Ігор Гринів: Ми не зможемо вбити старого дракона, створивши власного

Опозиція інколи дорікає новій владі, що та нібито не має чіткого бачення майбутнього, а відтак — визначених пріоритетів у політиці. Але ця теза говорить не стільки про некомпетентність влади (бо в неї якраз, навпаки, помітні пріоритети — соціальна спрямованість, євроінтеграція тощо), скільки про те, якою важливою є міцна державна стратегія. В ідеалі вона має становити сценарій, за яким розвиватиметься країна і за яким належить рухатися головним «акторам», себто представникам влади. І в міжнародній сфері, і в економіці, і в культурі, та будь у чому.
При Кучмі такої визначеності точно не було. Чого варте хоча б «багатовекторне» метання між Європою та Росією. Леонід Данилович так і не сформулював відповіді на своє «легендарне» питання «Що будувати?», а тому чогось міцного не збудував. Стара влада залишила новій багато боргів. Таким словом — «борги» — директор Національного інституту стратегічних досліджень, народний депутат-«нашоукраїнець» Ігор Гринів називає ті речі, які забрали в українців, або яких їм не дали. >>

Армійські склади знову «заговорили»,

Черговий сюрприз піднесли рідній країні наші Збройні сили, які наполегливо намагаються реформувати. Минулої п'ятниці на військових складах Хмельниччини, розташованих неподалік села Цвітоха Славутського району, пролунали потужні вибухи. Це стало наслідком пожежі в одному зі сховищ 47-го артилерійського арсеналу. Очевидно, в цей злощасний день гикнулося екс-міністрові оборони України Олександру Кузьмуку, адже Славутчина — його мала батьківщина. >>

Хто розтринькав кошти спецфонду?

Тієї ж миті, коли лунали вибухи на артскладі біля хмельницького села Цвітоха, мешканці Новобогданівки, що під Мелітополем, проводили мітинг-реквієм з нагоди роковин артобстрілу. Минулої п'ятниці, як і 6 травня 2004 року, на Запоріжжі знову дощило. Як і рік тому, сільчани багато чого не розуміли. Питання номер один: чому така величезна дистанція між обіцянками влади і реальною допомогою постраждалому населеному пункту? Руйнуються хати, хворіють люди. Логічні клопотання наштовхуються на традиційне: бракує коштів! «По барабану» таке пояснення родинам Кириченків, Антонових та ще сотні-півтори родин, чиї будинки дочекалися у кращому випадку косметичного ремонту: протікають дахи, свистить вітер через тріщини у стінах. А діти? Малюки не відійшли від вибухів, досі здригаються вiд першого-лiпшого гуркоту. >>

Міністр під обстрілом

Травневі вихідні міністр юстиції Роман Зварич використав для того, аби побувати у Сполучених Штатах і привезти звідти документи, які підтверджують здобуття за океаном вищої освіти. Він обіцяє передати їх у секретаріат Президента та Кабінет Міністрів, аби ці установи вивчили папери і з’ясували, чи відповідає отримана Зваричем освіта посаді міністра юстиції. >>

Зверніть увагу: «травичка»!

7 травня — це такий день, коли майже в 200 містах по всьому світу із прапорами на вулиці виходять люди, які висловлюють своє ставлення до національної наркополітики, і все це називається Всесвітнім конопляним маршем. У кожній країні — свої нюанси: хтось уже сидить за гратами за участь у несанкціонованому мітингу, хтось радіє м'якому законодавству, яке не карає растаманів за їхні милі звички, хтось нишком від правоохоронців затягується косяком, а хтось співає веселих пісень. Відбулося таке доволі цікаве дійство і в столиці Української держави — 7 травня на вулиці Києва вийшли близько 300 українців, які намагались довести суспільству, що кожна людина має право на самовираження та внутрішню свободу. >>

Колекціонери «Пальм»

Сьогодні фактично відкривається святкова фестивальна вітрина, а до цього оргкомітет фестивалю на чолі з його директором Тьєрі Фремо та президентом Жілем Жакобом провів велетенську відбіркову роботу, переглянув 1540 фільмів iз десятків країн світу та відібрав із них 53, які будуть демонструватися в кількох головних фестивальних програмах. У головному конкурсі за найпрестижнішу в світі кінонагороду «Золота пальма» будуть змагатися 20 художніх фільмів із 13 країн світу, включно з Іраном. Роботи провідних майстрів світового кіно буде оцінювати журі у складі дев'яти осіб на чолі з боснійським кінорежисером Еміром Кустуріцею, який матиме честь в останній фестивальний день 22 травня оголосити лауреата «Золотої пальми» та переможців в інших категоріях. Про розмах фестивалю свідчить те, що до Канн зібралися 35 тисяч представників світової кіноіндустрії, роботу форуму будуть висвітлювати чотири тисячі журналістів, а фільми переглянуть приблизно 250 тисяч шанувальників кіно. >>

«Пролог». Шістнадцятий

У Київському національному університеті театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого, крім вихідних, є кілька днів, коли викладачі не змушують студентів ходити на пари. Цього року такі дні — 10—15 травня. Учора у червоній залі Будинку кіно відкрився XVI Міжнародний студентський кінофестиваль «Пролог». >>

Шахтар у пікет зібрався?

