Ксеня і Кирило Стеценки: «Нам усе дається легко, синхронно — як іскра»

Якщо вірити, що на дітях геніїв природа відпочиває, то творча династія Стеценків — категоричний виняток із цього правила. Протягом чотирьох поколінь у цій родині народжуються талановиті композитори й музиканти. Улюбленим інструментом Стеценків є скрипка, тож поява в програмі концерту «Скрипковий всесвіт», організованого нещодавно Національною радіокомпанією України, імені відомого скрипаля і композитора Кирила Стеценка нікого не здивувала. Інтриги додало інше — разом iз Кирилом на сцену вийшла його 14–річна донька Ксеня, яка уже є дипломантом і лауреатом кількох престижних міжнародних конкурсів. На сцені столичного Будинку звукозапису дівчина разом з батьком виконала першу частину концерту ре–мінор Баха для двох скрипок з оркестром. Скориставшись нагодою, «УМ» запросила родинний дует для ближчого знайомства. >>

«Оскар» іде!

Уже місяць будь–які новини, дотичні до «оскарівської» теми, американські медіа подають щедро і під різними кутами зору. Зараз «лінія фронту» підійшла впритул, і частка рекламних телероликів–номінантів на ключові нагороди (кращий фільм, кращий режисер тощо) критично збільшилася, деякі з них перетворилися на півгодинні промозвіти. У фешн–оглядах звертаються до найвдаліших та найпровальніших зіркових луків на червоній доріжці попередніх років та прогнозів, сукню від якого кутюр’є та чи інша актриса «вдягне» у неділю, 24 лютого, на 85–ту церемонію вручення «Оскарів». Від думки, скільки грошей вкладено в цю індустрію, стає гаряче! Тож чи можна засуджувати дещо наївне бажання обивателів на власні очі побачити шик і блиск цього найпопулярнішого у світі ярмарку марнославства? Щоправда, з роками наблизитися до «дядька Оскара» стає не так просто. >>

«Картинки» не для чиновників

Позафракційний депутат Сергій Міщенко зареєстрував у парламенті законопроект, який заборонятиме органам влади всіх рівнів використовувати для оформлення інтер’єрів орендовані у музеїв картини, скульптури та інші раритети. «Зараз чиновники, які використовують музейні фонди для власного інтер’єру, псують їх або взагалі крадуть, — цитує Міщенка «Українська правда». — Я пропоную зробити музейні цінності недоторканними. >>

Казки Андерсона для дорослих

Після успіху оскароносної «Нафти» Пола Томаса Андерсона у 2007 році критики назвали режисера класиком, тож коли було анонсовано зйомки нового фільму, всі затамували подих в очікуванні нового шедевру. Зйомки «Майстра» — стрічки про релігійні общини та сектантські маніпуляції — режисер вів у суворій секретності, а відзняту плівку вперше показав на Венеціанському кінофестивалі–2012. І — отримав приз за кращу режисуру. А актори Хоакін Фенікс та Філіп Сеймур Хоффман поділили кубок Вольпі (відзнаку за акторську гру) на двох. >>

Віктор Ющенко: Наш пріоритет номер один — асоційоване членство в Євросоюзі

На цьому тижні в партії «Наша Україна» стартувала перереєстрація. «Відмашку» для з’ясування реальної кількості членів політичної сили по всій Україні дало вівторкове рішення президії партії. Завтра, в день народження лідера «Нашої України» Віктора Ющенка, партія проводить iще й позачергове засідання політради, яке має остаточно закріпити легітимність останніх «нашоукраїнських» рішень, включно зі зняттям із посади попереднього голови політради Сергія Бондарчука за розкольницьку діяльність. Утім напередодні цих подій Президент України 2005—2010 років в інтерв’ю «Україні молодій» волів говорити в першу чергу не про партійні проблеми (які поступово вирішуються), а про питання політичного порядку денного для України. Зокрема, про шанс нашої держави отримати в цьому році асоційоване членство в Євросоюзі, яким так важливо скористатися і не згаяти через внутрішньополітичні протистояння влади і опозиції. Тож не випадково, що сьогодні, за кілька днів до самiту Україна—ЄС, третій Президент України Віктор Ющенко полетів до Брюсселя, щоб обговорити питання європейських перспектив для України з очільниками Євросоюзу, в тому числі — з президентом Європейської Комісії Жозе Мануелем Баррозу. >>

Назустріч саміту — не з порожніми руками

У Європейському Союзі наголошують, що Україна має діяти швидко, якщо хоче підписати Угоду про асоціацію з ЄС цього року. Прогрес у виконанні поставлених критеріїв хочуть зареєструвати до травня. Про це кореспонденту УНІАН у Брюсселі повідомив високопосадовий європейський дипломат напередодні саміту «Україна—Євросоюз», запланованого на 25 лютого. >>

Перевибори таки насуваються?

