Баланс золотих рук і кмітливої голови

Офіційна назва розташованого на околиці Калуша приватного підприємства — «Механік», проте сам засновник жартома називає його «ЙОК» (від перших літер свого імені та імен офіс–менеджера Олі й водія Колі, яких він першими взяв із собою з «потопаючого» «Карпатнафтомашу» — колишнього флагмана «Союзнафтопрому»).
Починався «Механік» кілька років тому з верстата й одного найманого слюсаря. Тепер продукція цього приватного підприємства відома не тільки на теренах СНД, а й — у Польщі та Німеччині. Працівники цеху тут мають найвищу в Калуші (можливо, й на Прикарпатті) зарплатню — в середньому близько 3,5 тисячі гривень у місяць. Причому отримують її не в конверті, а цілком офіційно, в «супроводі» усіх передбачених законодавством податків і відрахувань. Власне, з цієї нетипової для вітчизняного приватного бізнесу соціально–економічної позиції й розпочалася наша розмова з 58–річним Йосипом Андрухівим. >>

Пам’ятник хану Гераю в Криму. Чом би й ні?

Почну з аксіоми: історія України не була історією суто самих етнічних українців. Чи багато знають сьогоднішні українці про Кримський ханат? Боюся, що досі головним джерелом формування стереотипів (доволі негативних) є відповідні уривки з давніх дум, почуті колись на уроках української літератури, та ще екранізація роману Сенкевича, де татари постають як люті варвари й безжальні убивці. >>

«Швидку» замовляли?

Вісім автомобілів «Газель» загальною вартістю 620 тисяч гривень одержали минулого тижня медики лікарні швидкої допомоги в Черкасах. Кошти на оновлення автопарку, а також устатк ування для медзакладу знайшлися завдяки спонсорам. «Разом з новими авто ми одержали й електрокардіографи, апарати для вентиляції легень, сучасний зв’язок, спецодяг та систему навігації для диспетчерів», — розповів «УМ» Олександр Павленко, лікар–кардіолог дев’ятої бригади, тримаючи в руках ключі від нової «газельки». >>

КОЛЕГІЯльні розмови

Міністр культури і туризму України Василь Вовкун на Стрітення (15 лютого) стрічався із керівниками обласних управлінь культури, державних мистецьких закладів, директорами бібліотек, музеїв, заповідників, хорів, капел тощо на розширеній колегії МКТ. (Якщо врахувати, що на Василя — 14 січня — він зустрічався в Українському домі з вітчизняною мистецькою елітою, можна вирахувати, коли буде наступний публічний вихід міністра у світ). Доповідь пана Вовкуна мала прояснити стратегічні напрями і можливі галузеві реформи в культурі, які необхідні насправді і в очікуванні яких на два місяці притихла культурна галузь, не маючи жодної інформації хоча б зі ЗМІ про плани міністра. >>

Призи як втіха

Минулої суботи вручено призи великого журі Берлінського кінофестивалю. Вже очікувано переможцем оголосили фільм, який практично ніхто з журналістів не бачив серед призерів, — «Елітний підрозділ» бразильця Жозе Падільї. Почасти це пояснюється й тим, що на прес–показі фільм показали без англомовних субтитрів й відтак враження не назвеш повноцінним. У фільмі йдеться про дії бразильського спецназу напередодні візиту Папи Римського десять років тому... >>

Право націй на недорікуватість

Маленька країна — це та, обсяг мізків якої здрібнений до думання про себе саму. Це коли на більше не вистачає або внутрішньої сили, або кебети.
Максимум, куди ширяє наша державницька думка, — це на 200 кілометрів углиб сусідського закордоння. Про сусідів же не можна не думати, навіть якщо й хотілося б: ті стовбичать попід вікнами і мимоволі привертають до себе увагу різними за зазначенням, здебільшого непристойними, жестами. Отож інколи, на жаль, наша Україна нагадує мені тиху провінцію, хутір на краю світу, де живе Кайдашева сім’я. Оповідь боротьби і марнот не заходить бодай у центр села, і вся історія спиняється на межі й вибухає драматичною лайкою, коли клятий сусід гиркає через тин чи риє канаву, аби одібрати у нас п’ятикопійчаний острів. Ні погляд, ні думка не сягають кудись далі, трохи далі за межу і ближче до горизонту. >>

