Не треба нiяких реформ i люстрацiй, якщо дати людям зброю

Сьогодні волання прибічників вільного продажу зброї в Україні вже сягає свого апогею. В хід ідуть уже зовсім інші аргументи, ніж ще рік-півтора тому.

Раніше високочолі прибічники тотального озброєння населення доводили нам те, що злодії тричі подумають перед тим , як напасти на можливо озброєну людину або залізти до неї в домівку. Сьогодні ж, крім цих, уже додаються аргументи зовсім іншого рівня. Такі, наприклад, як той, що озброєну націю не зможе підкорити жоден зовнішній агресор, у тому числі й Росія.

І зовсім не випадково ті агітатори озброєння наводять за приклади країни з найбільш високим рівнем життя – такі, як США та Швейцарія. У пересічного українця мимоволі складається враження, що тільки-но він зможе вільно купити собі пістолет в Україні, рівень демократії в ній, а відповідно, і рівень його життя невідворотно наблизяться до американсько-швейцарського. І не треба тут багаторічних і болісних процесів люстрацій та всіляких реформ. Особливо враховуючи той факт, що з тими реформами та люстрацією в нас, м’яко кажучи, не дуже й виходить.

Опонентами ж такого озброєного раю в Україні виступають або силовики, або владні структури, тобто ті наскрізь корумповані інституції, рівень довіри до яких у нашому суспільстві близький до нуля.

От і виходить, що прибічниками загальнонаціонального озброєння в цій ситуації, крім чоловічої половини населення, стає дедалi більше представниць слабкої статі, більшість із яких зовсім не збираються купувати ту зброю, але дуже хочуть жити, як в Америці або Швейцарії.

І що найсумніше, так це те, що в нашій країні зовсім не чути голосів про те, що це є небезпечною утопією. Цю мовчанку я можу пояснити лише тим, що в Україні, окрім повної відсутності національної еліти, дуже кепські справи і з національною інтелігенцією. Тобто з тими високоосвіченими людьми, які у ЗМІ висловлюють точку зору з боку національних інтересів України, а не олігархів, виробників певних товарів або навіть іноземних спецслужб...

Гадаю, не треба особливо доводити та аргументувати те, що озброєння всіх охочих українців пістолетами Макарова аж ніяк не зупинить наступу другої у світі військової потуги.

А от про перетворення України на другу Швейцарію, у разі нашого тотального озброєння, слід поговорити, на мій погляд, уже більш детально. Швейцарці, наскільки мені відомо, успадкували своє право на зброю не з середньовіччя, а тільки після того, як їхня країна стала взірцем правової держави для всієї Європи, де сила закону стала незрівнянно вищою за право сили.

Цього всього, на превеликий жаль, у сучасній Україні й близько немає. Проте є найвищий у Європі рівень корупції, а також колапс правоохоронної та судової систем.

Гадаю, що неважко собі уявити, як проявить себе в цих українських реаліях чинник вільного продажу зброї. Кількість самосудів і судів Лінча (замість, наприклад, сміттєвих люстрацій) зросте в десятки та сотні разів.

І тоді, напевне, станеться так, що Україну будуть порівнювати у світі зовсім не зі США та Швейцарією, а швидше, iз Сомалі та Іраком...