Низка травневих свят залишилась позаду, однак існує велика ймовірність наступних «вихідних», влаштованих собі гірниками. На це відверто зараз натякають у трудових колективах вугільних підприємств, обговорюючи погіршення ситуації із виплатою зарплати. Адже за останні місяці на багатьох шахтах з'явилися відносно свіжі борги із зарплати — на початок травня ця сума збільшилася до 300 мільйонів гривень. >>

Знову хочуть у Білорусь

П'ятірка українців, яких за участь в опозиційній маніфестації «Чорнобильський шлях» було запроторено в буцегарню Мінська, вчора заявила, що добиватиметься скасування заборони відвідувати Білорусь упродовж 5 років (саме у такий спосіб білоруська влада «покарала» норовливих гостей своєї столиці). Голова «Національного альянсу» Ігор Гузь, один з екс-арештантів, заявив на вчорашній прес-конференції, що планує зустріч із міністром закордонних справ Борисом Тарасюком «для обговорення шляхів скасування такого рішення». Отже, п'ятеро молодців, які волею долі опинилися в центрі міжнародного скандалу, планують і надалі цей скандал роздмухувати. >>

За нашу і вашого Свободу

Чехія готова поділитися з Україною досвідом свого шляху до вступу в Європейський Союз, пообіцяв на вчорашній прес-конференції міністр закордонних справ Чехії Циріл Свобода, який прибув до Києва з офіційним візитом. Український міністр Борис Тарасюк конкретизував: нам цікавий досвід щорічних планів європейської та євроатлантичної інтеграції, які свого часу розробляли спільно Чехія та Велика Британія, а також чеський досвід інформування суспільства про користь входження їхньої країни до НАТО та ЄС. >>

Буш і джигіти

Позавчора увечері президент США Джордж Буш прибув до Грузії і відразу ж потрапив «на бал» — організований президентом Михаїлом Саакашвілі та його дружиною на честь високого гостя і «першої леді» грандіозний фольклорний фестиваль. Це перший в історії Грузії візит американського президента, і він, безумовно, є ознакою високої оцінки Вашингтона тих подій більш ніж річної давнини, які призвели до демократизації цієї країни. >>

День перемоги над СНД

8 травня, напередодні параду та урочистостей до 60-річчя Перемоги над фашизмом, у Москві зібралися лідери країн-членів СНД. Зібралися чи не востаннє. Адже з таким ступенем відвертості досі ще за 13 років існування Співдружності не звучала критика президентів на адресу цього неефективного пострадянського утворення. Так, Віктор Ющенко делікатно назвав СНД «ненайкращим політичним проектом», який «демонстрував мало успіху». СНД, на думку Президента України, відіграв уже свою роль на певному етапі — «полегшив вирішення формалізації відносин на території колишнього СРСР». Як повідомляє УНІАН, відразу після двогодинного саміту СНД український Президент прокоментував, що під час «круглого столу» йшлося про майбутнє СНД, давши зрозуміти, що з учасників саміту «мало хто задоволений роботою СНД». >>

«Я знімаю перед вами шапку і прошу вас — подайте один одному руку»

«Ю-щен-ко!» — несподівано лунає з узбіччя Хрещатика, де стоять народні маси, у відповідь на оголошене в «левітанівсько-радянському» стилі: «Попереду колони — Президент України Віктор Андрійович Ющенко». Це явно не ветерани, але Ющенкові, щойно прибулому з Москви (перед Хрещатиком було ще покладання квітів до могили Невідомого солдата), все одно приємно — він приязно махає гвоздиками в бік тротуару. Іноді, щоправда, доводиться здіймати у привітальному жесті іншу, порожню руку, бо ту, що з гвоздиками, раптово перехоплює дочка — Софiйці набридло йти з одного боку тата, і вона перебігає на інший. Не меншими оваціями зустрічають Прем'єр-міністра України Юлію Володимирівну Тимошенко, яка також крокує поряд із ветеранами, час від часу схиляючись до котрогось із них. Поруч ідуть спікер парламенту Володимир Литвин (щось обговорюючи з першою леді Катериною Ющенко), iншi керiвники та урядовцi. На звичні паради це анітрохи не схоже, але виглядає напрочуд душевно. Єдине, що трохи псує урочистий настрій, — безліч фотокореспондентів, які хаотично бігають попереду колони й затуляють перших осіб держави разом із ветеранами. >>

