Куля — дурна,

Контрактник Олександр Сахно — родом iз Чернігова. У вересні минулого року в Іраку його випадково поранив колега, вистріливши зi снайперської гвинтівки Драгунова. Куля вийшла через хребет у живіт і серйозно пошкодила внутрішні органи. Не всі думали, що він виживе. Рятували нашого вояка американські лікарі у спеціальній клініці німецького міста Ландштуль. 20-річний Саша Сахно переніс немало операцій, з них — чотири дуже складних. Останню зробили вже в Києві, в головному клінічному госпіталі 17 грудня. На Новий рік і Різдво Сашка відпустили додому, аби він відпочив у колі сім'ї. Тут його і застав кореспондент «УМ». >>

Новенькі йдуть у небезпеку

У лютому відбудеться ротація українських вояків у Іраку. На зміну 5-й ОМБР (окрема механізована бригада) прийде шоста, бійці якої закінчили спеціальні навчання на Яворівському полігоні, що на Львівщині. На цих навчаннях відпрацьовувалася організація служби на блокпостах, КПП, експортування конвоїв, окремі заняття провів і підрозділ військової поліції, повідомила прес-служба Міністерства оборони. Командувати «новачками» у сфері української відповідальності у провінції Васіт буде генерал-майор Сергій Островський, який до цього призначення був заступником командувача 13-го армійського корпусу Західного оперативного командування Сухопутних військ. >>

Слово у бронежилеті

Білорусам, які хоч час від часу виїздять до сусідньої України чи Росії, впадає в око відчутна різниця на медійних ринках. Бо вони добре знають реалії своєї батьківщини: сьогодні у країні існує тільки одне тиражне видання, що обстоює «перпендикулярні» до влади позиції, — «Білоруська Ділова Газета». >>

Примирення червоної троянди

«Я, президент Грузії, перед Богом і народом заявляю, що буду захищати Конституцію Грузії, незалежність, цілісність і неподільність країни, сумлінно виконувати обов'язки президента, турбуватися про безпеку і добробут громадян моєї країни, про відродження могутності мого народу і вітчизни», — з такими словами новообраний президент Грузії Михайло Саакашвілі позавчора офіційно став третім главою країни у її новітній історії. >>

Бурхливі аплодисменти Року Росії, який таки закрився

Невідомо, за що у п'ятницю та суботу підіймали келихи шампанського президенти України і Росії: за рік палкої дружби і культурного взаємозбагачення чи за перемогу Путіна у боротьбі за те, що українці донедавна називали стратегічними та національними інтересами? А випивати шампанське довелось у напрочуд помпезній атмосфері. В п'ятницю, коли Путін та Кучма обмінювалися палкими компліментами в Палаці «Україна», центральні телеканали в кращих традиціях «совка» припинили своє мовлення, всі як один поступившись ефіром урочистому засіданню, яке відкрив... гімн СРСР, взятий на озброєння «новою» Росією. А Данилович навіть заявив, що такий «широкомасштабний мiждержавний проект» (це про роки України в Росії і Росії в Україні) «не мав до останнього часу аналогiв у вiдносинах Спiвдружностi Незалежних Держав». На користь виняткової унікальності «проекту» Кучма навів той факт, що цими днями минає 350 рокiв з дня Переяславської ради. І якщо для Кучми цей ювілей є фактором дружби, то для росіян (принаймні таке враження складалося після перегляду «їхніх» новостійних передач) це ознака того, що Україна — вічний сателіт «вєлікой і могучєй» Росії. >>

Кучма — другий, Україна — важлива, реформа — не європейська

Рахувати, виявляється, уміють не лише українські громадяни, а й американські високопосадовці, котрі, на відміну від нашого Конституційного Суду, твердо переконані, що Леонід Кучма посідає посаду Президента вже вдруге. Принаймні так заявила заступниця держсекретаря США з питань Європи та Євразії Елізабет Джоунс, з якою українські журналісти минулої п'ятниці спілкувалися у «прямій трансляції» по цифровому каналу з Вашингтона. «Президент Кучма публічно й чітко заявив, і нам у тому числі, що він не збирається балотуватися на третій термін. Це рішення, яке ми підтримуємо і гадаємо, що це дуже правильне рішення», — сказала пані Джоунс під час цієї прес-конференції, яка була присвячена питанням американо-українських відносин. І додала: «Ми переконані, що він (тобто Кучма. — Авт.) буде дотримуватися свого рішення», — додала пані Джоунс. Вочевидь, про те, що сам Л.Д., як і КС, може вважати нинішній президентський термін лише першим, Сполучені Штати не замислювалися... >>

