Віщий сон отця Георгія

У Мозамбіку — країні на півдні Африки, де мешкає чимало українців, — не існує жодного українського дипломатичного представництва. Найближчі консульство та посольство розташовані у Преторії (ПАР) та Анголі (Луанда). Нема в Мозамбіку навіть почесного консула України. Зате одна з церков у столиці, місті Мапуту, за архітектурою вельми нагадує деякі храми в Україні. При ближчому ознайомленні з’ясувалося, що це дійсно православний храм — грецька православна церква Архангела Гавриїла, побудована на кошти грецької громади Мозамбіку ще в 1960 році.
Роки йшли, а церква залишалася напівпорожньою. Храм не мав власного пароха, лише у великі релігійні свята грецька ієрархія надсилала священика з Південно–Африканської Республіки.
Ситуація кординально змінилася, коли Грецька православна церква призначила священиком у Мозамбік отця Георгія (в миру — Юрій Золотенко). Ця молода людина модернізувала релігійне життя православної громади Мозамбіку, зробивши так, що молоді й старі, греки й болгари, серби та співвітчизники отця Георгія українці повернулися до Храму. Але почнемо спочатку... >>

«Контрольний» не останній?

Прогнози синоптиків про сильні дощі у Карпатах, оприлюднені напередодні вихідних, викликали неабияку стурбованість серед місцевих мешканців. Ще остаточно не ліквідовано наслідки стихії двотижневої давнини, а вже потрібно було готуватись до чергових витівок природи. >>

Геннадій БИКОДІР

Друг пізнається в їді

Як приготувати млинці, самостійно нагодувати молодшого брата чи правильно сервірувати стіл? Усьому цьому діти зможуть навчитися на I Міжнародному кулінарному фестивалі, який стартує сьогодні в «Артеку». За повідомленням прес–служби «Артеку», у рамках дійства заплановані дві програми: «Кулінарні подорожі артеківця» і «Один удома». У першій братимуть участь представники п’ятьох країн: Італії, Росії, України, Франції та Японії. Таким чином кожен день фестивалю буде присвячено одній із держав. >>

Ярина МАТЧАК

Шанс на архіви

Учора Ольга Гінзбург, колишня голова Держкомархівів України, ходила в Київський апеляційний суд по рішення про незаконність свого звільнення з високої посади. Ольга Петрівна, член Комуністичної партії, очолювала архівну галузь держави півтора року — з вересня 2006 по квітень 2008–го — за квотою комуністів в уряді Віктора Януковича. Особливих скарг на керівницю, яка вже мала досвід управління на Конотопському арматурному заводі як секретар парткому, не надходило. Вона навіть узялася полагодити дахи в будівлі, де розміщені головні архіви столиці. >>

Світлана МАКОВИЦЬКА.

Без «пострілів»

Чесно кажучи, розклад стартових днів Олімпіади в Пекіні не дозволяв українцям особливо розраховувати на нагороди. Хіба що можна було сподіватися, що хтось із когорти тих, кого не відносять до фаворитів, зможе стрибнути вище голови й приємно здивувати і співвітчизників, і світову спільноту загалом. Та, на жаль, нових героїв не знайшлося. >>

Андрій ФОМЕНКО

Рецепт успіху — «Метадон»

У центральному матчі туру в Дніпропетровську «Дніпро» приймав чемпіона країни — «Шахтар». Стосунки між ними останнім часом носять складний характер. Цього разу яблуком розбрату став час початку зустрічі. Господарі хотіли вийти на поле о 20.45, донеччани — о 19.00. «Гірники» кажуть, що вже о п’ятій годині виходили з готелю, аби їхати на гру з прицілом на «свій» час. Зрештою матч почався о 20.30. >>

Віталій МОХНАЧ

УЇК–ЕНД ФУТБОЛЬНОЇ ЄВРОПИ

>>

ХРОНІКА

>>

Битва дипломатів на тлі війни

Від початку військового конфлікту між Грузією та Росією Україна чітко задекларувала свою позицію: у відповідній заяві Міністерства закордонних справ наголошується на тому, що наша держава підтримує територіальну цілісність Грузії і готова «в рамках міжнародних дипломатичних зусиль зробити свій внесок у мирне врегулювання ситуації в регіоні». Висловлюючи жаль з того приводу, що Росія з посередника стала безпосереднім учасником конфлікту, Україна закликала Російську Федерацію, постійного члена Ради Безпеки ООН, «вивести війська з території Грузії, виявляти стриманість у своїх діях та здійснити необхідний вплив на сепаратистський режим Цхінвалі з метою повернення його представників за стіл переговорів». >>

Зоряна КРІТ

Чи може Україна не пустити росіян у Севастополь?