У тому ж дусі

У світі активно коментують московські урочистості 9 Травня з нагоди 60-ї річниці перемоги над фашизмом — як самі формальні події (включно з військовим парадом та проїздом Червоною площею вантажівок ЗІС-5 зразка воєнних рокiв із 2,5 тис. ветеранів у кузовах), так і відтворений радянський дух цього свята. >>

11 маленьких «чорнобилів»

Сенсація, яку не всі помітили за салютами 9 травня: Україна планує побудувати 11 нових реакторів, а крім того, Прем'єр Юлiя Тимошенко дала доручення Мінпаливенерго підготувати техніко-економічне обгрунтування розвитку окремих елементів власного ядерно-паливного циклу. Про це, повідомляє «Інтерфакс» з посиланням на прес-службу «Енергоатому», йшлося на нараді, присвяченій стратегії розвитку атомної енергетики України до 2030 року. 11 реакторів — це звучить надто амбіційно як для держави, яка упродовж 15 років добудовувала два реактори, один на Хмельницькій, один — на Рівненській АЕС. >>

Пані українка

Біля Валентини Яківни Овід чомусь завжди переживаєш якесь дивне почуття сорому за самого себе — якщо за еталон оцінки наважишся взяти вічні клопоти саме пані Валентини. Чим вона займається — одним словом не скажеш. За один день ця жінка може знайти елітного автора для журналу «Березіль», напекти пиріжків дітлахам зі школи «Берегиня», посадити дерево й організувати гучний пікет на захист рідної мови. Словом, робота у пані Валентини, немов почесна місія: у російськомовному Харкові вона вже багато років «працює» свідомою українкою. >>

Чапаєвський душогуб

...Про те, що в селі Чапаєвка Золотоніського району на Черкащині зникла вагітна жінка, стало відомо вранці. А трохи пізніше селом, яке розташоване за дамбою Кременчуцького водосховища, якраз навпроти Черкас, розлетілася жахлива звістка: на березі Дніпра рибалки знайшли обгоріле тіло18-річної Юлії. Люди подумати не могли, що на таке здатний хтось з їхніх односельців. Але виявилося, що душогубом майбутньої матері та її ненародженого сина є мешканець саме Чапаєвки. Вбивцю черкаські правоохоронці затримали буквально по гарячих слідах. >>

Браслет замість «колючки»?

Kагарлицька виправна колонія №115, що на Київщині, майже не створює негативного враження, яке неодмінно супроводжує під час перебування на території справжньої в'язниці. Останні декілька сот метрів до неї пролягали через уже засіяні поля, тож директор установи Іван Тищенко не без гордощів демонстрував керівництву Департаменту з питань виконання покарань i пресі власне господарство. Адже на той час сусідні лани місцевих сільгоспвиробників стояли ще навіть неорані. >>

Листи до друга

Збирання, видання та вивчення епістолярної спадщини українських письменників є однією з найважливіших проблем сучасного літературознавства. Пояснюється це тим, що листи — це джерело з'ясування задуму та історії написання того чи іншого твору, літературно-естетичних поглядів, світогляду та творчої особистості письменника, характеристики епохи загалом. Водночас вони дають змогу розв'язати цілу низку проблем, пов'язаних з підготовкою та виданням академічних зібрань творів класиків нашої літератури, справді науковим їх прочитанням. По-перше, хронологічне розміщення листів одного письменника та коментарі до них далеко не завжди формують повну уяву про причини та обставини їх написання, коло тем та проблем, описаних у епістоляріях. По-друге, видання подібного роду вимагають уникнення різночитань текстологічних розбіжностей, а текстологічна точність для них — невід'ємна умова і ознака справді наукового підходу до публікації. Однак підстави такого роду матеріалів у нас розроблені ще недостатньо і потребують пильної уваги вчених. Саме з огляду на це рецензоване видання, підготовлене С. Кіралем, заслуговує на особливу увагу. >>

Мислителі з камерами

Ліричний вислів Лесі Українки «Краса України, Поділля», який залюбки і часто повторюють подоляни, могли б аргументовано заперечити мешканці інших країв, бо не менша окраса нашої землі — і морські пейзажі Криму, і гірські ландшафти Карпат. І все ж Поділля заслужено відносять до наймальовничіших куточків, тому замисел провести у Вінниці першу виставку фотопейзажів, яка б об'єднала кращих митців трьох основних областей регіону, заслуговує пильної уваги, бо вона дозволяє ніби за раз охопити поглядом усі ландшафтні та культурні особливості краю, об'єднати окремі враження в одне інтегральне ціле. >>

