Олександр Піпа: Україна майже нічого не вкладає у молодіжну культуру

Він носить негласний титул лідера українських панків, який остаточно закріпився за музикантом після відходу спочатку від популярного «ВВ», потім від «Борщу» і зі створенням останньої групи @Traktor (читай «Атрактор»). Проекту вже майже рік, і Піпа запевняє, що це саме те, що він хотів робити. Після таких слів до людини інтуїтивно виникає повага. Це почуття росте, коли ветеран сцени приходить на інтерв’ю у кедах, коротких штанях і футболці з маленькою дірочкою, ефектно прочищає носа в білосніжну хустинку, готуючись до фотосесії і не змигнувши оком зізнається, що йому 43 роки, але лаври почесного «вевешника» і нормальне «бабло» на додачу — це не для нього. Отже, сидимо ми в парку Шевченка... >>

Костянтин Єлісєєв: З Обамою — хіба що «дозавантаження»

Наступного тижня до Києва приїздить віце–президент США Джозеф Байден. Про те, наскільки важливим є цей візит у контексті україно–американських відносин, про роботу міністерства без голови, чи зміняться стосунки України з міжнародною спільнотою після президентських виборів–2010 та як довго ми залишатимемося для Заходу «людьми третього сорту», «Україна молода» розмовляла із заступником міністра закордонних справ Костянтином Єлісєєвим. >>

«Раду» вимкнено

Із бійками, сварками, обопільним блокуванням і взаємними образами 4–та сесія Верховної Ради VI скликання вчора таки закрилася. Але, радо вибігаючи із сесійної зали (більшість — у напрямку аеропортів, звідки чартери понесуть на курорти), нардепи визнавали, що надовго розслабитися не вдасться: і Блок Тимошенко, і Партія регіонів уже пообіцяли ініціювати позачергові сесії. Перші — бо «залишилися невирішеними ще дуже багато нагальних питань», другі — бо й надалі наполягають на підвищенні соціальних виплат для населення. А сходяться всі на тому, що до початку виборчої кампанії конче треба ухвалити закон про вибори Президента. >>

Ігри в затінку

Любителі азартних ігор майже місяць як стали правопорушниками. Аби потрапити в обійми рідних (і вже протизаконних) гральних автоматів чи казино, українські ігромани вчать паролі й переходять на нічну «вахту». А гральні заклади «прикидаються» гуртками з вишивки чи клубами любителів доміно. І однаково працюють — під напівзаплющеним «пильним оком» міліціонерів. Операція з ліквідації грального бізнесу провалилася, підприємці працюють нелегально — це визнає уже й Прем’єр Юлія Тимошенко. Замість викорінення зла в особі «одноруких бандитів» держава отримала пристойну мігрень — втрату інвестиційної привабливості через спонтанне знищення бізнесу, понад 200 тисяч нових безробітних, мільйонні борги перед підприємцями і нову «кримінальщину». >>

Ось казино! Не бачу, де воно?

Журналісти «УМ» і самі спробували «скуштувати» тіньового азарту, тобто — знайти «підпільників». Але не все так просто. Спочатку направилися у відомі гральні заклади навколо станції метро «Шулявська». Утім власники цих точок, мабуть, таки виявилися законослухняними — усі заклади були зачинені. Щоправда, одне казино, де знайомі раніше любили поставити 50 гривень на «червоне» чи «чорне», було зачинене зсередини... простою дровинякою! Проте вже за два дні двері закладу відчинилися, але з’ясувалося, що відтепер тут ломбард. Хоча на зачинений поверх, де, власне, крутили рулетку, час від часу заходять–виходять якісь люди. Вивіску «Казино Шулявка» ніхто не знімав. Це притаманно багатьом колишнім точкам азарту як у Києві, так і на досліджених «УМ» околицях столиці — в Ірпені, Бучі, Вишгороді тощо. Зачинені двері ні про що не говорять. Хоча у тому ж Ірпені власник дрібної точки «Капітал» на вулиці Жовтневій лише тиждень тому на очах автора спішно вивіз гральні автомати на вантажівці у невідомому напрямку. Після заборони грального бізнесу його точка два тижні спокійно працювала задля спраглих до азарту місцевих школярів (освітній заклад розташовано поруч). >>

Про тарифи і про те, як «на пошті можна непогано заробляти»

Скажу відразу: в інтерв’ю для Спілки немає нічого нового: та ж сама словесна еквілібристика керівника поштового відомства, небажання чітко відповісти на поставлені журналістом запитання. І прагнення знайти крайнього.

