємних ситуацій. По-перше, запитання з приводу того, чи за коштами живе «перший нащадок держави», по-друге, питання на позавчорашній прес-конференції та невдалу відповідь Віктора Ющенка. Вже не опозиція, а журналісти — з числа соратників та учасників помаранчевої революції — закидають невідповідність владної дійсності деклараціям часів Майдану. Реагуючи на слова про «морду журналіста», вільнолюбні працівники «помаранчевих» ЗМІ вчора надвечір навіть зібралися на свою раду, щоб виробити заяву з приводу скандалу. Він розпалюється. Зрозуміло, що треба щось вирішувати, пояснювати, вибачатися. Сьогодні «УМ» описує передумови моральної колізії, її перебіг, а також подає ексклюзивний коментар Андрія Ющенка та спеціальну заяву його батька. >>
Віктор Ющенко: Після публікації в «Українській правді» я мав чоловічу розмову iз сином
Після позавчорашніх емоцій, висловлених Віктором Ющенком у відповіді на запитання з приводу способу життя його сина Андрія, залишилися відчуття гіркоти та потреба повернутися до теми ще раз. Наводимо текст заяви Президента повністю. >>
Помилуйте «стрілочника»
Вирок у «Скнилівській справі», що прозвучав наприкінці червня, так і не поставив крапки в цій болісній для сотень людей темі. Для когось винесені Військовим апеляційним судом Центрального регіону вироки стали «моментом істини». Для когось — лишень верхівкою айсберга. Звісно, що більшість родичів тих, хто несподівано трагічно загинув на Скнилівському летовищі, задоволена, що бодай «виконавці» трагедії сидітимуть за гратами. Та є серед кількох сотень потерпілих унікальний, у певному сенсі, виняток. Дівчина, яка втратила на Скнилові матір і брата, просить Верховний Суд України скасувати вирок одному з засуджених — Юрієві Яцюку. Аналогічну скаргу подав і батько Ірини, від свого імені. >>
Будинок розбрату
Учора в будинку, що на вулиці Прорізній, 2, за який «воюють» Національна рада та Державний комітет із питань телебачення та радіомовлення, знову розгорталися «бойовi дії»: перші наказали охоронцям не пускати других на робочі місця, що на п'ятому поверci будівлі. Причиною стало те, що керівництво Держкомтелерадіо порушило всі домовленості та зобов'язання, дані учасникам переговорного процесу, і вже тиждень відкрито саботує урядове рішення про передачу будинку на баланс Нацради. Як «УМ» повідомляла раніше, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів, керівництво Держкомтелерадіо мало протягом тижня передати будинок у розпорядження «новоселiв» ще до 20 липня, але не зробило цього й досі. >>
Нічний обвал на вулиці Революції
Сталось це позаминулої ночі. Завсідники сусіднього бару «Акорд» моментально вискочили на вулицю, коли почули начебто приглушений вибух, а потім і незрозумілий гуркіт. На місці незавершеної двоповерхової споруди вони побачили купу будівельного сміття і негайно повідомили міліцію. Правоохоронці й рятувальники на чолі з начальником райвідділу МінНС Валерієм Борщовим поночі обслідували буквально кожну щілину, проте постраждалих і підозрілих предметів, які вказували б на зловмисну причину обвалу, так і не виявили. >>
Новобогданівка не заспокоюється
Ситуація у Новобогданівці на Запоріжжі досі залишається непевною, адже, незважаючи на те, що військові називають її контрольованою i стабільною, немає ніяких гарантій, що вибухи не пролунають знову.Так, за повідомленням прес-служби МінНС, рятувальники та експерти цього відомства продовжують дослідження всієї ділянки довкола артилерійських складів військової частини А2985. За допомогою спеціального обладнання — тепловізорів, які встановлені на гелікоптерах, вони намагаються виявити ймовірні теплові джерела, а відтак можливі епіцентри нових вибухів. >>
Індійський «шабаш»