Разом — до смачного життя

Рік тому на сторінках нашої газети з'явилася шпальта «Смачне життя». Ми не президенти і не прем'єр-міністри, аби підбивати підсумки за кожні 100 днів своєї діяльності, а от річний звіт, мабуть, варто зробити. За цей рік проведено два конкурси — «Ягода-малина» та «Родичі гарбузові», на адресу яких прийшли десятки листів від вас, шановні читачі, що стануть основою збірників кулінарних рецептів, які видрукує наш партнер і спонсор конкурсу «Книга поштою». За кращу статтю про пиво ведуча сторінки була нагороджена першою премією від «Укрпива». На шпальті було започатковано чимало рубрик, авторами статей і генераторами нових ідей яких стали апологети смачного життя. >>

Сніданок на траві,

Пікніки на цій планеті в моді вже як мінімум три століття. Найбільшими поціновувачами «свіжоповітряного» способу поглинання їжі — британці (хоча такий відпочинок полюбляли й французи ще в XVII столітті). В Англії пікнік був спочатку фінальною стадією полювання. Тоді лорди і герцоги разом зі своїми мисливськими псами, котрі загнали з десок безневинних жертв, влаштовувались на привал. Слуги розводили багаття і стелили скатертини, виймали з кошиків страви, заздалегідь приготовлені вдома. У вікторіанську епоху в Лондоні з'явилося Пікнікове товариство, у яке входили нащадки знатних родів. Вони зустрічались в Пантеоні на Оксфорд-стріт. Наприкінці 1880-х був оприлюднений звід світських правил, який встановлював критерій «правильного» пікніка. Хочете знати головне? Не менше тридцяти п'яти страв у меню. >>

Брехня — вона і в Африці брехня

Ох і противно ж, коли замість визнати правду людина продовжує вперто брехати! Навіть тоді, коли та правда вже очевидна для всіх. От як Анджеліна Джолі з Бредом Піттом: варто було пресі натякнути на те, що в них роман, як акторська парочка почала активно цю інформацію спростовувати. Анджеліна погрожувала навіть подати в суд за те, що її назвали коханкою Бреда, і доручила своєму прес-секретареві написати листа екс-дружині Пітта Дженніфер Аністон: мовляв, у вашому розлученні я не винна, чоловіка твого не зваблювала і взагалі, я страшенно біла й пухнаста, просто хворію... >>

Володар Голлівуду

Наймогутнішою людиною в Голлівуді визнаний режисер кінотрилогії «Володар перснів» Пітер Джексон. На думку експертів авторитетного американського журналу про кіно «Прем'єр», саме Джексон, який зараз знімає рімейк фільму «Кінг-Конг», є «одним із небагатьох постановників-універсалів, які змінюють структуру влади Голлівуду». >>

Чому Брітні й Мадонна не стануть кумами

Публічні оголошення про «завершення кар'єри» зірок шоу-бізнесу давно вже стали притчею во язицех для журналістів. Ці хлопці й дівчата так часто й безпідставно кричать «Вовки!», а потім це не підтверджується, що ніхто вже подібним заявам не вірить. Згадайте, як проводив свої «останні» концерти Кобзон. А гастролює й досі — «косить» «капусту»... Тепер до когорти «відмовників» приєдналася сама Брітні Спірз. >>

На «Птаха в космосі» й ціна космічна

Найкоштовнішим скульптурним творінням у світі відтепер вважається робота Константина Бранкузі, французького митця румунського походження. Днями абстрактний «Птах у космосі», виконаний у 1920 році з темного мармуру, побив усі рекорди дорожнечі: на аукціоні «Крістіз» його продали за 27 млн. 456 тис. доларів. При цьому, повідомляє офіційний сайт www.Christies.com, спочатку організатори торгів оцінили цей лот лише у 8—12 тисяч доларів. >>

Анекдоти

— Та я хотів би кинути пити, але постійно як не свято, то в когось день народження: то в Моцарта, то в Гоголя... >>

За що треба було розбомбити Балканський півострів?

За що мільйони людей полюбляють футбол? Якщо відкинути привабливу субкультуру цієї гри з її пивом і можливістю «відводити душу» на трибунах, то суть зведеться до голів, які завжди є «маленьким дивом», та непередбачуваності результатів. Оскільки прихильників цього виду спорту називають уболівальниками, то без використання медичної термінології тут, вочевидь, не обійтися. З цієї точки зору, чемпіонат України — пацієнт, який є безнадійно хворим, бо причину його занедужання не встановлено. >>