Крайнім для Таїсії Федорівни є Національна спілка журналістів України і її голова. >>

«Віддайте Женю!»

Жителька села Тіньки Чигиринського району Черкаської області 40–річна Наталя Хабарова оголосила голодування. У такий спосіб жінка разом зі своїм чоловіком у громадському шлюбі Євгеном Логвинюком протестує проти того, що Чигиринський суд незаконно позбавив її батьківських прав і відібрав дворічну доньку Женю. Нібито за зловживання спиртним. І мати, і батько дівчинки досі не знають, де тепер перебуває їхня дитина. Вони дуже бояться, що їхнє дитя продали на органи. >>

Відродження «Легенди»

Поєдинки між чернігівською «Легендою» й харківським «Житлобудом–1» уже давно перетворилися на найпринциповіше протистояння вітчизняного жіночого футболу. Багаторічний лідер, команда з Сіверщини, останнім часом поступалася першістю харків’янкам. «Будівельниці» переконливо домінують у чемпіонаті та тричі поспіль здобували національний Кубок. Але позавчора ввечері чернігівки повернули собі цей трофей. >>

Молодий ривок

Перемоги в індивідуальних змаганнях нашим «мушкетерам» даються значно важче, ніж у команді, тому й емоцій викликають більше. Основні надії збірної України на континентальному форумі в Пловдиві були пов’язані з квартетом шаблісток — чемпіонок олімпійського Пекіна. Про шанси решти фахівці особливо голосно не говорили, аби не наврочити: раптом хтось та й «вистрелить». Щоправда, перший день не додав надій на успіх в «одиночці». Але вже в середу справжній «вибух» створила шпажистка Яна Шемякіна, вперше в кар’єрі зійшовши на п’єдестал турнірів такого високого рівня. >>

«Старий» і його пасажири

Іранське телебачення вчора повідомило, що вже знайдено «чорні скриньки» пасажирського Ту–154, який розбився 15 липня зі 168 особами на борту. Самописці літака значно пошкоджені. Тому не відомо, чи вдасться зчитати з них розмови пілотів та технічні дані, щоб з’ясувати причини катастрофи. >>

На землі — безвихідь, у небі — смерть

Уже встановлено імена всіх українців з екіпажу збитого 14 липня в Афганістані гвинтокрила. Четверо з них мешкали в місті Новий Кали­нів Самбірського району Львівщини — це Юрій Рущак (1961 року народження, командир екіпажу, одружений, батько двох дітей), Олег Храмов (1971 р. н., одружений, має дитину), Володимир Ковалів (1966 р. н., троє дітей), Михайло Наконечний (1964 р. н., двоє дітей). Ще двоє членів екіпажу — 48–річний Сергій Полященко і 39–річний штурман Сергій Приходько — вихідці з Криму. У них також залишилися сім’ї. Екіпаж пропрацював в Афганістані лише місяць. >>

...плюс електрифікація Сахари

Днями в Мюнхені 12 великих компаній та банків підписали угоду вартістю 555 млрд. доларів про будівництво в пустелі Сахара на півночі Африки гігантської електростанції, яка працюватиме на енергії Сонця і до 2050 року задовольнятиме 15 відсотків потреби Європи на електроенергію. Серед підписантів переважають німецькі концерни, зокрема Siemens, RWE, Deutsche Bank, але до них також приєдналися швейцарський ABB, іспанський Abengoa та алжирський Cevital. >>

Друга після Політковської

Позавчора в Грозному було викрадено російську правозахисницю Наталію Естемірову, про що негайно повідомив російський «Меморіал», а через кілька годин 50–річну жінку знайшли застреленою за містом. Естемірова була найвідомішим правозахисником Кавказу, першим лауреатом премії імені Політковської та премій Європарламенту і парламенту Швеції. Естемірова зафіксувала сотні випадків порушення прав людини в Чечні російською армією і місцевими ставлениками Москви. >>