Після того як у понеділок понад три тисячі працівників приватного автотранспортного підприємства «Хонда Мотосайклс енд Скутер Індія» вийшли на масову демонстрацію проти звільнень у компанії, дорогу до секретаріату фірми їм перегородили підрозділи поліції штату Хар'яна. Як повідомляє РІА «Новости», для розгону демонстрантів було застосовано гумові палиці, але це маси не налякало. Запальні індійці почали бити міліцейські машини, вікна будинків і намагалися заблокувати головну автотрасу Гургаон-Делі. Наслідком цієї демонстрації і масової бійки стали, як мінімум, поранених 700 осіб, 20 з яких — поліцейські. >>
Буш, носовичок і красива грузинка
Граната, яку було кинуто у бік лідерів США та Грузiї під час їх виступу 10 травня на головній площі Тбілісі, не зірвалась, бо була надто туго зав'язана в червоний носовичок. Відповідно, це не дозволило спрацювати ударному механізму після її падіння на землю за кілька метрів від трибуни. Про такий висновок слідства, як повідомляє російська газета «Известия», розповів міністр внутрішніх справ Грузії Вано Мерабішвілі. Нагадаємо, що раніше слідчі повідомляли про несправність підривного механізму і навіть звучали заяви, що це була учбова граната. >>
Реквієм для 77 ангелів...
Кореспондент «УМ» побувала в родинах, у яких фатальне авіашоу на львівському летовищі відібрало найдорожче — у кого обох дітей, у кого матір, єдиного улюбленого онука, а кого зробила скаліченим навіки. Як вони живуть, на що сподіваються, кого проклинають? Чи чекають від держави і досі не відшкодованої компенсації? Що думають про засуджених за цю трагедію «стрілочників»? >>
«Я чула сирени за вікном і думала,
Едік був славним хлопцем... Єдиною дитиною у батьків, єдиним онуком у бабці та дідуся. Власне, саме Марія Пилипівна та Іван Никифорович Строєві стали для хлопчини найдорожчими людьми. Батьки розлучилися, коли Едіку виповнилося лише три роки, і відтак з дитинства його виховували бабуся Марiя та дід Іван. А потім батьки Едіка виїхали жити за кордон, і в кожного з них почалося своє життя. «Едік був для нас єдиною розрадою, — каже Марія Пилипівна майже пошепки, бо голос неслухняно дрижить, — гарно вчився, завжди такий привітний до нас був, допомагав у всьому. Жартував, що хоче бути генералом... Тому й учився у військовому інституті... А після закінчення школи директорка навіть подяку написала за його гарне виховання...» >>
«Серед свідків Скнилівської трагедії дуже багато пацієнтів психлікарні»
Стефан Козак у ту «чорну суботу» втратив 24-річного сина Гриця. Йому, як нікому, відомо: як то воно — втратити найдорожче. Напевно, через те він знайшов у собі сили й став ініціатором створення громадської організації «Скнилівська трагедія». Вже третій рік пан Стефан оббиває пороги різноманітних чиновників, до нього йдуть з усіма проблемами родичі загиблих, постраждалі. «Я їм кажу, що потрібно виходити з того кола, слід про щось інше думати, — розповідає пан Стефан. — Слід жити далі... Потрібно почати з себе: три роки тому моє життя перевернулося, і того, що я мав, у мене більше не буде. Але потрібно жити далі...» >>
«Медики сказали нам, що Надя безнадійна»
Життя Надії Ковбак три роки тому розділилося навпіл. Молода й красива дівчина, яка мала й гідну освіту, і роботу, пішла з подругою однієї липневої суботи на свято авіаційної техніки, аби повернутися звідти інвалідом і не пам'ятати про це нічого. Достеменно ніхто не знає, що сталося під час падіння літака з Надією, але її діагнози говорять самі за себе. «Надя отримала закриту черепно-мозкову травму, — розповідає її старша сестра Алла. — Вона майже місяць лежала в комі, дихала за допомогою апарату. Лікарі навіть нам сказали, що вона безнадійна і що ми б мали готуватися до найгіршого. У Наді була зламана ліва рука, ліва нога, права лопатка, ключиця, а потім ще виявилося, що у хребті три переломи. Але вона вижила». >>
«Зранку того дня мені дуже боліло серце...»