Від хребта Руді до ноги Нюсі

Учора Апеляційний суді столиці розглянув скаргу адвокатів Миколи Рудьковського на рішення Печерського суду про взяття його під варту. Завдання захисту — змінити запобіжний захід «дуже хворому» клієнту. До зали суду він не прибув, але суд таки ухвалив постанову відпустити екс–главу Мінтрансу з–за ґрат. Конвоювати затриманого за підозрою в корупції до суду й не збиралися: по–перше, його участь не обов’язкова, по–друге, він не висловив жодного бажання бути на процесі й залишився в «Лук’янівці». Хоча до медичної клініки «Борис», що на іншому березі Дніпра, катається залюбки. Останній його візит до платних ескулапів завершився неабияким конфліктом і поставив на милиці іншого колишнього горе–міністра — Нестора Шуфрича. >>

Патові маневри

Учора розповіли анекдот.

Яценюк доповідає Ющенку: «Верховна Рада України може одностайно проголосувати за визнання незалежності Косова!» — «За яких умов?» — «Якщо послом України в Косові призначать Віктора Балогу, причому вирушить він туди негайно!»
Анекдот дошкульний, але досить влучний у сенсі великої «любові» депутатського корпусу до голови секретаріату Президента. До речі, в кожному жарті є лише частка жарту: вчора ж прес–служба Банкової поширила новину про візит Віктора Івановича до... Великої Соціалістичної Народної Лівійської Арабської Джамахірії. Ну майже Косово. Ця поїздка зайвий раз демонструє широту повноважень керівника президентської «канцелярії», який активно вершить не тільки внутрішню політику, а й зовнішню. У рамках візиту на Африканський континент Балога «зустрівся з лідером Лівійської революції Муаммаром Каддафі та керівником його офісу Салехом Баширом, передав (...) лист від Президента України із запрошенням відвідати Україну, (...) співрозмовники також обговорили весь спектр українсько–лівійських питань та висловили обопільну зацікавленість країн у посиленні економічного співробітництва. Зокрема, йшлося про спільні проекти у нафтовидобувній, авіаційній, сільськогосподарській сферах».
Але Джамахірія — це так, до слова. Головне — інше, пов’язане з Віктором Івановичем. У п’ятницю ефект бомби, що вибухнула, справила його заява про вихід із партії «Народний союз «Наша Україна». У зв’язку з цим політичні гравці й експерти почали малювати сценарії — один страшніший за інший... >>

Одна область — два обкоми

Події, які сьогодні відбуваються в луганській організації Партії регіонів, формально розколом не назвеш, але й нічого доброго для її керманичів вони не віщують. Ідеться про рішення Сіверськодонецького міського осередку ПР, члени якого на недавній партійній конференції одностайно проголосували за вихід зі складу луганської обласної організації. >>

Увага — на відлік?

Терпець Голови Верховної Ради Арсенія Яценюка урвався. Вчора, напередодні планового засідання ВР, спікер закрив засідання погоджувальної ради, щойно воно розпочалося. Яценюк навіть не сів у крісло, а виголосив стоячи коротку промову, у якій зазначив, що після ранкового засідання керівників фракцій стало зрозуміло: політики не мають бажання домовлятися. Відтак перспектива найближчих засідань ВР і доля парламенту загалом перебувають під великим питанням. >>

«Браво» і «ах»!

Шведський Остерзунд українська збірна залишила з гарним настроєм, приємними спогадами й пригорщею медалей. Цьогорічний улов наших біатлоністів (точніше, біатлоністок) — найкращий за останні дев’ять років: дві «бронзи» і командне «срібло». >>

...Та сонце устає на «Сході»!

Цього року комісаріат Національної баскетбольної асоціації подарував свято під назвою «Зірковий уїк­енд» місту Новий Орлеан, яке найбільше постраждало від урагану «Катріна», повені й мародерів. >>

Не голами, так кулаками

Позавчора київський «Сокіл» зіграв останній у цьому сезоні домашній матч у рамках регулярного чемпіонату російської вищої ліги. Надалі — аж до 9 березня — найкращий український клуб боротиметься тільки на виїзді, а перед своїми вболівальниками постане в тому разі, якщо захоче виступити у «плей–оф». До речі, ці матчі на виліт втрачають для киян значення не лише через паралельну зайнятість кістяка команди у збірній України на чемпіонаті світу. Річ у тім, що восени, швидше за все, у наших північних сусідів стартує новий турнір — чи то Континентальна хокейна ліга, чи Об’єднана російська. Учасників до неї (орієнтовно 24 клуби) залучатимуть не за результатами першолігових «плей–офів», а за бажанням та рівнем фінансової спроможності. Так, позавчора в готелі «Холідей Інн Сокольники» в Москві відбулася розширена нарада під прапором ОРХЛ, у якій взяли участь представники багатьох клубів, у тому числі й латвійської «Риги» і казахстанського «Бариса». Чи зможе приєднатися до великої когорти наш «Сокіл» — невідомо. Мабуть, таки ні. >>

