Пришестя Приходька

Пришестя Приходька

Дуже схоже на те, що і кіношники, і публіка змирилися з думкою, що кіно в Україні вже, мабуть, не буде. Було ж, дзенькнули своїм золотим у світову скарбничку, для історичного гонору досить, а нині куди тягатися з сучасними кінематографічними монстрами. Справжніх буйних мало — раз, пасіонарність в українців завжди трохи шкутильгала — два, німецького порядку і прагматичності тут зроду не розуміли — три, лічилочку можна продовжувати до плюс-мінус безкінечностi. Доволі несподівано на кіногоризонті на генеральському рівні замаячила фігура режисера, керівника компанії ПРО-ТБ Віктора Приходька. Кінематографічна освіта — Iнститут імені Карпенка-Карого, досвід роботи в Москві, у західних компаніях, успішна продакшн-студія ПРО-ТБ, прагматик, західний тип менеджера. Восени минулого року він з подачі й благословіння Миколи Мащенка очолив кіностудію імені Довженка, півроку нова мітла мете по-новому, наводить порядки, намагається зробити студію адекватною часу і місцю. Найактивніше покоління українських кінематографістів — 60-70-річні — сприйняли його в штики, анонімки, викривальні інтерв'ю у газетах, колективні листи до своїх сюзеренів нагорі. Не «сковирнули». Міцний горішок. У минулий четвер Віктор Приходько завітав на «ПодіУМ» «України молодої» і витримав ще одне випробування — перехресним вогнем запитань наших журналістів. Після цієї зустрічі надія на воскресіння вітчизняного кінематографа у нас воскресла, рекомендуємо і вам прочитати це інтерв'ю — для оптимізму. >>

«Велике прання» в «кульку»

Київському національному університету культури і мистецтв загрожує «Велике прання»: позавчора там побував ведучий програми, відомий російський та український шоумен Андрій Малахов з важливою місією — розпочати викладацьку кар'єру в КНУКiМ. До речі, до Києва Андрій приїхав ще з однією метою — відзняти декілька програм «Великого прання» у Києві, що транслюватимуться на телеканалі «Інтер». >>

Туристичний сезон з бомбою на пляжі

За місяць до саміту НАТО в Стамбулі та безпосередньо на початку туристичного сезону курдські повстанці-сепаратисти оголосили про закінчення з 1 червня шестирічного одностороннього перемир'я з Туреччиною, повідомив інтернет-сайт Бі-Бі-Сі. «Незастосування зброї, яке ми задекларували 1998 року, втратило своє політичне та військове значення з огляду на операцію турецької держави з винищення курдських повстанців, яка триває останні три місяці. Наші зобов'язання скінчилися 1 червня», — сказано у заяві напіввійськової організації Народний конгрес Курдистану («Конгра-Гел»), яка є спадкоємицею Робітничої партії Курдистану (РПК). Заяву поширила курдська інформагенція «Месопотамія», яка легально діє в Німеччині. Народний конгрес Курдистану застерігає іноземців від поїздок до Туреччини як небезпечних для їхнього життя та бізнесменів. >>

«Я не знаю смутку, ані жалю...»

Учора вранці Руслана Лижичко, незважаючи на перевтому, все-таки вилетіла в «співочий тур», який охопить Бельгію, Голландію, Австрію. Менеджер тріумфаторки «Євробачення» Яна Прядко розповіла агенції УНІАН, що Руслана останнім часом давала багато концертів, бувало, що й по кілька на день, отож фізичні перенавантаження позначилися на самопочутті співачки. >>

Екскурсія у пекло

Жахлива історія, що трапилася через недбалість одного із водіїв легкового автомобіля, перетворила незабутню екскурсію школярів із Донеччини на справжнє пекло. Мікроавтобус «ГАЗель» віз 11 учнів старших та середніх класів однієї зі шкіл села Кіровське Донецької області на екскурсію — після закінчення навчального року дітлахи мали намір побувати спочатку в Умані, а потім у Києві. >>

Вам СНІД — з України привіт

Вірус імунодефіциту в наших співвітчизників виявили в Амурській області під час традиційного медобстеження закордонних заробітчан, що його провели фахівці місцевого Центру профілактики і боротьби зі СНІДом. 10 ВIЛ-інфікованих знайшли у групі 190 новоприбулих для тимчасового працевлаштування на Забайкальській залізниці в одному iз золотодобувних підприємств області, повідомляє «Газета.ру». Після цього міська влада одразу прийняла рішення депортувати інфікованих на батьківщину. >>

Так хто в Іраку головний?