Фотографія трирічного Остапчика Хміля із закривавленим обличчям на Скнилівському летовищі облетіла весь світ... Той день дитина, незважаючи на свій маленький вік, запам’ятала дуже добре... Мама Галя під час падіння літака закрила його собою. Старшого ж сина — 10-річного Олега — хвиля відкинула вбік... Галині Хміль уламок літака влучив якраз у шию, і жінка померла на місці... Остап відбувся підбитим очком, Олег постраждав більше — сильно подряпався, на ногу накладали гіпс... Разом із родиною Хмілів під час трагедії на аеродромі була мама Галини — Любомира Іванівна, вона отримала важкі травми... Коли жінка прийшла до тями в лікарні, єдине, що вона встигла запитати, це: «Де діти?». Через кілька днів не стало і її... >>
«Немає жодних гарантій, що подібна трагедія не повториться»
Скнилівська трагедія у тернополянина Сергія Сеника забрала кохану дружину і одного з трьох синів. А ще більше загострило невимовне горе те, що Сергій — сам льотчик з багаторічним стажем, тож мимоволі сприймав (і продовжує) усе ще й крізь професійну призму. Тоді, 27 липня 2002-го, він з гордістю віз своїх хлопчиків — 14-рiчного Рому та 12-річних двійнят Костю і Славика — з Тернополя до Львова, в аеропорту якого на той час працював, аби показати віртуозність майстрів вищого пілотажу. Якби-то міг знати, що з того вийде!...Втім, як згадував чоловік уже потім, якісь вищі сили наче попереджали його, ставали на заваді тій поїздці. Спочатку виникли непередбачені робочі проблеми, через які він мав явно не встигнути прилетіти додому з чергового рейсу, а отже, і поїхати з сім'єю на Скнилівський аеродром. Але Сергій доклав усіх зусиль і таки знайшов вихід із ситуації, бо ж обіцяв синам показати те повітряне шоу. Потім, уже перед самим від'їздом з Тернополя до Львова, розболівся живіт у Славика, але хлопчик переконав усіх, що таки зможе їхати, бо дуже вже хотів потрапити разом iз батьком та братами на авіаційне свято. >>
«Висловити нереально цей біль, який я перенесла»
Осягнути масштаби трагедії львів'янки Світлани Атаманюк не під силу людському розуму... 27 липня, три роки тому, з її квартири неподалік від Скнилівського летовища вийшла молода сім'я — єдина дочка пані Світлани Наталя, її чоловік Андрій та двійко маленьких дівчаток — 8-річна Наталка та 4-річна Андріана... Ходу родини Михайлів із під'їзду тоді сфотографувала на пам'ять племінниця пані Світлани... Тепер це фото стоїть на столі у вітальні спорожнілої оселі... У зворушливому куточку пам'яті, окрім нього, — чотири свічечки, дитячі іграшки, квіти й службові посвідчення дітей пані Світлани (в одному з них — сережка молодшої внучки Андріанки). 30-річна Наталя була слідчим карного розшуку, Андрій — старшим інспектором... >>
Урядовці — жниварі. Хто кого?
