Дірка на пальці та клей для мух у брендах за $200

У першій частині інтерв’ю з досвідченим шевцем із Полтави Миколою Фокіним «Україна молода» розповідала про особливості ремонту трендового взуття із сіточкою, про те, чому його треба купувати під вечір, а також про те, як правильно вибирати літню обувку і чому в ній має бути знімна устілка. 

Тож продовжуємо далі нашу розмову.   

— Чи можна тісне взуття розтягнути у майстерні? 

— Можна. Хоч на два розміри. Щоправда, при цьому треба буде доточувати підошву. При єдиній умові: взуття має бути виготовлене з натуральної шкіри. Ні штучна шкіра, ні так звана еко, ні синтетика, ні тканина не тягнуться. 

— Актуальна ціна питання?

— 500-600 гривень за пару.

— Чи може майстер склеїти підошву, якщо вона тріснула?

— Якщо тріщина неглибока, то підошву можна відновити: сточити поверхню й  наклеїти щільний матеріал. Це зупинить подальшу руйнацію. Та якщо тріщина пішла на всю висоту підошви, то краще за ремонт не братися. 

Взуття після ремонту.

 

— Коли доцільно відправляти взуття у ремонт? 

— Іноді клієнти мене просять зробити щось наперед з метою профілактики. Але я раджу наперед нічого не робити. Звісно, можна відремонтувати все, що гіпотетично колись порветься, але не факт, що не порветься там, де не чекаємо. 

Тобто, ремонт треба робити в міру необхідності, про що я розповідаю на своєму Телеграм-каналі. Скажімо, на заднику дещо витерлась тканина. Так, це, може, не зовсім естетично, але ніяк не впливає на зручність при ходьбі й не означає, що таке взуття слід здавати у ремонт. Інша справа — якщо там з’явилась дірка й вона почала натирати п’ятку.  

Звісно, реставрувати взуття треба вчасно, не затягувати з походом у майстерню. Це обійдеться дешевше. Бо якщо у вас почала протиратись підошва чи навіть уже трохи протерлась, майстер зробить на неї накат, і це коштуватиме не так дорого. Якщо ж проблема виявиться більшою, то доведеться замінювати всю підошву, і різниця в ціні буде вже великою, особливо, якщо ставити якісний матеріал. Тож навіщо ж витрачати зайві гроші? 

Погризена собакою пара.

 

— Шевці просять приносити взуття у ремонт чистим. Чи завжди дослухаються до цього клієнти? 

— Одна справа — почистити взуття зовні, а інша — прибрати запах ізсередини. Іноді, перш ніж братися за ремонт, доводиться вимочувати його у воді й висушувати. 

— А хіба спреї від неприємного запаху не вирішують проблеми?  

— Неприємний запах ніг може свідчити, що людина або ж не регулярно їх миє, або ж має проблеми з обміном речовин. Якщо запах просто запшикати дезодорантом, не вимивши тіла, то це лише посилить неприємний «аромат».  

Тож чим купувати спрей, краще все-таки доглядати за взуттям і за тілом. 

— То все-таки, краще віднести своє взуття на реставрацію після закінчення сезону?

— Тут не може бути однозначної відповіді. Воно ж часто рветься саме в ході носіння. Тому, щоб не довелось платити зайві кошти за терміновість, слід мати, як мінімум, дві-три пари взуття, будь то літнє, зимове чи демісезонне.     

В ідеалі, звісно, ремонтувати взуття треба після закінчення сезону. Тоді у вас не виникне з ним проблем, коли настане час перевзуватись.

— З якими проблемами літніх черевиків до вас найчастіше звертаються клієнти?

— У босоніжках найчастіше летять липучки, відпадає чи протирається підошва або ж ламається застібка.

— Зазвичай це товар китайського виробництва?

— Ну, ви ж розумієте, що китайці роблять усе. У тому числі одні з найкращих у світі космічні ракети і роботи. За якістю Китай сьогодні вийшов на рівень Європи. Інша справа, який товар потрапляє на наш ринок… 

Базарний асортимент.

 

— А якісь незвичні випадки пригадаєте? 

— Недавно чоловік приносив крокси. Попросив додати в окремих місцях дірочок, бо там йому парило.

Як правило, разів п’ять, а то й десять на рік мені здають у ремонт взуття, погризене собаками. Але щоб котик перегриз ремінець у сандалях на три частини, досі такого не було. Та не так давно зустрілось. 

Серед моїх постійних клієнтів є чоловік, у якого одна нога на пів розміру більша. Тож, як тільки купує нову пару, несе мені один черевик на розтяжку.