Переговорний процес щодо поновлення роботи парламенту триває. Керівництво «регіоналів» не в змозі збирати всіх своїх депутатів на роботі щодня, а лідери опозиційних сил наполягають на своєму. Виходів із ситуації вони бачать два: або впровадження особистого голосування, або перевибори Верховної Ради. >>

«Стріляюча лижниця» влучила у серце політика

Чутки про романтичні стосунки нової зірки українського біатлону Олени Підгрушної та екс–голови Тернопільської облради, а тепер нардепа від ВО «Свобода» Олексія Кайди гуляли містом уже давно. Звів їх спорт — адже політик–націоналіст Кайда був і залишається президентом обласної федерації біатлону. Тож новиною номер один цього тижня в обласному центрі стали зовсім не спортивні перемоги тернополянки (а вона, нагадаємо, повернулася з чемпіонату світу в Чехії одразу з трьома медалями — золотою, срібною та бронзовою), і не позачергове присвоєння їй звання капітана міліції, а події з її особистого життя. >>

Не свято, а день ганьби

23 лютого — саме в цей день з 1999 року в Україні відзначається День захисника Вітчизни. Тоді Президент Леонід Кучма на прохання й досі не відомих громадян та громадських організацій встановив відзначати новостворене державне свято у пріснопам’ятний iз часів СРСР день Червоної (Радянської) армії. Тiєї самої, що у 1918 році розстріляла захисників Крут, яких нещодавно вся країна і особисто Прем’єр–міністр Микола Азаров поминали 29 січня. Тiєї самої, що у 1920 році здійснила агресію на територію суверенної, визнаної Росією та Європою Української Народної Республіки, прапор та герб якої нині є нашими офіційними символами. Тiєї самої, що знищила УНР як державу, закріпивши своїми багнетами 70–річне панування на окупованій території комуністичного режиму, що обійшовся українському народу в мільйони жертв.

Тож чи варто 23 лютого в Україні відзначати свято захисника Вітчизни? «УМ» ініціює дискусію на цю тему. >>

Стрiчки про криваві «совєти»

23 лютого в Києві відбудеться перший щорічний документальний кінофестиваль про злочини більшовиків. Організатор заходу — Молодіжний народний рух України — пропонує до перегляду шість документальних стрічок про злочини радянської влади і Червоної армії, а також про історію боротьби за українську незалежність. >>

Брехлива ідеологічна ефемерія, нав’язана українцям

Громадян навіть сильної, демократичної країни часто минуле хапає за поли, і вони вириваються, щоб таки рухатися в майбутнє. Нас, українців, бездарна, злодійська та інтелектуально неспроможна влада намагається, як отару, гнати в минуле. Причому в його найгірші, жорстокі або брехливо–міфологічні пласти з фальшивим пафосом. >>

Перший провладний

Навіть за найоптимістичнішими підрахунками не для всіх зрозумілих телевізійних піпл–метрів, Перший Національний канал дивиться не найбільше глядачів. Хоча прес–служба державного мовника вдоволено рапортує: «За медіа–показниками лютого Перший Національний посідає високе сьоме місце у рейтингу провідних телеканалів країни». Якщо оперувати реальними цифрами, то випуски найрейтинговішого ток–шоу «Шустер Live», яке до цього тижня виходило на Першому, привертало увагу у найкращому випадку близько 3,5 мільйона глядачів. Аудиторії доволі популярних серед окремих соціальних груп, скажімо, «Надвечір’я» чи «Віри. Надії. Любові» — значно скромніші.

