Дим над терактом

11 квітня 2011 року. Звичайний вечір понеділка. Тисячі людей поспішають з роботи, заповнений транспорт, затори на центральних вулицях — усі великі міста в годину пік схожі одне на одне. Мені треба їхати в центр, на Немигу, з пересадкою на станції метро «Жовтнева». Але щось раптом заважає, і замість метро я їду в інший бік на автобусі. Пам’ятаю, на годиннику було майже за чверть шоста, коли переносила зустріч із шостої сьогодні на опівдні завтра...

— Тобі ж їхати до центру 10 хвилин!

— Ой, щось сил нема! Дивно? Та сама знаю...

Коли автобус звертає з проспекту Незалежності (паралельно до нього якраз і йде в Мінську 1–ша лінія метро), мало хто з пасажирів звертає увагу на дивну річ. Проїжджа частина проспекту зовсім безлюдна, при цьому на тротуарах — натовпи народу. Пригадую, таке було, коли в 96–му році робітник якогось мінського заводу кинувся під потяг метро. Але тоді не працювало тільки метро. А зараз, як видно, не ходить наземний транспорт. Та й потім, далі шепоче мені щось на зразок внутрішнього голосу, в метро у нас останнім часом щомісяця НП. Постійно хтось як не на рейки падає, то раптово помирає на платформі. Багато страшних новин про метро...

— Напевно, аварія на проспекті, — каже хтось в автобусі позаду мене.

— Або знову перекрили, протестують проти дорогого бензину, — підтримує розмову інший пасажир.

— Та просто Лукашенко їде на якусь зустріч, ось і перекрили, — тоном знавця повідомляє третій.

Коли ми встигаємо від’їхати від центру досить далеко, мені дзвонять родичі з Польщі:

— Ти не в метро? Фух, слава Богу! Де решта наших?

— Та так, хто де... — я починаю щось розуміти. Метро. Погане самопочуття. Змінені плани. Так було і в день трагедії на Немизі в 99–му (коли під час тисняви в переході станції метро «Немига» загинуло 53 людини. — Ред.). Невже?..

— Ти що, не знаєш? У вас метро вибухнуло! По польському каналу тільки що в новинах сказали!

— Я ще не дивилася наші новини, але знаю наперед. Наші мовчать.

Уп’яте набираю номер своєї дочки. Телефон не відповідає. Я прошу родичку подзвонити з Польщі на доччин номер у мертвій тиші: нас слухає весь автобус. І раптом... дружне шарудіння пакетів, звуки розстебнутих «блискавок»: дістають телефони. «Маша/Саша/Наташа... Ти не в метро?! Слава Богу!..»

Приблизно так само, з невеликими варіаціями, шукала своїх рідних і друзів уся столиця. Та що там — уся Білорусь! Адже серед 15 загиблих і понад 200 поранених були жителі різних регіонів, навіть громадяни різних держав (постраждав і один громадянин України).

Вибух на станції метро «Жовтнева» прогримів о 17.54. Очевидці казали: у загиблих в метро дзвонили «мобілки». >>

Обплутані «павутинням»

Всесвітній економічний форум — міжнародна неурядова організація зі штаб–квартирою у швейцарському місті Женева — відомий передусім організацією представницьких самітів світової політичної та економічної еліти в Давосі. Але і впродовж року ВЕФ веде плідну роботу, аналізуючи ситуацію у світі в різних галузях. Днями організація оприлюднила свій черговий щорічний звіт Networked Readiness Index («Індекс готовності до роботи в мережі»), у якому проаналізовано ситуацію щодо інформаційних технологій у різних країнах світу та їх готовність сприймати і втілювати на практиці найкращі досягнення в галузі інформаційних технологій. >>

«Революціонери» судять цивілізовано

Затриманi в Лівії близько двадцяти громадян України досі перебувають в ув’язненні. Але принаймні судять їх цивілізовано. Хлопці, яких нова влада Лівії вважає снайперами, що воювали на боці поваленого лідера Муаммара Каддафі, почуваються нормально, оскільки в спілкуванні з родичами не скаржаться на умови утримання. Це все — результат діяльності українських дипломатів, стверджують у Міністерстві закордонних справ. Адже наша держава активно допомагає революційному уряду, тому й до наших співвітчизників людське ставлення, повідомив учора журналістам керівник Департаменту інформаційної політики МЗС Олег Волошин. >>