Вибори першого після повалення режиму Саддама Хусейна президента Іраку тривали останні два дні і скидалися на трагікомічний фарс. Претендентів було два: 81-річний суніт Аднан Пачачі, який виступає за продовження присутності окупаційних сил в Іраку і кандидатуру якого підтримували США та ООН, і 41-річний інженер за освітою та суніт за віросповіданням шейх Газі аль-Явар, кандидатуру якого підтримували більшість з 22 членів Правлячої ради Іраку. Інформагенції повідомляють, що між радою та американською адміністрацією існувала домовленість: американці призначають прихильний їм склад нового уряду, а рада визначається з президентом. Та після обрання членів нового кабінету американська адміністрація порушила домовленість і розпочала жорстко наполягати на «своєму» кандидаті у президенти, доволі літньому як для політики Пачачі, який, до того ж, у минулому був на утриманні ЦРУ. >>

Подвиг сержанта

Керівникам-«силовикам» Верховна Рада, судячи з усього, не указ. Бо скільки б не ухвалювали парламентарії постанов про звіти, інформації й доповіді керівників МВС, СБУ та Генпрокуратури, вітати керівництво «силових» відомств у повному складі їм вдається хіба що в день схвалення програми Кабміну. Тож, не побачивши 1 червня (коли, згідно з ухваленою парламентом минулого місяця постановою, було призначено розгляд ситуації в Мукачеві з виступами міністра внутрішніх справ Миколи Білоконя, голови Служби безпеки Iгоря Смешка й Генерального прокурора Геннадія Васильєва) жодного з вищеназваних посадовців, народні обранці вже навіть не здивувалися. Хоча голова Комітету ВР з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю Володимир Стретович у розмові з журналістами зазначив, що неявка «силовиків» у сесійну залу дає підстави порушити питання про їх відставку. Стретович нагадав, що Генпрокурор призначається на посаду за погодженням Ради, яку вчора фактично проігнорував. Згідно з писулькою, надісланою законодавцям, — «у силу зайнятості». На тлі «диспансеризації» (вже котрої за рахунком), яку вказав у причині своєї відсутності Микола Білоконь, «зайнятість» головного прокурора України депутати сприйняли більш ніж скептично... >>

ДУСя в КС

Учора Конституційний Суд почав розгляд справи за поданням 55 народних депутатів про відповідність Основному закону низки указів Президента щодо діяльності Державного управління справами. Як передає УНІАН, народні депутати вважають укази глави держави «Про Державне управління справами», «Питання державного управління справами» та «Про положення про державне управління справами» такими, що не відповідають Конституції. >>

Село — воно й у парламенті село

Те, про що тривалий час говорили у кулуарах парламенту і про що не раз писала «УМ», схоже, збудеться: Голова парламенту Володимир Литвин нарешті отримає членський квиток Аграрної партії і, цілком можливо, очолить її. Ще наприкінці минулого тижня таку думку, перебуваючи в Луцьку, «офіційно» висловила Катерина Ващук — народний депутат і один iз найвпливовіших «аграріїв». Катерина Тимофіївна розповіла, що нового голову АПУ, себто Литвина, обиратимуть на черговому партз’їзді, який відбудеться у червні. «Він — справді селянин, народився у селі, його родина живе там, у нього ані з серця, ані з душі не вийшло село», — не скупилася на компліменти Литвину пані Ващук. >>