Одночасно незалежні медіа–експерти відзначають постійне лідерство «кнопки», яка працює за рахунок платників податків, за кількістю виданих в ефір «причесаних» провладних новин та вигідної для Президента Януковича та його команди маніпулятивної інформації. То­му лишається актуальним питання: чому всупереч здоровому глузду і раніше взятим перед Радою Європи зобов’язанням Україна не позбудеться рудименту радянських часів — контрольованих державою ЗМІ? Хоча, найімовірніше, прийнявши у Верховній Раді закон про суспільне мовлення, вивіску на «олівці» на Мельникова, 46 у Києві змінять. Але, як говорила у Києві ще півтора року тому і повторювала минулоріч правовий експерт Департаменту з прав людини Ради Європи Ів Саломон, суспільний мовник повинен відрізнятися від державного не лише зміненою табличкою при вході в офіс. «Просто перекинути працівників із державного мовлення на суспільне буде помилкою, — акцентувала експерт. — Якщо Україна її зробить, жодних змін в інформаційній сфері не відбудеться». >>

Буква закону без букви «ы»

Учора депутатка від «Свободи» Ірина Фаріон розтлумачувала на прес–конференції законопроект, який вона разом iз Марією Матіос та Володимиром Яворівським зареєструвала у ВР 10 січня, — «Про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні». Проект цей, як уже писала «УМ», дуже жорсткий насамперед тому, що є «нашою відповіддю» закону Ківалова—Колесніченка. І, природно, головна його вимога — скасувати дію українофобського закону. Також пропонується запровадити екзамен на знання української для кандидатів у президенти й у народні депутати, для всіх урядовців, суддів і держчиновників усіх ланок. Передбачено створення державного органу, який контролюватиме функціонування української мови і вирішуватиме «мовні» суперечки. На думку ініціаторів законопроекту, лікарям та іншим «бюджетникам», зайнятим у соціальній сфері, слід перейти на спілкування винятково державною мовою. Крім того, законопроект пропонує відправляти міжнародні телеграми або українською, або іноземною, утім якщо іноземною є російська, то писати слова слід латинкою, або ж в українській транскрипції. Відповідно, замість «ё» слід буде писати «йо», а «ы» й «ъ» зовсім зникнуть. >>

Паспортний стiл поставили на мiсце

Ще вісім місяців тому Руслан Жиров звернувся до районного паспортного столу із заявою на отримання закордонного паспорта. У відповідь отримав квитанцію на сплату державного мита і ще... шість платіжок — як–от оформлення і видача паспорта, оплата бланка, послуги якогось підприємства «Документ» і навіть страховий платіж приватної фірми. Збентежений Жиров підрахував загальну суму — набігло 688 гривень 15 копійок. Коли ж почав розбиратися, то з’ясував, що все, окрім держмита, висмоктано з пальця, а в гіршому випадку — і криміналом попахує. Зрештою, чоловік вирішив свою закордонну поїздку відкласти і подав до суду. Бо по–доброму владнати спір, а саме сплатити тільки 170 гривень держмита, не вдалося. >>

Пратиму по–своєму!

Викладач кафедри програмування Львівського національного університету ім. Франка Святослав Літинський позивається до компанії «Самсунг» за недотримання українського законодавства. Галичанин вимагає від виробника побутової техніки символічну компенсацію у 105 гривень, з яких п’ять гривень становлять транспортні витрати, решта — моральна компенсація. Можливо, перший такого роду судовий позов стане уроком як для споживачів, так і для виробників. Особливо зважаючи на те, що по всьому світу «Самсунг» веде сайти та соціальні мережі державними мовами. >>

Київрада вечірня

Обговорення «гарячої» столичної теми — ситуації навколо Гостинного двору — учора перенеслося на майданчик перед Київрадою, яка, як планувалося, мусила розглянути це питання у числі перших. Мітинг захисників пам’ятки зібрав близько трьох сотень активістів, деяких навіть пропустили у приміщення, як того вимагає закон. Та не все так просто. Активістка громадського об’єднання «Київське віче» Олена Єскіна розповіла «УМ», що, незважаючи на пропуск, її одразу до Київради не впустили. «На вході охоронець заявив, що в мене підроблена перепустка, — розповідає дівчина. — Лише за півгодини вийшла людина з мерії і таки провела мене всередину. Але з 22 акредитованих активістів перепустку дали тільки двом — мені та ще одній дівчині. Всі інші квоти розібрали представники Сандея Аделаджі. Принаймні я натикалася на них у кулуарах». >>