«Лев» подолав «Привида»

Мюзикл «Король Лев», який є сценічною адаптацією однойменного повнометражного анімаційного фільму 1994 року виробництва кіностудії Діснея, став найбільш прибутковим шоу в історії Бродвею та всього світу. Як повідомляє Бі–Бі–Сі з посиланням на заяву студії Діснея, з часу своєї прем’єри 1997 року «Король Лев» заробив 853,8 мільйона доларів. І, таким чином, випередив свого головного суперника в боротьбі за касовість — мюзикл «Привид опери», який приніс постановникам 853,1 мільйона. >>

План є. Але його не виконують...

Мирний план спецпредставника ООН Кофі Аннана щодо врегулювання сирійського конфлікту під загрозою зриву. Учора, 10 квітня, сирійська армія мала почати виведення збройних сил із повсталих міст. Однак за кілька годин до закінчення терміну ультиматуму жодних ознак готовності виконати план офіційний Дамаск не продемонстрував. Натомість минулий понеділок став одним із найкривавіших днів за останній період у Сирії. Внаслідок запеклих боїв між урядовими військами та повстанцями загинуло більше сотні людей, серед яких десятки жінок і дітей. Президент Сирії Башар Асад заявив, що без письмових гарантій iз боку опозиції про складення зброї він теж не береться виконувати обіцянки. >>

Потовстішати, щоб... вижити

Анорексією, хворобою, коли людина відмовляється від їжі й доводить себе до повного виснаження, Таня Забзалюк із Нікополя захворіла, коли їй було 17 років. Смерть улюбленого дідуся настільки приголомшила дівчину, що вона не могла справитися з депресією. Почав боліти шлунок, пізніше медики виявили хронічний гастрит і посадили Таню на дієту. Власне, з цього все й почалося... >>

«ОКРУГліть мій шанс до перемоги–2»

Суд погодився з обґрунтуванням подання 51 депутата від Партії регіонів, що «подвійне балотування» (а таке вже було в українській практиці при «змішаній» системі) не відповідає принципу верховенства права та не забезпечує реалізації засад справедливості й рівності у виборчому процесі. >>

По що міністр до Луї Віттона їздила?

Службовий «Мерседес» із Раїсою Богатирьовою, нещодавно призначеною на посаду міністра охорони здоров’я, біля бутіка «Луї Віттон» у київському Пасажі зафіксував на відеокамеру народний депутат Олег Ляшко. На своїй сторінці у Facebook він написав: «У неділю, 1 квітня, близько 19–ї години віце–прем’єр–міністр, міністр охорони здоров’я України Раїса Богатирьова на службовому «Мерседесі», д/н АА3315КА, в супроводі охоронців і помічниці відвідала київський магазин «Луї Віттон». Тоді, коли мільйони українців через брак бюджетного фінансування вимушені віддавати за своє лікування останні заощадження, урядовці розкошують за рахунок держави». >>

«Зареставрували» до смерті

Ще в лютому начальник столичного управління капітального будівництва Сергій Данилович заявляв, що будинки на Андріївському узвозі після реставрації збережуть свій історичний вигляд, їх тільки оновлять і укріплять. А вже у квітні три з них зруйнували. >>

Захистимо вуха від чужого!

Арешт обладнання студії Le Doyen, яка дублювала іноземні кінострічки державною мовою, спричинив хвилю обурення в українському суспільстві. Як уже писала «УМ», громадські організації, патріотичні сили та просто свідомі українці планують низку акцій протесту проти атаки на український дубляж. Учора під Будинок уряду висловити свою незгоду з діями правоохоронців, яких звинувачують в упередженості «наїзду» на студію, прийшли відомі громадські активісти й діячі мистецтва — Юрій Макаров, Михайло Іллєнко, Олесь Доній, Ірена Карпа, Олександр Данилюк та багато інших. >>

Шкуродер розгулює на волі?