Різьблення «болгаркою» у виконанні влади

За попередніми підсумками підрахунку голосів на довиборах, у 136-му одномандатному округу Одеси перемогу одержала «людина адмінресурсу» — заступник голови Одеської облдержадміністрації Антон Кіссе, який досі був також депутатом Одеської міськради, чільним представником болгарської діаспори в Україні і нібито навіть радником віце-прем'єра Азарова. Як стало зрозуміло з останнього діалогу з журналістами, депутат Кіссе має намір працювати в парламентському комітеті з прав людини, очолюваному «нашоукраїнцем» Удовенком, а голосуватиме, найвірогідніше, солідарно з фракцією «Трудова Україна» чи й увійде до неї. >>

Дебати про Прем'єрові грати

«Нє ві-но-ва-та я! Он са-ам прішол!» — істерично репетувала героїня популярної комедії. Треба віддати їй належне, прес-секретарка Прем'єр-міністра на вже історичному у трагедікомедійному плані брифінгу обрала інший тон. Однак намагання переконати присутніх у тому, що юний Віктор Янукович був аж двічі незаконно засуджений, теж базувалися переважно на емоціях. Ніяких підтверджуючих документів чи бодай копій побачити тоді так і не вдалося. Доводилося вірити на слово, що людина, яка дуже схожа на Африку, ну просто не може нічогісінько мати спільного зі звичайнісіньким бандюком і «зеком». Утім тоді ж усім «хомам невіруючим» було обіцяно мандрівку до Донецька й зустріч із суддями та свідками процесів кінця 60-х та початку 70-х, де таки буде можливість побачити й почути суттєві аргументи на користь клятвених запевнень про небгрунтованість двох «ходок» на зону теперішнього претендента на президентство. І що ж вдалося побачити й почути столичним та місцевим журналістам на тему, на яку в області досі було накладено суворе табу? >>

Британська краса

Найпрекраснішою британською актрисою визнано Кейт Бекінсейл. Ще кілька років тому про таку майже ніхто не чув, а тепер 30-річна зірка фільму «Ван Хелсінг» упевнено обійшла в рейтингу красунь Великої Британії таких визнаних «авторитеток», як «піратка Карибського моря» Кейра Найтлі або «титанічна» Кейт Уїнслетт (перша набрала 21 відсоток голосів, другій дісталося трохи менше). Натомість красу Бекінсейл визнали неперевершеною аж 27 відсотків опитаних британців. Між іншим, «оскароносна» голлівудська кінодіва Кетрін Зета-Джонс, яка після незначного схуднення виглядає просто блискуче (особливо на тлі свого «юного» чоловіка Майкла Дугласа), посіла тільки 5-те місце з 9 відсотками голосів. >>

Гвінет стане «Блакитним ангелом»

Ще недавно Гвінет Пелтроу запевняла, що після народження свого довгоочікуваного первістка візьме «академвідпустку», чи, точніше, «піде в декрет», і щонайменше на рік перестане зніматися, аби більше уваги приділити дитині. А тепер раптом передумала: не минуло ще й трьох тижнів після народження малої Еппл, а в «найелегантнішої зірки Голлівуду» вже купа кар'єристських планів. І то неабияких: незабаром Гвінет зніматиметься у біографічній стрічці про «Блакитного ангела» (так її називали після участі в однойменному кіно) Марлен Дітрих. Причому не лише гратиме головну роль, а й буде продюсером фільму! >>

Страшний і ще страшніший

Визначати «найстрашніші», «найсмішніші», «найтупіші» й «найромантичніші» фільми у любителів кіно Америки та Європи вже увійшло у звичку. Причому щоразу лідерами цих рейтингів виявляються різні стрічки. Добре, що хоч щодо найдорожчих суперечок не виникає – гроші, на відміну від емоцій, категорія вельми об'єктивна... >>

Новий Іллюша з Тбілісі

Останніми днями з розділу «розважайлівки та курйози» інформаційних стрічок не зникають повідомлення про грузинського малюка Луку Мелексишвілі. У віці рік і три місяці його можна було б назвати немовлям, якби не габарити «малого». Зараз Лука важить майже 26 кг — це, вважайте, вага семирічної дитини і готова заявка на Книгу рекордів Гіннесса. >>