Вулиця вчиться говорити

Про це ще мало говорять у масах, але цього вже дуже боїться влада, бачачи, що трапилося в Грузії. Ідеться про нуртування в жерлі опозиції планів підняти народ на потужний виступ. І якщо з літа 2002 року всі чекали 16 вересня як проби сил прихильників «четвірки» і перед Українським домом тоді зібрався стотисячний мітинг, то тепер ідеться про значно більшу кількість протестантів, і не лише у вигляді мітингу за принципом «постояли й розійшлися», і навіть не тільки в наступальній формі демонстрацій. Головне, що змушує ставитися до цих анонсів серйозно, — це час. Політичний момент року виборів, коли є підстави гадати, що цих самих планових всенародних виборів не буде. Голос вулиці, про яку говорять навіть найкомпромісніші опозиційні лідери, — це відповідь на 276 піднятих більшовиками рук за політреформу в першому читанні. Чи буде їх 300 включно з ногами, хвостами тощо в другому? Своє право обирати мають заявити принаймні по тисячі демонстрантів на кожного депутата більшості — учасника повзучого конституційного перевороту. >>

І взяв Київ, що Львову негоже,

Призначення головного податківця Львівщини Сергія Медведчука у столицю, на посаду заступника голови ДПА України, не може не вплинути на розклад сил в обласній раді, депутатом якої є молодший брат глави президентської Адміністрації й лідера СДПУ(о). Так вважає керівник фракції «Нашої України» в облраді Олег Канівець, з яким на тему політичної ситуації на Львівщині поговорив кореспондент «УМ». >>

Замітає зима, замітає...

У ніч на 23 січня циклон нарешті досяг території України, яку в буквальному розумінні замело, особливо в південно-східній і центральній частинах. Даішники не помилялися, коли через ЗМІ застерігали водіїв, що ліпше пересидіти циклон удома. Бо минулих вихідних і справді на дорогах робилося щось неймовірне. Як повідомили у Центрі протипожежної пропаганди Управління МінНС у Миколаївській області, так, у п'ятницю під вечір на трасі Кишинів — Полтава на околиці села Воєводське у снігу застрягли 3 автобуси. На щастя, у когось був мобільний телефон, і полонені зими зуміли додзвонитися рятувальникам. Щоправда, підрозділам пожежної охорони добратися виявилося непросто. Подекуди кучугури сягали трьох (!) метрів заввишки. Тож дорогу пробивали бетеером і аварійно-рятувальним автомобілем на шасі КамАЗу. Пізніше довелося підключити два трактори і дві вантажівки УРАЛ і КамАЗ із місцевої військової частини. >>

Вірусна пневмонія забрала життя солдата за одну добу

У Чернігові з'явилися чутки зі словами «атипова пневмонія». Саме цю страшну азіатську хворобу поговір звинувачує у смерті солдата місцевого Учбового залізничного полку. У чернігівському військовому госпіталі вдалося дізнатись, що смерть солдата дійсно мала місце, але говорити про атиповість пневмонії підстав нема. >>

Дитячі газети — без п'яти хвилин бомжi

Дитячим виданням, таким як газети «Перемена» та «Зірка», загрожує небезпека залишитись без «місця прописки». Річ у тім, що на їхню житлову площу кинули оком чиновники з самого Міністерства фінансів. У понеділок о десятій ранку добігав кінця термін їхнього перебування у поліграфічному комбінаті. Колективи двох газет чекали на валізах гостей із виконавчої служби Шевченківського району. На момент здачі номеру так і не дочекались. >>

Сутенерство по-українськи

Барселонські правоохоронці затримали злочинне угруповання, у яке, якщо вірити російським агенціям, що посилаються на Національне радіо Іспанії, входили, окрім іспанців, українці та чехи. «Бізнесмени», пише РІА «Новості», займалися сутенерством у курортному містечку Кастельдефельсе неподалік столиці. Начебто на банду вийшли після того, як громадянка Білорусі, що зуміла втекти від сутенерів, звернулася до поліції. >>

Володар «Глобусів»

У неділю в Лос-Анджелесі пройшла 61-ша щорічна церемонія вручення «Золотих глобусів». Ці кінонагороди є другими за значимістю після «Оскарів» і призначаються 90 членами Голлівудської асоціації закордонної преси, тобто закордонними журналістами, які акредитовані в Голлівуді. На відміну від «Оскарів», «Золоті глобуси» передбачаються окремо для драматичних і комедійних фільмів та для кращої телепродукції. >>

Як я опиралася «колонковому» роману

Важко прийти до тями від перевтоми після новорічних святкувань. Їдемо з чергових гостей, шлунок давить і на мізки, і на язик — ліньки навіть говорити. В метро пощасливилося сісти, тому автоматично дістала із сумки книжку, яку дали почитати в гостях, яку я ж і подарувала на день народження своїй приятельці. Правду кажучи, я не дуже жадала її прочитати, на бабське чтиво нема настрою. Ой, ну знову ці проблеми — похудіння, обмеження цигарок і алкоголю, бойфренди... У свої 32 — а цій Бріджит Джонс, здається, також 32, ну може 31 — у мене є серйозніші проблеми і вже навіть, на жаль, глобальні катастрофи, щоб перейматися такими нісенітницями. До того ж написано у вигляді щоденника пересічної сучасної лондонської дівчини, яка працює у видавничому бізнесі — стиль життя і коло людей приблизно ідентичні моїм, уф, я вже стільки перечитала подібного. 15 сторінок перегорнула, час убила — моя станція. Може згодом, як настрій буде менш мізантропічним... >>