Атлантове лихо

Перелом хребта — надзвичайно небезпечна травма, особливо якщо йдеться про ушкодження шийного відділу. Зміщені хребці та їхні гострі уламки травмують важливі центри спинного мозку (дихання, серцебиття тощо) й призводять до миттєвої смерті людини. Нерідко трапляються випадки, коли пацієнти страждають від прихованих переломів хребта без чіткої картини хворобливих проявів. Автомобіліст може потрапити в ДТП, вийти з машини без жодної подряпини і відмовитися від госпіталізації, оскільки почувається більш–менш нормально. Людина може й не здогадуватися, що під час аварії в неї тріснув шийний хребець, і кістки тримаються вкупі лише «на чесному слові». Про те, чим небезпечні такі травми, де їх найчастіше отримують люди і яким чином лікарі «витягують» складних пацієнтів, «УМ» з’ясовувала на кафедрі нейрохірургії Національної медичної академії післядипломної освіти імені Л. П. Шупика. >>

Теледоктор

Донедавна «важких» пацієнтів, яким місцеві лікарі не могли встановити точний діагноз, відправляли до Києва. Якщо хворого не можна було транспортувати, до нього міг виїхати столичний «ескулап». Завдяки новим технологіям ситуація змінюється. Тепер обласні медики можуть поспілкуватися з медичними «світилами» й буквально протягом 20 хвилин узгодити складні питання — завдяки телевізійній медичній консультації. Зручний метод зараз випробовується по всій Україні. Днями першу таку консультацію провели на базі Центру підвищення кваліфікації лікарів Головного управління охорони здоров’я та медицини катастроф Черкаської облдержадміністрації. >>

І одна лише мрія — про трактор!..

Олександр Веремчук — хлопець відчайдушний, а тому відважився вкласти гроші саме в село. Хоч міг спокійно зайнятися хоча б і торгівлею і жити та горя не знати. І не морочити собі голову, де взяти кредит на новий комбайн, як купити міндобрива і т.і. Може, тому, що був і залишається сільською людиною, отим селюком, але в найкращому розумінні цього слова, на плечах яких і тримається донині наше багатостраждальне село... >>

Запрошення у світ

Судячи з того, які хобі є найпопулярнішими серед зірок шоу–бізнесу, незабаром кожна знаменитість якщо не займатиметься дизайном одягу, то писатиме книжки для дітей. Саме до других відтепер належить голлівудська актриса Брук Шилдс, яка, взявши приклад із Мадонни і Гвен Стефані, теж спробувала свої сили у цій поки що новій для себе ролі. Хоч письменницький досвід у неї є, однак перший твір Брук був далеко не дитячим. >>

Клоновище домашніх тварин

Клонування тварин — це не лише цікава з наукової точки зору, а й вельми прибуткова справа. Адже за те, щоб «відновити з тліну» свого домашнього улюбленця, якась згорьована бабуся–мільйонерка може не пошкодувати кругленької суми. Якщо замовлення однієї американської жіночки буде виконане вдало, власники покійних котиків–песиків можуть вишикуватися в чергу. Виконати перше комерційне замовлення на клонування взялися вчені Сеульського університету, яким у 2005 році вдалося клонувати собаку — афганського хорта на ім’я Снуппі. >>

Анекдоти

Таксист розповідає: «Якщо о третій годині ночі викликають таксі, і всі тверезі — це точно бухгалтери!» >>

Через сміття нема зупинки

Нестерпний сморід і гори сміття — таку невтішну картину днями під час комісійного об’їзду виявило керівництво Львівської залізниці. Особливо занедбаною є територія в Ужгороді та на його околицях, а також у Мукачевому, Колчино, Сваляві тощо. Відтак залізничники заявили, що більше не мають наміру прибирати сміття, яке люди справно виносять до колій, а місцева влада воліє не помічати, і попередили: на вирішення проблеми влада кожного населеного пункту має тиждень, після чого приміські потяги не зупинятимуться на «захаращених» станціях. >>