Анекдоти

Навіяло рекламою:
— Дідусю, а скільки в сокові «Садочок» яблук?
— Десять! І це тільки в банановому! А уяви, скільки їх у томатному! >>

Як стають українцями

Олегу Медуниці цього року виповниться 33. Вік визначальний, як на наші уявлення. Майже півтора року Олег очолює всеукраїнську молодіжну громадську організацію — Молодіжний націоналістичний конгрес. Лише недавно склав повноваження голови Сумського обласного комітету молодіжних організацій, залишившись, утім, заступником голови, — від Сумщини він дистанціюватися не хоче. Бо народився у Сумах.
Біографія загалом традиційна: закінчив школу, педінститут за фахом — учитель географії-біології, працював у сільській школі. Можна уявити його кар'єру, якби вона припала на інші часи: чоловік молодий, енергійний, напевне, став би директором школи, а там, дивись, — у райвно чи й облвно знайшлося б крісло для здібного організатора, спортсмена, туриста. Втім шкільний випускний припав на 1988-й. У 90-му Медуниця був серед тих, хто створив у Сумах Спілку незалежної української молоді. У жовтні того ж року Олег — серед перших студентів, які розбивають на київському майдані намети. Пригадую тих хлопчиків-студентів початку 1990-х, їхню спробу змусити цей світ мислити інакше... Дивувало тоді й викликає питання зараз: звідки в тих «суто радянських» дітей сходу України взявся український патріотизм і відмінне від загальноприйнятого сприйняття історії? >>

Рецепт від Солов'я

З учителем Шишацької гімназії, керівником районних організацій Української народної партії та громадського об’єднання «За Україну! За Ющенка!» постійні читачі нашої газети вже знайомі. Про літні археологічні експедиції школярів під керівництвом одного з кращих в Україні викладачів історії (кілька років тому він переміг на всеукраїнському конкурсі «Вчитель року») «УМ» розповідала неодноразово. Як і про Солов'я-політика, котрий «не словом, а ділом» розбудував найчисельніший на Полтавщині районний осередок «нашоукраїнської» партії, що налічує понад 400 чоловік, видає опозиційну газету. >>

Не будуй хату з лободи — є цікавіші проекти

Спершу була масштабна реконструкція. Після неї архітектурно приваблива історична частина Івано-Франківська набула майже аристократичного блиску. За цю роботу групу архітекторів і будівельників у 2001 році нагородили Державною премією України. Потім обласний центр Прикарпаття охопив справжній будівельний бум — ошатні і комфортні житлові, торгові та офісні будівлі почали рости, як гірські гриби-красені після теплого серпневого дощу. На одній з прес-конференцій місцевий журналіст поважного віку резонно зауважив, що такого масштабного, швидкісного і якісного будівництва не спостерігалося ні за перших, ні за других «совітів», як, власне, й упродовж усієї 342-річної історії міста. Цю тенденцію підтвердив і міський голова Зеновій Шкутяк, зазначивши, що за співвідношенням обсягів зданих в експлуатацію новобудов і кількістю населення Івано-Франківськ нині в Україні поступається лише столиці.
У чому ж розгадка прикарпатського феномену, адже 240-тисячний Івано-Франківськ не належить до числа вітчизняних промислових гігантів і за рівнем концентрації капіталу, вочевидь, поступається доброму десятку українських міст? Про це, а також про стан і перспективи сучасного містобудування — наша розмова з президентом створеної сім років тому будівельно-інвестиційної компанії «Гаразд Україна» Костянтином БОРОДАЙКОМ. >>

Сто кінських сил

— Пливуть два козаки в човні, тихо теревенять між собою. І, як годиться, настає хвилина, без якої не обходиться жодна чоловіча розмова. Один у іншого питає: «Слухай, а ти жінок любиш?» — «Ой, куме, як їх люблю! Я їх так люблю, так люблю... Ну, ото... пошти, як коней!» Цією приказкою український козак Гарбуз намагався пояснити журналістам, чому ці чотириногi красені займають таке місце в його житті. Вийшло, мабуть, не зовсім відповідно до законів логіки, однак максимально переконливо... >>