Київський живодер Олексій Ведула, якого звинувачують у масових убивствах тварин (садист розпорював цуценятам животи й виколював очі, викладаючи фото й відеозаписи цих знущань в інтернеті), не перебуває на психіатричній експертизі, куди його направив суд. Таку інформацію надали «УМ» у київськiй психоневрологічнiй лікарні №1 ім. Павлова. Там переконують, що в реєстрі немає запису про перебування Олексія в цьому медзакладі, хоча таку позначку мають робити не лише про стаціонарне обстеження, а й про будь–яку медичну процедуру. >>

Ішов собі з ізотопами...

Чотирнадцять кілограмів ізотопу міді вартістю 47,6 мільйона доларів 40–річний киянин перевозив один, без будь–якої охорони. Як розповів «УМ» речник столичної міліції Ігор Михалко, чоловік певний час зберігав дорогоцінні ізотопи у банківському сейфі, а потім вирішив їх забрати. З якою метою, слідство не повідомляє. Відомо лише, що власник завантажив дорогоцінний вантаж до свого авто, аж раптом його зупинили четверо невідомих, які представилися співробітниками міліції та показали посвідчення співробітника внутрішньої безпеки. Вони силоміць забрали у киянина ізотопи та втекли на власному авто. >>

Яйця й кошики

Провідні флористи компанії LoraShen створили писанку з квітів, висота якої сягнула 2,5 метра, діаметр — близько двох метрів, а вага — майже 500 кілограмів. На створення диво–яйця пішло більше 7 тисяч троянд. Такі габарити не могла оминути Книга рекордів України: учора, в день відкриття у Києво–Печерській лаврі Благодійного ярмарку «Великодній кошик», було офіційно зафіксовано рекорд зі створення найбільшої флористичної композиції — «Квіткової писанки». >>

І фани б’ють, та не по м’ячу

Поєдинок чемпіонату України між «Дніпром» і харківським «Металістом» шанувальники футболу минулого понеділка очікували з великим нетерпінням. І не лише тому, що господарі вже впродовж багатьох років ніяк не спроможуться посунути слобожан із третьої сходинки в турнірній таблиці чемпіонату. Особливий підтекст зустрічей двох принципових суперників супроводжується ще й вкрай недружніми стосунками фанів двох команд. Важко сказати, що стало для цього визначальною підставою, але вже впродовж тривалого часу ці взаємини характеризуються неприхованою ненавистю, чітке пояснення якій навряд чи хтось знайде. >>

Подряпини Доктора Пі

Перебуваючи в Лук’янівському слідчому ізоляторі, скандально відомий псевдохірург Андрій Слюсарчук порізав собі вени лівої руки. Про це журналістам повідомила його адвокат Наталія Романик. За її словами, від трагедії Доктора Пі врятували працівники СІЗО, які вчасно помітили спробу самогубства й зупинили ув’язненого. Захисниця стверджує, що стан її клієнта вкрай важкий: Слюсарчук скаржиться на болі в голові, у нього тремтять руки й ноги. Окрім того, зазначила пані Романик, усупереч українському законодавству, працівники СІЗО не дають їй можливості зустрітися з підзахисним. >>

Лицарі сучасної проби

Про братів Цюраків із карпатського села Пасічна як про військовий родинний феномен, можливо, невдовзі заговорить уся Вкраїна. Справді ж бо: у восьмому, дев’ятому та десятому класах Прикарпатському військово–спортивного ліцею навчаються рядовий Ростислав, молодший сержант Богдан та сержант Віталій Цюраки. Їхній старший брат Любомир, теж випускник ліцею, — нині курсант–третьокурсник Харківського університету повітряних сил імені Івана Кожедуба. Та це — ще не всі «воєнізовані» пасічнянські брати. «У нас удома підростають Святослав та Зиновій, — із стриманою, як і належить майбутньому­ офіцерові, усмішкою повідомляє бравий сержант Віталій Цюрак. — Вони теж мріють тут навчатися. В ліцеї дають значно вищий рівень знань, ніж у школі. Фізичну та військову підготовку — нічого й порівнювати. Коли з піснею маршируєш по плацу — аж дух захоплює».

— А ви розумієте, що військова служба по–дорослому — це не тільки романтика, а й серйозні випробування, пов’язані із загрозами для життя? — пробую ненав’язливо тестувати юних співрозмовників.