Брудна Феміда

Народним депутатам України, які входять до однойменної прем’єрської фракції, не звикати воювати з людьми. І в першу чергу тому, що «лозинських» у парламентських лавах БЮТу принаймні кілька десятків (якщо згадати тих, хто не голосував за зняття депутатського імунітету з Лозинського, — так звана «група Портнова». — Авт.). Чому «група Портнова» відмовилася голосувати за позбавлення Лозинського недоторканності, можна пояснити лише народною приказкою: бо «одним миром мазані». І якщо екс–нардеп не гребував влаштовувати сафарі на людей, то Андрію Портнову заважають журналісти. >>

Абітурієнтський «дерибан»

Лише другий рік триває вступна кампанія за новими правилами, тож не дивно, що нинішнього літа знову спливають недоліки, які не вдалося передбачити раніше. Зокрема, дозвіл подавати документи в будь–яку кількість ВНЗ призвів до того, що на престижні спеціальності валом повалили пільговики. «Моя донька вступає до Інституту міжнародних відносин, — каже батько однієї абітурієнтки Василь Павлович. — Так–от, на обраний нею факультет, куди набирають лише 25 осіб, уже зареєстровано більшу кількість пільговиків, ніж потребує держзамов­лення. І моя донька, яка отримала на тестуваннях 594 бали, не проходить. >>

Повернувся до школи. Героєм України

Установленням пам’ятної дошки Герою України кулеметнику Михайлу Василишину на приміщенні загальноосвітньої школи в селі Спас Рожнятівського району, де він закінчив три класи в передвоєнні роки, завершилася чвертьвікова тяганина з відновлення справедливості, за яку так довго боролися донька і зять відважного фронтовика. До цієї нелегкої справи свого часу доклала зусиль й «Україна молода». Під рубрикою «Особливий випадок» у жовтні 2005–го в газеті було опубліковано розслідування «Один подвиг і одна «Золота зірка» — на двох Василишиних?». >>

Обкрадені сироти

Центрально–міський суд Макіївки відхилив скаргу Максима Касьянова, який підозрюється у привласненні компенсації для дітей Світлани Зайцевої, про незаконне порушення проти нього карної справи. Тепер перипетіями навколо зникнення солідної суми грошей (350 тисяч гривень) займеться слідство. І якщо вину підозрюваного вдасться довести, йому загрожує позбавлення волі від 5 до 12 років. >>

Формула Мовчана

«Сумую, що так швидко пролетів час, і радію, що не так багато його змарнував», — про двоякий настрій свого дня народження за хвилину до початку творчого вечора в Українському домі зізнається Павло Мовчан, поет, публіцист, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка, політичний і громадський діяч, лідер Всеукраїнського товариства «Просвіта», народний депутат. У середу в колі близьких по духу йому людей з музикою, віршами і великими букетами соняхів ювіляр відсвяткував своє 70–річчя. Про політику не говорили. Свято з самого початку наповнилося поетичною реальністю — сестри Тельнюк заспівали для ювіляра нову пісню «Все буде просто. Все буде, як зорі на небі», на яку надихнула артистів поема Мовчана «Мури». Ніна Матвієнко з дочкою Антоніною в подарунок принесли старовинні балади. Свої вірші подарувала Лариса Кадирова, її вправно доповнила Галина Стефанова під мелодію від Національного ансамблю солістів «Київська камерата». >>

Російський орел на повстанській могилі

Ця історія стала відома широкому загалу завдяки зверненню мешканців села Мшана Зборівського району Тернопільської області до депутата облради від ВО «Свобода» Сергія Демчишина. Люди з болем і обуренням поскаржились депутату, що рік тому на сільському цвинтарі відбувся незрозумілий акт загарбання могили українських Січових стрільців. Буквально за лічені години на ній, незважаючи на відповідну табличку, з’явилася кам’яна плита з написом, що там нібито поховані... бійці лейб–гвардії Преображенського полку російської армії, які загинули в 1917 році. >>

«Янголи» летять «у декрет»

Якщо минулого року бебі–бум спалахнув у Голлівуді, то тепер ця позитивна «епідемія» перекинулася на подіум. Топ–моделі одна за одною йдуть «у декрет», змушуючи дизайнерів ламати голови над тим, ким їх замінити. Особливо не щастить знаменитому бренду жіночої білизни «Вікторіяз сікрет», який добирає до лав своїх «янголів» тільки найкращих манекенниць світу. >>

ПРИКОЛИ

— Наталко, ти добре готуєш?

— Так, а що?

— Будь ласка, підготуй заступника директора до звільнення. У нього серце слабке... >>