Як уже повідомлялося, кораблі Чорноморського флоту Російської Федерації, які базуються в українському Севастополі, 9 серпня вийшли до берегів Грузії. Невідомо, чи брали вони участь у недільному обезголовленні грузинського військово–морського флоту, коли вогнем із російських кораблів потоплено ракетний катер «Тбілісі» та пошкоджено ракетний катер «Діоскурія» — два найбільші військові судна Грузії. >>

Олег СНІГУР

Харчі, а не зброя

Український літак із гуманітарною допомогою для Грузії протягом доби не міг вирушити до сусідів на допомогу. Як повідомив у неділю «5–му каналу» міністр закордонних справ України Володимир Огризко (який перебуває за дорученням Президента України в Тбілісі. — Авт.), Туреччина закрила повітряний коридор, тож літак не зміг би сісти у Грузії. Того ж дня міністр висловив сподівання, що літак зможе вилетіти в рейс уже в понеділок уранці. Та станом на ранок 11 серпня гуманітарний вантаж, а це медикаменти, перев’язувальні засоби, харчі та предмети першої необхідності для цивільного населення Грузії, так і не зрушив із місця. >>

Ярина МАТЧАК

ХРОНІКА ВІЙНИ

>>

Нині Грузія, а завтра — Україна?

Біля амбасади РФ зібралися понад 300 осіб. Основну групу протестувальників складали представники грузинської діаспори в Україні. До них приєдналися українські громадські та політичні організації УНА–УНСО, ВО «Тризуб», «Пора». >>

Геннадій БИКОДІР

Росія, яку я ненавиджу

Російський ведмідь відкрив нову сторінку своїх військових «звитяг». Танки на чужій території, авіабомбардування суверенної Грузії, сотні вбитих мирних грузинських громадян, масована пропагандистська атака, замішана на брутальній брехні, — так виглядає перша війна Росії у ІІІ тисячолітті. Війна Росії й Грузії — хто міг подумати, що таке можливе? Але в тоталітарній Росії Путіна, яка прагне знову стати супердержавою і поновити статус імперії, можливо все. Тож давайте називати речі своїми іменами: другою війною Росії в цьому тисячолітті може бути війна проти України. >>

Дмитро ЛИХОВІЙ

Усе за планом Кремля

Перший день російсько–грузинського конфлікту ще дозволяв робити припущення, що він виник волею обставин, але його розвиток у наступні дні не залишив сумнівів — ідеться про добре сплановану операцію Кремля. Ймовірно, плани анексії частини чи всієї території Грузії розроблялися довго, але остаточно стали помітними з липня цього року, коли військові літаки Росії розпочали «випробовувати» грузинський повітряний простір, а осетини — обстрілювати території Грузії з московської «гуманітарної допомоги». Запальні грузини, звичайно ж, відповідали на провокації, а в емоційного Саакашвілі уривався терпець і він потрапив у розставлену Кремлем пастку. Грузинський президент чітко бачив, що добігає кінця московська операція «обрізання Грузії» від Південної Осетії та Абхазії.
На думку незалежних експертів, теперішня інтервенція Росії до сусідньої країни має за мету «тотальне підкорення та приниження Грузії», повалення законно обраної влади та встановлення маріонеткового режиму, як це було зроблено в Чечні.
Нездатність Заходу та світового співтовариства (зокрема і в особі ялової Ради Безпеки ООН) розв’язує руки російським агресорам на майбутнє. До такого висновку приходить, зокрема, і московське видання «Комерсант». Безумовно, що більшість російського суспільства в ці дні неприховано демонструє свої імперіалістичні переконання, які привило йому російське телебачення. Але в кожному тоталітарному режимі є мисляча меншість. Російський журналіст Олег Панфілов заявив у інтерв’ю польській «Газеті виборчій»: «Якщо світ раз дозволив Росії під благим претекстом «наїхати» на Грузію, то наступною може бути будь–яка країна». >>

Олександр ШИМАНСЬКИЙ

Другий фронт

До цього часу залишається загадкою (відповідь якій неважко знайти), як абхазці, які становили 12 відсотків населення Абхазії, спромоглися впродовж збройного конфлікту 1992–93 років відірвати цей регіон від Грузії та проголосити свою республіку. При цьому 90 тисяч абхазів зуміли провести етнічні чистки і зробили біженцями 240 тисяч грузинського населення республіки. Коли ж приблизно 60 тисяч грузинів упродовж 1994—98 років повернулися до своїх домівок у районі Галі, то абхази влаштували їм чергову різню, змусивши знову полишати свої домівки. Починаючи з 1998 року і до цього часу, до Галі знову повернулися приблизно 60 тисяч грузинів. >>

Олександр ШИМАНСЬКИЙ

Грузинський Дато і російський Голіаф: дива не буде

Останній спалах конфлікту в Південній Осетії — хрестоматійний приклад сучасної війни, яка може розпочатися, розгорнутися і практично вирішитися за одну добу. Ранок п’ятниці застав нас звісткою, що грузини обстріляли свою бунтівну провінцію, і переможними реляціями грузинських генералів, що ціла Південна Осетія зайнята їхніми військами. А вже надвечір, коли до конфлікту масово підключилися російські танки й літаки, стало ясно, що самотужки грузини не здатні втримати не те що Цхінвалі, а й Південну Осетію та ще заодно Абхазію. І зовсім зрозумілим став факт, що в сучасному світі дипломатія має йти далеко попереду армійських авангардів. Якими є збройні сили противників, задіяні в Південноосетинському конфлікті? Чим загрожує Грузії продовження конфлікту? >>

Олег СНІГУР

Ліки від самотності

Тисячі українських дідусів і бабусь живуть у скрутних умовах, вони купують одяг та взуття у «секонд–хенді» й найдешевші продукти харчування на ринках. А також збирають пляшки з–під пива, вигулюють чужих собак, здають макулатуру та поліетиленові пляшки. Це лише малий перелік того, чим займаються вітчизняні пенсіонери, «доганяючи» стандарти добробуту, які мала б забезпечити їм держава з огляду на довгі роки праці. Майже 30% українців перебувають за межею бідності, а 44% бідних становлять домогосподарства, де проживають пенсіонери. >>

Ми не феміністки, ми — активістки!