На Одещині завершуються жнива — десятки комбайнерів протягом суботи-неділі переводили зернозбиральні машини з ланів Овідіопольского, Біляївського, Тарутинського районів, де вже заорюють стерню, на землі господарств північних районів. Тут цьогорічна весна видалася засушливою, а в червні-липні задощило, внаслідок чого агрофірми й фермерські господарства зі збиранням ранніх зернових припізнилися. Тому аж ніяк не зайвими виявилися комбайни, які прибули, — стигле зерно ось-ось почне осипатися! >>
Дишло закону
Приватизація на селі набуває таких форм, що й рішення Верховного Суду України не є указом для деяких сільських громад. Мешканці кількох будинків на вулиці Комсомольській у селі Красилівка Козелецького району на Чернігівщині доведені розпорядником житла, яке належить колишньому колгоспу, до відчаю. Керівник господарства забороняє їм приватизувати роками обжиті садиби. >>
Час читати Булгакова
Навіть якщо б Міжнародний булгаковський фестиваль і не ряснів таким поважним списком учасників — підвищена увага киян йому була гарантована апріорі. «Толя — у горах, Ксюха — на дачі, а я — на морі...» — ситуація доволі знайома навіть і без реклами: літо, спека, творчий штиль... Тож будь-яка мистецька подія шанувальниками театру, які вже відпочили або лише збираються у відпустку, сприймається як останній шанс хоч якось протидіяти тотальному «мертвому сезону». Але цей фест не загубився б і восени чи навесні, коли сценічні майданчики ледь встигають змінювати декорації для чергових спектаклів. Він має те, що гарантує, як мінімум, 75 відсотків успіху: цікаву ідею і шляхетну мету. >>
«Дура» в прокаті
Кілька місяців тому по найбільших містах Росії роз'їжджали авто з пробитими дахами. У дірках застрягли букви «Д», «У», «Р», «А». Іномарки були страшенно дорогі, а букви — неймовірно великі. Потім Москвою почали гуляти дівулі з написами на білих курточках «Дура». Дівчата на зупинках обклеювали папірцями з написом «Дура» найдорожчі машини. А одного ранку москвичі прокинулися і біля кожного під'їзду, клумби та пивної ятки побачили безліч білих повітряних кульок із написом «Дура». Народні кмітливці вирішили: якийсь олігарх мститься коханці. Але після презентації в кінотеатрі «Пушкінський» трагікомедії «Дура» все стало зрозуміло. Крім одного — скільки ж грошей на розкрутку фільму пішло в режисера і продюсера Макса Коростишевського? >>
Рай із Райкою?
Один із найвідоміших і найтитулованіших футболістів світу — Роналдо — схоже, невиправний. Форвард мадридського «Реалу» міняє наречених чи не частіше, ніж гетри (і вже точно частіше, ніж рукавички). Ще зовсім недавно ми розповідали про пишні паризькі заручини «Зубастика» з телеведучою Даніелою Чікареллі, і ось уже Роналдо з'являється під ручкою з іншою. Звісно, манекенницею — у палкого бразильця всі подружки або телезірки, або манекенниці. Нагадаємо, що з Даніелою Роналдо розійшовся незабаром після заручин — у дівчини стався викидень, і футболіст ось так її «підтримав». >>
Стара подруга краще двох нових
Красивий чоловік і непоганий актор Джордж Клуні, який нещодавно розійшовся з британською телеведучою Лізою Сноудон, недовго сумував без пари. Як повідомляє журнал «Піпл», голлівудський ловелас повернувся до своєї колишньої подружки, кінозірки еротичних фільмів Крісти Аллен. Кріста вже переїхала на італійську віллу актора і нібито геть забула, якої образи свого часу завдав їй Клуні. >>
Небезпечний спорт
