Відомий дисидент Степан Хмара переконаний, що Рада виконує замовлення монополістів

18.10.2017
Відомий дисидент Степан Хмара переконаний, що Рада виконує замовлення монополістів

Степан Хмара. (Фото від «Добровольчий рух ОУН».)

У київському Будинку вчителя відбувся вечір iз нагоди 80-річчя відомого дисидента, політв’язня радянських концтаборів і правозахисника Степана Хмари.
 
Зала будівлі Центральної ради часів УНР була переповненою.
 
«Нас запросили на балкон, тому що в залі була вже «Хмара друзів» (так назвали зібрання), — констатує киянка Марина Соченко. — Всі вітали ювіляра, співаючи «Многая літа». 
 
У своїй яскравій промові Степан Ількович продемонстрував, що продовжує брати активну участь у політичному житті країни.
 
Він критично характеризував нинішню владу в Україні, яку, на його думку, навіть не можна назвати українською.
 
Екс-депутат заявляє, що нинішній парламент «виконує замовлення монополістів, мета якого висмоктати з України всі соки і всі ресурси».
 
Степан Хмара підкреслив, що головною проблемою України є режим внутрішньої окупації і, зокрема, глава держави Порошенко.
 
Нагадаємо, що єдиним гідним Президентом України дисидент не раз називав Віктора Ющенка.
 
Українців в Україні 30%, інші — це малороси, для них тільки щоб був мир, на колінах, рачки, констатує Степан Хмара.
 
І заявляє: «Нам такий мир не потрібен. Нам потрібна перемога!».
 
Ювіляр згадав одне з найважливіших вражень свого дитинства — розмову з партизанами УПА, які сказали: «Ми знаємо, що загинемо, але ми мусимо боротись, бо за нами прийдуть інші, для яких ми будемо прикладом».
 
Згадаймо, Степан Хмара — депутат першого, другого та четвертого скликань, Герой України. Народився у селі Боб’ятин Львівського воєводства (нині — Сокальський район Львівської області), у селянській родині.
 
У 1964 році закінчив Львівський медичний інститут, працював лікарем-стоматологом.
 
Це Степан Хмара у 1960-ті роки вперше в Україні переклав працю Сахарова «Роздуми про мир, інтелектуальну свободу та прогрес».
 
Після масових арештів опозиційної української інтелігенції, вслід за ув’язненим В’ячеславом Чорноволом, продовжує видавати підпільно «Український вісник».
 
У 1974-у було надруковано його праці «Етноцид українців у СРСР» та «Генеральний погром», які перевидавалися багатьма європейськими мовами. 
 
За політичну та правозахисну діяльність у 1980 році Степана Хмару заарештували.
 
А потім засудили до семи років ув’язнення в таборах суворого режиму та п’яти років заслання.
 
Покарання відбував у таборах для політв’язнів № 35, 36 на Уралі.
 
За непослух і незламність у таборах відсидів 306 діб карцеру.
 
Вечір закінчився вшануванням пам’яті борців за волю України.