Т. Г. Шевченка поховали в Україні на уже Тарасовій горі у Каневі, з якої
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.
Тарас Григорович звертається до Бога із найпершим проханням:
Молюсь: Господи, внуши їм
Уст моїх глаголи.
Він, як наш національний лідер, вказав нам, українцям, наше місце не в імперіях зла: спочатку в жорстокій царській, а потім — у душогубській комуно-совєтській (есесер), а на своїй рідній землі, серед великої сім’ї народів, що населяють нашу маленьку прекрасну планету:
В своїй хаті своя й правда,
І сила, і воля.
Ідеал шевченківської людини — та, що утверджує незалежне українське суспільство:
Бо де нема святої волі,
Не буде там добра ніколи.
Борітеся — поборете,
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая.
Подивіться на рай тихий,
На свою країну,
Полюбіте щирим серцем
Велику руїну.
Цей короткий аксіоматичний ряд дороговказів сам по собі, «як той маяк у синім морі» вказує нам правильний і визначальний курс. Щоразу ми ніби заново відкриваємо Тараса для себе. Він жив Україною, щодень, щогодини думав про неї і «народ отой убитий». У світовому вимірі найголовнішими, найбільш значущими для всього людства є пророчі слова Шевченка про збереження миру і життя на землі:
І хочеться... Боже милий!
Як хочеться жити,
І любити твою правду,
І весь світ обняти!
Не загарбати весь світ, а обняти його. І далі:
І на оновленій землі
Врага не буде супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люде на землі.
У цих словах сконцентровано неймовірну любов до життя, сприйняття правди як мірила буття, вселенську любов до народів, що населяють нашу диво-планету, материнське начало людської цивілізації, збереження миру і життя на нашій Землі.
Свою Україну любіть,
Любіть її... Во врем’я люте,
В останню, тяжкую минуту
За неї Господа моліть.
У цей трагічний час нам, як ніколи, потрібен голос Тараса. Його слово — це могутня зброя, яка допоможе здолати ворога лукавого, лютого москаля. У найвідповідальніший історичний момент він звертається до всіх українців стати на захист своєї рідної землі:
А ви Україну рятуйте:
Не дайте матері, не дайте
В руках у ката пропадать.
Встане Україна.
І розвіє тьму неволі,
Світ правди засвітить.
У 2014 році Україна обрала єдино вірний курс: євроінтеграція, вступ в ЄС, НАТО, дотримання конституційних вимог — утвердження демократичних цінностей, справедливості, недопущення обмеження прав і свобод громадян, верховенство закону, зміцнення обороноздатності й захисту України, добробуту народу.
Але чи завжди ми його дотримувалися — велике питання! У Шевченка є всі відповіді, шукаймо їх. Поезія Кобзаря — це джерело, яке наповнює наше життя життєдайним змістом. Звертаймось до цього великого вчення, звіряймо з ним кожен свій крок.
Г. ПЛАХОТНЮК