Україна в «ручному м'ячі» — не Росія

Минулих вихiдних у запорізькому палаці спорту «Юність» відбувся перший матч двораундового поєдинку між національними збірними України і Росії за путівку на чемпіонат світу. Досі наші гандболісти жодного разу не перемагали північних сусідів (на чемпіонаті Європи у Словенії, коли відбулася остання очна дуель, у груповому турнірі українці також поступилися — 26:28). Попри цю обставину, наставник зіркової дружини (а збірна Росії є діючим олімпійським чемпіоном) Володимир Максимов із повагою говорив про нашу команду: «Україна була учасником багатьох першостей світу, Європи, завжди боролася за перемогу і знаходила для цього шляхи». >>

Великий німець

Екс-запоріжанин Олег Великий, котрий, як відомо, прийняв німецьке громадянство, днями побував у рідному місті. Олег визнає свою відірваність від українського «ручного м'яча»: «Я в Ессені приймаю програми українських каналів «Новий», «ICTV», «Інтер», однак інформації про гандбол вони дають дуже і дуже мало». >>

Який перстень кращий — хокейний чи баскетбольний?

Баскетболісти «Лос-Анджелес лейкерз» виграли на домашньому майданчику шостий матч серії півфінальної серії чемпіонату НБА у «Міннесоти тімбервулвз» — 96:90 (О'Ніл — 25 очок, Брайант — 20 — Спрюелл — 27, Гарнетт — 22). Таким чином, «озеряни» довели рахунок перемог у цьому протистоянні до 4:2 і стали кращою командою Західної конференції. Дуже плідно провів у зустрічі свої 7 хвилин на майданчику українець Станіслав Медведенко: набрав 8 очок, реалізувавши всі 4 кидки, зробив 1 блок-шот і 3 підбори. Суперником команди 25-річного киянина у фіналі стане переможець пари «Індіана» — «Детройт» (тут рахунок у серії поки що — 2:3). Нагадаємо, що після переїзду до США у 2000 році український форвард двічі поспіль ставав чемпіоном найсильнішої баскетбольної ліги світу, отримував золотий перстень як запасний «Лейкерз», а тепер, у найрезультативнішому своєму сезоні в НБА, має шанс зробити своєрідний «хет-трик». >>

«Жидкоє будєтє?»

«Куме, знаєш, як москалі наш борщ називають?» — «Як?» — «Пєрвоє!». Жарт жартом, але з Олександром Абдуловим сталася подібна історія насправді. На зйомках фільму десь у російській глибинці зайшов він якось із приятелем пообідати в ресторан. Офіціантка, прийнявши замовлення щодо других страв, і питає: «Жидкоє будєтє?». Це при тому, що в російській мові є такі чудові назви перших страв — «ботвінья», «свєкольнік», «уха», «сєлянка» (зауважте, не солянка, а саме «сєлянка»), «окрошка», вже не кажучи про «шті» (а не «щі»). А що ми можемо додати? Борщ, юшка, бульйон, та й той не наш, і все? Але ж є ще чеська полєвка, польська зупа, італійське мінестроне, німецький айнтопф, французьке консоме чи буйабес. А іспанське гаспачо? Вслухайтеся в саму назву — як казав Паніковський, це ж поема! Проте для гаспачо ще не настала пора, а от мексиканську кукурудзяну зупу готувати можна в будь-яку пору року. >>

Конкурс «Ягода-малина»

На порозі літо — благодатна пора не лише для відпочинку, а й для заготівельних робіт, адже один літній день рік годує. Полунички, вишеньки-черешеньки, абрикоси, яблука, а далі — помідори, огірки, баклажани і ще багато-багато поживних, корисних, смачнючих, необхідних узимку вітамінних продуктів, які необхідно заздалегідь заготувати. І хай собі ледарі й нездари кпинять («...а ось там я бурячки посію...») над українською вдачею думати на кілька ходів уперед, готувати все про запас, та вже як потраплять на гостину до хлібосольних газдів, то й про кпини забудуть — стіл в українців завжди вгинався від соленого, вареного, в'яленого, моченого, квашеного, маринованого. Звідси i традиції провідних вітчизняних виробників харчових продуктів, які шанують українські звичаї i випускають чимало консервацій за народними переписами. >>