І чому ті чоловіки не вміють цінувати свого щастя? Скільки разів траплялося так, що, знайшовши нарешті саме ту, єдину, яку інші шукають усе життя, представник сильної статі на радощах, сам не знаючи чому... стрибає у гречку. І такі ідеальні нібито стосунки летять шкереберть. Саме така прикрість трапилася з актором Джудом Лоу, в житті якого знову почалася смуга невдач. >>
Ні бе, ні ме
Цілісіньких двадцять корів та сорок кіз — саме стільки готовий сплатити кенієць Годвін Кіпкемой Шепкургор батькові Челсі Клінтон в обмін на серце та руку молодої американки (до речі, цей весільний викуп за кенійськими мірками вважається шаленим багатством). Бідолашний хлопець, який ще п’ять років тому написав Челсі листа з пропозицією стати його дружиною, досі сподівається, що дівчина йому відповість взаємністю. «Якби мені вдалося підкорити серце Челсі, — пише кенієць, — то я влаштував би пишне весілля, а вести церемонію запросив би південноафриканського єпископа Десмонда Туту». >>
Кому потрібен футбол у Сумах
Коли в тому чи іншому місті виникають проблеми з фінансуванням футбольної команди, завжди пригадуються слова Леоніда Буряка, коли він тренував збірну України: «А чому ми повинні грати ліпше, ніж західноєвропейські команди? У нас що, економіка більш розвинута?» Навряд чи відтоді ми стали жити краще за данців, греків і турків, але ж випереджаємо їх у відборі до чемпіонату світу. Значить, не лише в «економіці» проблема. Тим більше що в нас вистачає олігархів, які не проти «погратися» у футбол та клубне господарство. Але не у кожному місті є такі «благодійники», бо не кожне «дитя дикого капіталізму» бажає перекладати гроші з народної кишені у «футбольну». І не скрізь місцеві громади та представники регіональної виконавчої влади мають утримувати футбольні клуби. >>
«Зоря»! Зарплату за «Зорю»!
Луганщина й досі з невимовною ностальгією згадує перемогу своєї «Зорі» (тоді — представниці міста Ворошиловград) у чемпіонаті СРСР 1972 року. Тому вболівальники дуже болісно сприймають чергові «прольоти» улюбленої футбольної команди. У минулому турнірі першої ліги луганці посіли третє місце, лише трохи не дотягнувши до підвищення в класі, але відтак склалася ситуація, коли «Зоря» ризикує опинитися за межами не лише першого дивізіону, а й професійного футболу взагалі. З вини власників футбольного клубу утворився борг із зарплат гравцям і тренерам; під загрозою й щорічний обов'язковий внесок до ПФЛ, без якого клуб може перетворитися на звичайну дворову команду. >>
Попливли медалі з води
На межі першого й другого тижня 11-го чемпіонату світу з водних видів спорту, що триває у Канаді, українська команда нарешті почала поповнювати свою скарбничку медалями. У неділю ввечері першу нагороду країні принесли Олена Федорова й Христина Іщенко — дівчата вибороли «бронзу» в синхронних стрибках із триметрового трампліна. А в понеділок у басейнах Монреаля нарешті розпочалися довгоочікувані фінальні змагання плавців. Саме тут наша збірна сподівається розжитися більш дорогоцінними металами. >>
Колонки
-
Василь БОГДАН
Ризики телефонної дипломатії канцлера Шольца >>
-
Василь БОГДАН
Українська дилема Трампа >>
-
Андрій КОКОТЮХА
Війна росії з Україною почалася 107 років тому >>
-
Митрополит ЕПІФАНІЙ
Хейтером може стати кожен: не реагуйте і не вступайте в пусті суперечки >>
-
Тарас ЗДОРОВИЛО
У Дагестані атаковано базу Каспійської флотилії рф >>
-
Володимир В'ЯТРОВИЧ
Рада не гальмуй: маємо завершити деколонізацію Одеси і Полтави >>
-
Віктор ЮЩЕНКО
Заряджена ненавистю: 983 дні широкомасштабної війни рф проти України >>
-
Юрій ЛУЦЕНКО
Підвищення зарплат силовикам є наругою над Військом >>
-
At last >>
-
Денис ПРОКОПЕНКО «РЕДІС»
День УПА: Ми не поклоняємося попелу. Ми підтримуємо вогонь >>