Цьогорічне літо майорить яскравими та резонансними подіями. З–поміж них відокремимо Всеукраїнський конкурс для дівчат–лідерок «Перший крок до успіху–2008», який уже третій рік поспіль проводить Український жіночий фонд за підтримки Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту, Українського освітнього центру реформ, благодійних фондів «Товариство «Приятелі дітей» та «Здоров’я жінки і планування сім’ї». 30 переможниць було запрошено до столиці для почесного вручення нагород та спілкування з відомими жінками–лідерками, які вже досягли успіхів у професійній кар’єрі та громадській діяльності. Дівчат вітали Ольга Герасим’юк, Лари­са Мудрак, Наталія Сумська, Олена Шоптенко, Тетяна Піскарьова та інші. >>

Любов БАГАЦЬКА

А навКОЛО всі медитують

Про «КОЛО» ви могли щось чути від харківських музикантів чи поетів, можливо, ви слухали їхню музику на фестивалях «ВДОХ» чи «Печенізьке поле»... Якщо захочете дізнатися про цей гурт більше, раджу вводити в «гуглі» не назву групи, а прізвище їхнього гітариста — Кіуіла, а ще ліпше — Kiuila. Так ви переконаєтесь, що «КОЛО» більше знають в англомовному світі, а Kiuila — це ще й назва першої платівки незвичайного колективу. >>

Тетяна ТЕРЕН

ТБ–сезон неврожаю культури

Серпневі ЗМІ традиційно запістрявіли матеріалами про нові телевізійні проекти. Генератори ідей та програмні директори українських телеканалів попрацювали на славу, а тому й поспішають донести до потенційних глядачів максимум інформації рекламного характеру, розсекречуючи свої нові сезони. Беззаперечним лідером у кількості виданих сенсаційних новин стала «Україна» — один лише перехід на цей канал Савіка Шустера чого вартий, а ще ж буде шоу «На десять років молодше» плюс купа топового кіно... >>

Людмила ОЛТАРЖЕВСЬКА

Під зіркою Гоголя

Попри те, що офіційне відкриття ярмарку заплановане на четвер, стартує він уже в середу, 13 серпня. Усупереч забобонам, саме в цей день на Жабокрицькому майдані Великих Сорочинців, що поблизу Миргорода, почнуться не лише торги: з п’ятнадцятої години на відновленій після минулорічного спалення садибі Хіврі гостей і учасників дійства розважатимуть фольклорні колективи Полтавщини. >>

Василь НЕЇЖМАК

«Гей, юнаки! Гей, пластуни!»

Днями на Одещині завершився 14–й обласний скаутський зліт. Близько двох десятків загонів із 11 районів Одещини з’їхалися в урочище «Ліски», що неподалік Одеси, аби провести щорічну головну подію пластун­ського життя — таборування на природі.
Південний регіон — непростий у багатьох відношеннях. На 2,5 мільйона мешканців Одещини скаутів назбирається всього п’ять сотень.
Половина з них щороку приїжджає у «Ліски». >>

Олександр ГАВРОШ

«Британська лялечка» і голлівудський донжуан

В однієї з найпопулярніших моделей світу, «британської лялечки» Лілі Коул, із блакитнооким актором Джудом Лоу таки роман. Чутки про їхні тісні стосунки з’являлися в пресі й раніше, але наближені до парочки джерела намагалися ці повідомлення спростувати (самі об’єкти пліток узагалі ніяк їх не коментували). Мовляв, Джуд із Лілі зблизилися лише тому, що юна модель, яка пробує свої сили як актриса, попросила досвідченого партнера по фільму «Вигадаріум доктора Парнаса» допомогти їй порадами з акторської майстерності. >>

Степанида ХВОЩ

Пішов на корм рибам

Незважаючи на вітер, дощ, люті морози та інші небезпеки, затяті рибалки можуть днями й ночами просиджувати з вудкою, чекаючи заповітного посмикування волосіні. Але перукар із британського міста Пурітон у своєму фанатичному захопленні риболовлею переплюнув, мабуть, усіх. 61річний Пітер Ходж заповів після смерті... згодувати його прах рибам річки Хантспіл, у якій за життя так любив рибалити. >>

Гаврило СТЕПАНЯК

ПРИКОЛИ

Спортсмени! Одержуючи медалі на Олімпіаді2008, остерігайтеся китайських підробок! >>