Що Бог дав — усе на обличчя

Підживлення організму — запорука хорошого самопочуття і здоров'я, але для того, щоб і ваша шкіра мала таке саме «гарне самопочуття», її також потрібно підживлювати. Проте навесні виникає ще одна проблема — веснянки та пігментні плями. Щоб убити двох зайців — освіжити і заодно відбілити шкіру, пропонуємо кілька масок, якими користувалися ще наші бабусі. Жодної хімії — тільки натурпродукти. >>

Із криниці не напитись водиці

Таки ожила Вірменська криниця у старій частині Кам'янця-Подільського. Із застосуванням новітніх інформаційних технологій тут крізь призму спроектованих на екран архівних документів і фотографій, що супроводжуються звуковими коментарями, постає багатюща історія древнього міста над Смотричем. До філософських роздумів про вічне спонукає і встановлений маятник Фуко, що явив світові французький фізик далекого 1851 року в Пантеоні. Додаткового ефекту додає освітлення криниці на всій її 55-метровій глибині. >>

«Запорожець» у Китаї

Правда, інколи так хочеться все змінити, кинути, знятися з місця і полетіти?! Куди? Та будь-куди, але щоб назустріч своїй мрії. Якісь ми осілі стали, зовсім не як правнуки кочових скіфів, які, кажуть, були нашими пращурами. Тому так радісно стає, коли хтось ламає стереотипи, що буцімто для українців існують кордони — ситцеві, залізні чи обкручені колючим дротом. «Брехня!» — кажуть кілька «підірваних» (у доброму розумінні цього слова) хлопців, сідають у старий добрий «Запорожець» і рушають на острів Папуа — Нова Гвінея, місце, де раніше мандрував Миклухо-Маклай. Хоча, звісно, до шматочка землі в океані на автомобілі не допливеш, але до китайського кордону наш «Запорожець» точно дофуричить, упевнені учасники проекту «Вірус без кордонів» історик Любомир Крупніцький, фізик Андрій Бандрівський та фотограф Ігор Маркін. Середній вік експедиції 22 роки — як і народного українського автомобіля, що пробіг уже 55 тисяч кілометрів. «На «Запорожці» ми плануємо добратись до китайського кордону, і якщо він буде в хорошій формі й китайці нас пропустять, їхатимемо далі, доки доїдемо; якщо цей варіант не проходить — лишаємо машину в Киргизстані й забираємо по дорозі назад», — каже Любко. Про цього хлопця «Україна молода» вже писала минулого року, розповідаючи про його авантюрне велосипедне ралі «Париж—Тернопіль». Тепер на черзі Азія — від Росії до «черепашачого» острова неподалік Австралії. >>

Найкраще гасили словаки

Ще задовго до старту XVII міжнародного турніру з пожежно-прикладного спорту, присвяченого пам'яті пожежників-героїв Чорнобиля, який наприкінці минулого тижня відбувся в Івано-Франківську, основними претендентами на перше загальнокомандне місце вважали українців та росіян. Якраз між ними на цих меморіалах, починаючи з 1988 року, зазвичай точиться найгостріша боротьба. За кілька хвилин до старту змагань, відкрити які належало «штурмовикам» — спортсменам, котрі за допомогою ручної драбини досягають вікна четвертого поверху навчальної вежі, міністр із надзвичайних ситуацій України Григорій Рева до числа фаворитів зарахував також білоруських спортсменів, хоча сюрпризів можна було очікувати й від інших команд-учасниць із Болгарії, Естонії, Латвії, Молдови, Словаччини, Угорщини, Узбекистану та Чехії. >>

