«ОКРУГліть мій шанс до перемоги–2»

«Регіонали» продовжують вносити зміни до закону про вибори — але не через парламент, який минулої осені ухвалював цей самий закон консенсусом влади й опозиції, а через Конституційний Суд. Учора КС оголосив про своє рішення щодо заборони балотуватися до Верховної Ради одночасно в мажоритарному окрузі та за партійним списком. Таким чином суд визнав неконституційним положення закону про вибори народних депутатів, за яким одна й та сама особа може бути включена до виборчого списку від партії та паралельно підстраховуватись, ідучи по одномандатному округу.

Паралельно — «не пущать»

Суд погодився з обґрунтуванням подання 51 депутата від Партії регіонів, що «подвійне балотування» (а таке вже було в українській практиці при «змішаній» системі) не відповідає принципу верховенства права та не забезпечує реалізації засад справедливості й рівності у виборчому процесі.

Як відомо, зокрема й через цю компромісну норму закон про вибори підтримали фракції БЮТ і частина «НУНС». Тепер влада через підконтрольний Конституційний Суд змінює закон «заднім числом» у власних інтересах. До речі, таким чином «Регіони» роблять підніжку і своїм союзникам із КПУ та Блоку Литвина.

Коментуючи рішення щодо заборони паралельного балотування, нардеп–БЮТівець Юрій Одарченко сказав «УМ»: «Ми були готові до такого. Тому будемо виставляти людей окремо по мажоритарних округах і за партійним списком».

За кордоном — «напіввиборці»

А напередодні ввечері своє рішення ухвалив Центрвиборчком, реалізувавши зокрема й ухвалу КС, оголошену минулого тижня. ЦВК визначила кількість виборчих округів у різних областях. Комісія втілила в життя рішення Конституційного Суду про те, що українці за кордоном не мають права голосувати і за партії, і за кандидатів–мажоритарників. Тільки за партійні списки.

Тут уже не йдеться про «справедливість і рівність у виборчому процесі». Навпаки. «Це черговий наступ на права громадян, — говорить у коментарі «УМ» депутат–БЮТівець Сергій Сас. — Конституційний Суд через свої рішення знову підміняє чинну Конституцію творенням штучних норм».

Раніше закордонні виборці «прив’язувалися» до кандидатів–мажоритарників у Києві, що логічно, адже в столиці розташовується Міністерство закордонних справ, яке забезпечує технічну процедуру голосування й може оперативно подавати дані про підсумки волевиявлення співвітчизників за кордоном. Так до виборців міста Києва додавалися приблизно 438 тисяч закордонних виборців, що створювало в столиці при «нарізанні» три додаткові округи (при середній кількості кандидатів на округ — 163 тисячі).

У «західняків» — забрати, «східнякам» — додати

Кількість округів зменшилася не в Києві, а на Західній Україні, яка — так само, як і столиця, — традиційно голосує за «помаранчевих», націонал–демократів, за нинішню опозицію.

У матеріалі «ОКРУГліть мій шанс до перемоги» від 1 лютого «УМ» передбачала подібний розвиток подій, посилаючись на дані голови Комітету виборців України Олександра Черненка. Округи забирають у «західняків» і віддають туди, де більша підтримка Партії регіонів.

«У Тернопільській області на останніх виборах у 2007 році було дев’ять округів, а зараз залишили п’ять. У Кіровоградській, Вінницькій — схожа ситуація. Натомість серйозно збільшили [кількість округів] у Криму, Донецькій і Одеській областях, — відзначає БЮТівець Сас. — Для чого? Щоб створити певні преференції для своїх кандидатів».

І це при тому, що за останні п’ять років кількість населення, яке голосує в базових областях Партії регіонів — Донецькій, Луганській, Дніпропетровській і Херсонській — зменшилася приблизно на 300—400 тисяч виборців. Соціологи пояснюють це зменшенням народжуваності та активним відтоком людей до столиці та за кордон.

Водночас, слід зазначити, в «опозиційному» Києві разом із закордонними «напіввиборцями» стало на шість округів більше.

«Тепер можна сміливо подавати оскарження в КС»

Рішення КС–ЦВК щодо закордону, до всього, створює додаткові труднощі у визначенні «партійного» голосування закордонних «напіввиборців». «Пропорційно розділити закордонних українців між усіма київськими округами (без їх приписування до конкретних округів) буде дуже важко, — каже Олександр Черненко. — Адже є дільниці в Малайзії, де всього 40 виборців, і є дільниця в Кишиневі, де аж 55 тисяч виборців. І незрозуміло, яка країна «належить» до якого округу». «Після того, як у закордонних виборців забрали право голосувати за мажоритарників, можна сміливо подавати оскарження в КС», — каже голова КВУ. «Але ж нам відомо, що і Конституційний Суд, і Центральна виборча комісія давно рухаються у фарвартері влади», — додає Сергій Сас.

Публічних акцій протесту проти рішень КС опозиція не планує, водночас, за словами БЮТівця Одарченка, чекає від суду «ще більш радикальних рішень, щоб залякати опозицію і компенсувати падіння авторитету влади серед виборців».

КОМУ СКІЛЬКИ?

У Криму ЦВК встановила 10 одномандатних виборчих округів, у Києві — 13, у Донецькій області — 21, у Дніпропетровській — 17, Харківській — 14, Львівській — 12, Одеській та Луганській — по 11, у Київській і Запорізькій — по 9, у Вінницькій і Полтавській — по 8, у Хмельницькій, Черкаській та Івано–Франківській — по 7, у Житомирській, Закарпатській, Чернігівській, Сумській та Миколаївській — по 6, у Волинській, Кіровоградській, Рівненській, Тернопільській та Херсонській — по 5, у Чернівецькій області — 4, у Севастополі — 2.

КОМЕНТАР ПОЛІТОЛОГА

«З точки зору політичного змісту, рішення КС про заборону паралельного балотування працює на владу та б’є по опозиції, — говорить політолог Вадим Карасьов. — Багатьом відомим, яскравим опозиціонерам, які могли розраховувати на одночасне балотування та опозиційний ресурс в округах, доведеться йти за списками, аби забезпечити перемогу по списочній частині. Тим самим опозиція оголить багато округів, де не буде її розкручених політиків. Там балотуватимуться невідомі, нерозкручені опозиціонери та незалежні кандидати, які підтримуватимуть владу. Останнім за допомогою адміністративного ресурсу буде легше перегравати «сірих конячок» опозиції. Так влада матиме більше шансів на створення провладної більшості у Верховній Раді — за рахунок більшої кількості перемог у мажоритарних округах».