Екскурсанти підуть під воду

Ідеться про теплохід «Ленін», який пішов на дно неподалік мису Сарич у 1941 році, та затоплений у 1919–му біля севастопольських берегів підводний човен «Скат» імператорського флоту Росії. Третій підводний об’єкт, який теж може стати доступним для любителів підводного туризму, — античне місто Акра, котре, як відомо археологам, віками поглинала і досі продовжує поглинати морська стихія в районі Керченского півострова. Про такі цілком імовірні цікавинки кримського відпочинку розповів на робочій нараді в республіканському комітеті АР Крим з охорони культурної спадщини директор Чорноморського центру підводних досліджень Сергій Воронов. >>

45 років на макеті

У 1968 році, коли в радянській Україні відзначали 200–річчя козацького повстання проти польської шляхти, скульптор Іван Гончар виготовив такий пам’ятник–макет. Вже у незалежній Україні, в 1993 році, коли в Умані на місці майбутнього монумента — навпроти заводу «Магомметр» — установили пам’ятний камінь, син скульптора осучаснив макет. Та далі справа не пішла. Тож «макет про намiри» зберігається в Уманському краєзнавчому музеї. >>

З поваги до пророка Мухаммеда

Вищий адміністративний суд Єгипту дозволив поліцейським носити традиційну ісламську бороду. Суд відхилив клопотання міністерства внутрішніх справ про надання його керівництву повноважень звільняти співробітників поліції на підставі наявності волосся на підборідді, повідомляє міжнародний телеканал «Єврейські новини–1». >>

Послухай жінку...

Король Саудівської Аравії Абдалла ІІ ще минулого року вперше за всю історію країни видав указ про 20–відсоткову квоту для жінок у місцевій Консультативній раді (Шурі), до якої загалом входить 150 осіб. Минулого місяця 30 відібраних кандидаток, більша частина з яких має наукові звання, були приведені до присяги й офіційно зайняли державні посади. Шура — це законодавчий орган влади, який репрезентує інтереси мусульманської спільноти і має право давати поради керівництву країни. >>

Вірменія вимагає справедливості

У Єревані від понеділка, коли було оголошено результати президентських виборів, тривають масові акції протесту. Нагадаємо, згідно з підрахунками виборчкому, перемогу знову здобув чинний глава держави Серж Саргсян. Проте його противники вважають, що такий результат було забезпечено винятково за допомогою фальсифікацій. >>

«Тріумфальна» арка для «Будки»

Другий рік поспіль представник української Суперліги гратиме у чвертьфіналі Єврокубка. Минулого сезону до такої стадії сягнув дебютант турніру — БК «Донецьк», нині спромігся київський «Будівельник», ставши першим у групі I раунду «топ–16». Наступним опонентом киян — уже в матчах «на виліт» — стане «Спартак» із Санкт–Петербурга. >>

Без тренера й Мессі — не Мессі

Хто б що не казав про геніальність Ліонеля Мессі, але без креативної підтримки своїх партнерів по «Барселоні» Хаві та Іньєсти, без тренерських ідей Хосепа Гвардіоли аргентинський «Малюк» уже не виглядає футбольним велетнем. У першому матчі 1/8 Ліги чемпіонів проти «Мілана» не клеїлася гра у мозкового центру «гранатово–синіх», не було на тренерському містку послідовника Гвардіоли — Тіто Віланови, відтак лідер атак «Барселони» опинився на голодному пайку й просто загубився на полі «Сан Сіро». «Барса» нагадала збірну Аргентини часів тренера Марадони, коли «біло–блакитні» з тріском провалили чемпіонат світу в ПАР–2010, а Мессі не забив жодного м’яча. >>

Друзі по відпочинку

Про розрив Володимира Кличка з американською актрисою Хейден Панеттьєрі, здається, шкодували всі — і прихильники кожного із зіркової парочки, і їхні сім’ї, і журналісти. Дуже вже колоритно виглядали разом ці двоє — величезний Володимир і крихітна Хейден, нижча за боксера більш ніж на півметра. Рідні чемпіона світу зізнавалися в коментарях, що дуже полюбили добру та привітну актрису і, судячи з усього, охоче прийняли б її в родину. Але, на жаль, після дворічного роману в травні 2011 року Хейден із Володею розійшлися. >>

ПРИКОЛИ

Запитуйте в магазинах Росії! Нова партія уламків челябінського метеорита, зроблено в Китаї. >>