— Цілком розуміємо, — за всіх відповідає Богдан. — До цього нас уже тепер готують у ліцеї. >>

Шевченко як ювілей,

«Нам треба гідно зустріти двісті чотирнадцятий рік», — сказав Президент і, зрозумівши, що десь промахнувся, зазирнув у папірець. «Двісті чотирнадцятий» — це 2014–й, ювілей Шевченка. Тобі, брат, скільки років? П’ятдесят? А йому — буде двісті. І який же, братва, то був человєчіще!!! >>

Гра з «тінями предків»

Режисер першого українського містичного трилера «Штольня» Любомир Левицький готується знімати новий «жахастик», цього разу у загадкових Карпатах. Стрічка матиме назву «Тіні незабутих предків». Проект набув широкого розголосу вже самою назвою, запозиченою чи то у Коцюбинського, чи то у Параджанова. Проте сам режисер стверджує, що ні з твором, ні з фільмом, знятим за його мотивами, його «Тіні» не матимуть нічого спільного. Ось така собі спекуляція на асоціаціях з великими митцями. >>

Як Литва стала імперією

Не пригадати іншої української книжки про історичні битви, зробленої так, парадоксально кажучи, по–святковому й туристично привабливо, як–от: «Ґрюнвальдська битва — битва народів» (К.: Балтія–Друк). Звичайно, ознаки бою — кров, біль, смерть — геть не святкові. Але ж хірурги, перемагаючи все те, радіють? Історики подібні до них, коли розтинають міфологічні пухлини — наслідком стає очищене, здорове знання. Отже, наша книжка схожа на публічну лекцію–операцію в анатомічному театрі. >>

Чорний ворон очима історика

Водевільна історія з присудженням Шевченківської премії Василеві Шкляру за книгу «Чорний ворон» і відмовою «лавреата» від її отримання з огляду на антиукраїнську діяльність головного освітянина держави без сумніву привернула увагу до визвольної боротьби українців 20–х років минулого століття і непересічних особистостей — отаманів, які стояли на чолі селянських загонів не лише Холодного Яру, а й усієї України. Один із них Данило Ількович Терпило (отаман Зелений). Відкрив його для сучасного загалу відомий дослідник, президент Історичного клубу «Холодний Яр» Роман Коваль, який свого часу надихнув В. Шкляра на написання «Залишенця». >>

Моральні уроки Софії Київської

Так сталося, що автор цих рядків усі свої 50 років прожив неподалік Святої Софії. Відтак собор із його садибою був завжди для нього чимось значно більшим, аніж просто туристичною атракцією чи «музеєфікованим храмом». Його мозаїки з фресками, глеки–голосники в мурах ХІ століття, шиферні плити на хорах і барокові «янголи у свитках» на дзвіниці сприймаються автором на рівні чогось неймовірно близького, свого, здатного передати саме тобі адресоване послання з глибин віків…Не менше важить Софія і в нашій колективній національній свідомості. Під її мурами (або в ній) відбувалися найважливіші події нашої історії. Тут патріарх Паїсій і митрополит Сильвестр Косів визнали державницьку гідність Богдана. І концепція «нерушимої стіни» iз захисницею Орантою народилася ще в середовищі київських книжників тієї ж доби. Тож саме Софія є неформальним, але від того не менш вагомим культурним і державним символом України.

Упродовж минулого десятиліття стан музею відчутно змінився на краще — стверджувати зворотне можуть хіба люди відверто упереджені. Було реставровано Митрополичий будинок, набула первісного вигляду оспівана поетами брама Заборовського — символ українського бароко, повернулися на своє місце відроджені руками краківських майстрів царські врата — перлина київських сніцерів XVIII століття. А головне — заповідник уперше набув статусу наукової установи. І колектив його науковців вирішив по–новому поглянути на чимало речей, які довго вважали усталеними. Благо, підстави для цього дав сам собор — інформацією, збереженою в його стінописах і графіті.