Ай–Петрі на замку

Рятувальники радять усім любителям екстриму тимчасово відмовитися від відвідин кримських гір, особливо південних схилів Ай–Петрін­ської яй­ли, Чатир–Даг і Демерджі. Як роз­повів «УМ» начальник центру громадських зв’язків ГУ МНС Ук­раїни в АР Крим Олександр Загуменний, 15 лютого в Криму пройшли сильні снігопади. А вітер «зліпив» з опадів так звані «карнизи» — наноси снігу, які звисають із гірських уступів. >>

Історичну флору — під сучасну забудову

А все, як вдалося з’ясувати «УМ», заради одного: оформлення землевідведення і передачі в оренду земельної ділянки російській будівельній фірмі «Эталон–строй». Розпочалося все торік. Комісія з інвентаризації зелених насаджень при селищній раді спеціально (і, напевно, «не за красиві очі». — Авт.) взяла й не дорахувалася на ласій площі, на яку поклав око метикуватий інвестор, майже 450 дерев. Тобто в акті інвентаризаційної оборудки йшлося лише про 52 насадження замість півтисячі. >>

100 тисяч гривень заохочення

Зробивши певні висновки після проведення в січні форуму освітян, Тернопільське міське управління освіти виступило з ініціативою виділити сто тисяч гривень на матеріальне стимулювання чоловіків–педагогів. Інакше при нинішньому рівні зарплат не виправити ситуацію, коли у школах — одиниці вчителів–чоловіків, і їх кількість далі скорочується. >>

Пасічникам на краю світу — суцільний мед

Представники «Братства бджолярів України» з’їздили в Корею з офіційним візитом. Там наші пасічники познайомилися з тонкощами корейського процесу виготовлення меду в рамках співпраці двох країн, початок якій рік тому поклав Президент України Віктор Ющенко. Корейські бджолярі приїжджали в Україну раніше і були приємно вражені потенціалом галузі, але вони наголосили на необхідності вдосконалення процесу виготовлення меду та застосовування нового обладнання. >>

Молитва про доблесного лицаря...

«Я — приголомш­ливий мужчина», — без зай­вої скромності говорив про себе актор Борис Хмельницький. А на доказ цих слів демонстрував свою приголомшливість і в житті, і в професії. Одружившись із Маріанною Вертинською, однокурсницею зі Щукінського училища, Борис Хмельницький виховував як свою рідну її доньку від першого шлюбу — Сашу, потім у подружжя народилася спільна дитина — Даша. >>

Систематична «еліта»

Ще одні вкладники стали жертвами квартирного шахрайства. Схема проста: гроші заплачені, а житло недобудоване. Щоправда, в даному випадку замовником і гарантом виступала Деснянська райадміністрація Києва, яка й укладала договір інвестування будівництва з підрядником — ТОВ «Смартех–системз». Фірми як організації вже не існує близько року, вона — «поза зоною досяжності», та й із фактичної адреси компанія давно переїхала. Будівництво «Троєщинських Липок» завмерло, недобудови по вулиці Лаврухіна стоять без даху, дверей, вікон і ліфтів, а 360 сімей фактично лишилися на вулиці. >>

Вибух забрав родину

Покійна нині пані Світлана Хлєбнікова в тому вибуху отримала 60% опіків тіла. Як повідомила «УМ» Іванна Попович, керівник центру громадських зв’язків при штабі з розслідування вибуху, пані Хлєбнікова довгий час лежала в реанімації, а потім її перевели до звичайного опікового відділення львівської клінічної лікарні №8, однак о 21 годині 15 лютого лікарі констатували смерть. >>

Сам собі інспектор

У Макіївці у вугільному підземеллі шахти «Чайкіне» гірничорятувальникам нарешті вдалося відшукати й дістати з–під завалу тіло гірника, доля якого тривалий час була невідомою. Під обвал, що стався напередодні на глибині 1100 метрів у вибої західного вентиляційного штреку пласта М3, потрапили четверо людей. Один із них, отримавши незначні ушкодження, зумів вийти на поверхню самостійно. Ще двом пощастило менше — їх у дуже важкому стані вдалося визволити з «кам’яного мішка» лише через кілька годин після НП. Один із постраждалих від отриманих травм помер по дорозі до лікарні. Його ж колега нині госпіталізований. >>