А доросла жінка носить дитячий 33-й розмір. І теж з обновками завжди приходить до мене — я підгоню їх по її стопі, бо вони їй трохи завеликі… 

— Що краще: купити одну пару дорогого і якісного взуття, якого вистачить на кілька сезонів, чи пару дешевого на один сезон? 

— Усе залежить від вашого гаманця. Як на мене, краще мати дві-три пари літнього взуття вартістю по 1,8-2,5 тисячі гривень (це середній сегмент), аніж по 6 тисяч, оскільки між ними, по суті, особливої різниці в якості нема. Ба більше, часто взуття, що коштує 150-200 доларів, поступається за якістю дешевшому. 

Ваше взуття не повинно тиснути вам на кишеню. Ви не маєте віддавати останні гроші, щоб на вас звернули увагу. Але якщо є можливості або бажання понтонутися, бренди показати, то чому ні. І є люди, які заради лейбла готові платити шалені гроші. 

Взагалі, вгадати з покупкою взуття, яке б воно не було, досить складно. Наприклад, я ношу кросівки із сіткою, які купив років чотири тому на базарі буквально за копійки, і вони досі, як нові. Просто пощастило.

Сітка для ремонту.

 

— На вашу думку, чому така значна різниця в ціні й практично немає різниці в якості товару? 

— Як на мене, для виробників ми, споживачі, просто раби. Просто одні раби з більшими грошима, інші — з меншими. Але при цьому ставлення до всіх однакове. «Раб», який отримує 5 тисяч гривень, має платити 2 тисячі за взуття, а той, що отримує 25 тисяч, має платити 5 тисяч. При цьому відповідальності перед споживачами ніхто не несе. 

— Ви особисто в інтернет-магазинах купуєте взуття?

— Я не прихильник таких покупок, і з досвіду моїх клієнтів знаю, що зазвичай, якщо люди намагаються повернути в інтернет-магазин товар, який не підійшов, з ними просто перестають спілкуватися. 

— Ви кажете, що ремонт не завжди виправданий з огляду на ціну взуття. Бо іноді вона нижча або не набагато вища за ціну ремонту. Через це, власне, ремонт недоступний людям з низькими доходами.  

— Так, ремонт взуття все більше стає статусним. І люди, які мають засоби, статус і цінують свої ноги, продовжуватимуть нести взуття у ремонтні майстерні. У мене є клієнти, які й 10-20 років тому ремонтували черевики вартістю 2-3 тисячі доларів. І з’явилися нові клієнти, які носять дорогі бренди. 

— Які ж проблеми у такого взуття?

— Іноді воно зроблене зі «сміття». Ось недавно чоловік приносив черевики відомої фірми, придбані у магазині, в яких почала відклеюватись підошва. Я став її віддирати, а там не клей, а якась липучка, схожа на липучку для мух. 

Загалом найбільша проблема старого взуття — це саме клей, який із часом втрачає свої властивості. Найчастіше це видно по стоковому взуттю, в якого через це просто відпадають підошви. 

 

— Як на мене, зараз більшість носить спортивне взуття, а не класичне.  

— Так, різниця між взуттям стерлась. У мене є клієнти при хороших посадах і грошах, які ходять у кросівках, бо їм так комфортно. Хоча їхнє спортивне взуття — від відомих брендів, що видає їхній статус.  

Подивіться: всі знаменитості сьогодні у кросівках. А вплив соцмереж, особливо на молодь, дуже великий. І люди купують те, що вони десь на комусь зі своїх кумирів побачили.

— Як продовжити життя взуття? 

— За ним має бути регулярний догляд. Його треба вчасно мити, прати. Якщо воно шкіряне, змащувати кремом. Я рекомендую натуральні креми. Скажімо, із жиром норки або карнаубський рослинний віск, виготовлений з листя бразильської пальми. Вони і живлять шкіру, і надають їй блиску, й відштовхують воду. 

— Влітку у вас менше роботи?  

— Моя робота не залежить від пори роки. Її завжди дуже багато. Але у спеку працювати важче.

Та, що важливо, штучний інтелект на моє ремесло не впливає. Упевнений, він мене не витіснить з ринку праці. Але мені цікаво експериментувати із сучасними технологіями. Тому купив 3D-принтер, на якому спробуємо із сином надрукувати підошву з поліуретану. Вона буде дешевшою, аніж ті, що я зараз закуповую. А років через два-три, може, перейдемо й на друк взуття у 3D. Люди ж хочуть носити щось подешевше…