Як наслідок, у листопаді 2011–го, за рішенням Генасамблеї ЮНЕСКО і згідно з указом Президента Віктора Януковича, було урочисто відзначено тисячоліття собору. «Подякою» за успішно проведений ювілей невдовзі став наказ міністра культури Михайла Кулиняка про звільнення директора заповідника Нелі Куковальської, яка очолювала Софію впродовж 12 років. А призначений міністром новий склад Наглядової ради заповідника на чолі з академіком Петром Толочком оперативно виявив у роботі колективу безліч недоліків і упущень і (це при не скасованому ніким президентському указі!) категорично зажадав усунути з експозиції будь–які згадки про заснування собору в 1011 році… >>

Заміж за опікуна

Поп–принцеса Брітні Спірз, імовірно, вийде заміж за власного опікуна. Звісно, якщо суд задовольнить прохання її батька Джеймса. Досі саме він був єдиним офіційним опікуном 30–річної дочки після того, як 2008 року через надмірну пристрасть до алкоголю й наркотиків американське правосуддя тимчасово відібрало у Брітні дітей і примусово направило співачку на лікування в реабілітаційну клініку. >>

Сушіть весла, капіталісти!

Уперше у 158–річній історії проведення веслярських змагань університетів Оксфорда й Кембриджа регату на Темзі було перервано. Минулої суботи на перешкоді човнам став громадський активіст, який мав на меті висловити таким чином протест проти соціальної дискримінації. Позавчора поліція висунула Трентону Олдфілду обвинувачення в порушенні громадського порядку, і 23 квітня суд має ухвалити рішення в цій справі. >>

ПРИКОЛИ

Як не крути, але найкраща шафа для одягу — це стілець. >>

Ганнусин шанс

Усі ми з вами часто чуємо його — крик про допомогу: хворі діти, люди похилого віку, неблагополучні сім’ї. Ще частіше виникає думка: «Ну, а що я можу зробити, зарплатня маленька, всім не допоможеш». І десь там у глибині душі точить черв’ячок — «Слава Богу, біда прийшла не в мій дім»... >>

Ідеї з майбутнього

Команда студентів–винахідників із донецького філіалу комп’ютерної академії «ШАГ» представлятиме Україну в Австралії на всесвітньому фіналі конкурсу інформаційних технологій Imagine Cup. На українському фіналі цих змагань донеччани вразили журі своїм пристроєм, який дозволяє спілкуватися по телефону глухонімим людям. На перший погляд, цей пристрій нагадує звичайну рукавичку. Проте її «начинка» справді чарівна, адже за допомогою спеціальних датчиків здатна розпізнавати жести і перетворювати їх на звуки та передавати через відповідне програмне забезпечення на інший телефон. Таким чином, на іншому кінці дроту можна почути те, що намагається «сказати» людина з обмеженими можливостями мовлення та слуху. >>

Яскраві платівки — в дефіциті

Слідом за кількома новими рубриками, що їх «УМ» презентувала читачам цього року, стартує ще одна. Відтепер раз на три місяці ви матимете змогу ознайомитись із півтора десятками коротких рецензій на зарубіжні музичні новинки. Наш вибір, звісно, дещо суб’єктивний. Утім сподіваємося, що він стане одним з ваших порадників у морі музики. >>

«Президента» замало

У ніч на четвер у НХЛ почнеться найцікавіше — «матчі на виліт», тобто 1/8 Кубка Стенлі. На цьому етапі — вже інакше свої принципи, традиції і співвідношення сил. Пари для «плей–оф» сформувалися за підсумками 94–го регулярного сезону, який завершився минулих вихідних. Упродовж чемпіонату кожна команда зіграла по 82 матчі. Далі йдуть 16 найсильніших. >>

Процес «нормальний»?

Найближчої неділі головна хокейна команда країни стартує на чемпіонаті світу в дивізіоні ІА у Словенії. Поки що підопічні Анатолія Хоменка ведуть, за словами наставника, «нормальний тренувальний процес». На початку квітня «синьо–жовті» організували збір у Гомелі, де отримали серйозне фізичне навантаження. Тепер же, на тлі певної втоми, проводять удома два товариські матчі зі збірною Японії — одним із п’яти наших суперників на майбутньому форумі в Любляні. >>

Грип на грифі штанги

За підсумками двох попередніх чемпіонатів світу наші важкоатлети здобули максимальну кількість ліцензій на лондонські Ігри–2012. Щоправда, перепустки не іменні, тож формуванням остаточного складу олімпійців наставники чоловічої та жіночої збірних — Петро Алаєв та Денис Готфрід — перейматимуться практично до самого старту Олімпіади. >>