«Океан» у Київському морі

Уже вп'яте на хвилях Київського водосховища відбулися змагання яхтсменів на «Кубок Вадима Гетьмана». Ця традиційна регата — данина пам'яті покійному народному депутатові України, відомому українському фінансисту й державному діячеві, голові правління Національного банку України в 1992-93 роках, творцеві Української міжбанківської валютної біржі та голові її біржового комітету Вадимові Гетьману, вбитому в 1998 році. Друзі Вадима Петровича з року в рік наприкінці весни організовують ці представницькі старти, підтримуючи їх реноме як однієї з головних подій в Україні в цьому виді спорту. Цього разу до реєстрації були прийняті заявки від 27 яхт-учасниць: 12 — із Києва та столичної області, 10 — з інших міст, 5 — з інших країн, з них 18 — на «Кубок Вадима Гетьмана» та 9 — на «Інноваційний приз». Уперше на «Кубку Вадима Гетьмана» застосовувалося зважування суден та вимірювання вітрил за правилами ЕПВ-2004, і, виходячи з цих показників, визначалися коефіцієнти для нарахування змагальних очок. >>

Прибило до берега сумку...

Цю страшну знахідку виловив з Дніпра київський рибалка, який вудив рибу між мостами Метро і Патона. Розкривши чоловічу сумку, яку хвилями прибило до берега, рибалка вжахнувся — в ній лежало бездиханне тільце новонародженої дівчинки, загорнуте у целофан. В іншому пакеті лежала плацента і закривавлені ганчірки. >>

Кулею — по трактористу

На Запоріжжі ще одним докором на адресу військовиків стало більше. Адже нова НП була спричинена навчаннями на полігоні однієї з приміських військових частин. >>

Обстріляна Новобогданівка у полоні

А-2985, кажуть люди, «так розкуторхали землю, що вона стає суцільним плавуном». Дощі, котрі у першій декаді травня якоюсь мірою стримували поширення пожежі, у третій знову почастішали. За словами сільського голови Новобогданівки Дмитра Хлистуна, у селі немає сухих підвалів, набрякають від вологи стіни помешкань. Від підтоплень сільчани потерпали і раніше, однак тепер рівень води у підвалах піднявся на півтора-два метри! >>

Ще камінь до Бабиного Яру

Восени 1941 року окупанти розстріляли і поховали у Бабиному Яру 311 пацієнтів єврейського походження з Київської психоневрологічної лікарні, а навесні 1942 року в газових душогубках знищили решту хворих, яких не встигли виписати додому. Всього від рук нацистів загинуло 752 пацієнти клініки. «Ми тут не оригінальні й «доганяємо» те, що давно зроблено в усіх цивілізованих країнах, — сказав під час урочистого відкриття пам’ятника головний лікар Київської міської клінічної психоневрологічної лікарні №1 Роман Никифорук. — В усіх подібних закладах Німеччини та інших європейських країн, де фашисти також винищили хворих задля «очищення нації», вже давно стоять подібні пам’ятники. Нарешті такий монумент матимемо і ми». >>

«Сідайте, «дев'ятка»!

Започаткувавши традицію щороку нагороджувати кращих правоохоронців Донеччини автомобілями, керівники облради відтепер взялися стимулювати також і представників інших професій. Отож, за підсумками вперше проведеного конкурсу серед освітян «Кращий працівник року», голова обласної ради Борис Колесников вручив переможцям ключі від автомобілів «ВАЗ-2109». >>

Зошити повертаються у ранець

Люди старшого покоління в дитинстві виводили геометричні формули та вчилися грамотно писати у зашитах Понінківського картонно-паперового комбінату. Власне, їх носили у своїх важких ранцях школярики ледь не всього колишнього Союзу. Та у відомий період економічної стагнації обсяги продукції стрімко сповзли вниз, аж поки два роки тому в цехах не запанувала мертва тиша. >>

Витязь у варязькій «шкурі»

Цікавий подарунок для всіх, хто небайдужий до історії Старого Києва, зробили науковці Інституту археології НАН України — напередодні Дня Києва в Археологічному музеї інституту відкрито чергову виставку: «Київ. Нові археологічні знахідки». >>