«Самотній пілігрим» — перша квітка «Цвіту граната»

Власне, перші приклади більш-менш пристойної видавничо-поліграфічної з'яви східних поетів та письменників на українському книжковому ринку були зафіксовані й раніше. Так, минулого року Микола Мірошниченко та Юнус Кандим підготували й видали двотомну антологію кримськотатарської поезії «Окрушина сонця». Були й інші, менш масштабні прецеденти, які, звісно, аж ніяк не забезпечували літераторам Сходу повноцінного існування в літературному просторі нашої країни. Видавець Володимир Даниленко вирішив протистояти цій несправедливості рішуче й далекоглядно — днями у Будинку письменників відбулася презентація збірки сучасної кримськотатарської прози «Самотній пілігрим», яка розпочинає серію сучасної літератури народів Сходу «Цвіт граната». >>

М'яч ручний, а суперники якісь дикі...

Напередодні старту чемпіонату Європи серед чоловіків більшість експертів сходилися на думці, що вихід у наступний раунд збірної України є цілком реальним завданням. Виходили з того, що у словенському містечку Веленьє нашій команді буде важко протистояти шведам, які стали кращими на континенті у 2002 році, та олімпійським чемпіонам Сіднея — росіянам, але швейцарці вважалися цілком «прохідними» у боротьбі за третє місце в групі А, що давало право на продовження боротьби... Втім навіть таке завдання-мінімум виявилося українцям не до снаги. >>

Виконроби «беківських» поразок

Ще не одне покоління людей, які причетні до баскетболу в столиці України, житиме ностальгією за «старим добрим» «Будівельником». У всіх більш-менш відомих фахівців з цією «фірмою» пов'язана якась частка життя. Це ж стосується і Геннадія Защука. Можна лише здогадуватися, що відбувалося у душі тренера БК «Київ», коли його сьогоднішня команда двічі поступилася колишній, хоча «Будівельник», схоже, завжди буде для нього рідним. Тож не дивно, що у вирі емоцій Защук, який очолює ще й національну збірну, пізно ввечері у неділю подав у відставку з посади наставника «беків». >>

Далеко Ягру до українців

Продовжують радувати вболівальників Торонто й Тампи, а разом із ними — й усіх любителів хокею в Україні наші легіонери в НХЛ. Олексій Понікаровський, який зараз перебуває на провідних ролях у складі лідерів Східної конференції — «Торонто мейпл лівз», — знову записав до свого активу два очки. В матчі проти «Монреаля» Поні став автором двох результативних передач: разом із казахом Антроповим — Джо Ньювендайку, коли він на 15-й хвилині другого періоду виводив «кленових» уперед — 2:1, і разом зі Страджаном, щойно вискочивши з лави штрафників, — шведу Матсу Сундіну, котрий за шість із половиною хвилин до фінальної сирени встановив остаточний рахунок — 4:1. Статистика українця — 0+2, «плюс 4», 1 кидок, 2 хв. штрафу за 15:40. «Плюс 4» — це значить, що Олексій перебував на льоду щоразу, коли його команда забивала. Це найкращий показник у «Торонто» в матчі й один із п'яти таких самих крутих — в усій лізі того ігрового дня. >>

Хто більше суперника б'є, той краще грає

Приємно за тбіліське «Динамо» й шкода ризького «Сконто». Грузинська команда на турнірі чемпіонів країн СНД у Москві вдруге в історії вийшла до фіналу й невимушено та красиво перемогла, подарувавши своїй стражденній країні красень-кубок саме в день інавгурації нового президента. Латиші ж, які є постійними учасниками цього турніру, вкотре грали у вирішальному матчі і знову поступилися. >>

Ще одна смерть

І знову — смерть молодого перспективного футболіста просто на футбольному полі. Цього разу вона скосила 24-річного форварда ліссабонської «Бенфіки» і збірної Угорщини Міклоша Фехера. Випадок цей трапився позавчора під час матчу першості Португалії в Гімараєші, де «Бенфіку» приймала «Віторія», уже в доданий арбітром час. >>

Ще один «останній» термін для Льюїса

Те, що слов'янам властиво надавати один одному чимало «останніх шансів», загальновідомо. Проте звідки взялася така звичка в Хосе Сулеймана — президента Всесвітньої боксерської ради (WBC), — незрозуміло. Хоча причини останнього рішення, звичайно, слід шукати у площині фінансової мотивації. Бо, згідно з правилами найпрестижнішої у професійному боксі організації, боксер, який володіє титулом чемпіона світу, однозначно упродовж шести місяців повинен повідомити про свій намір захищати титул або відмовитися від нього. Нагадаємо, що Леннокс Льюїс свою останню перемогу — досить сумнiвну, над Віталієм Кличком, — одержав у червні. Незважаючи на те що «король рингу», яким себе вважає британець, закон проігнорував, WBC надала йому ще один шанс гідно завершити кар'єру. >>

Святиня в неспокої

Нардеп-комуніст Володимир Сімонов та журналіст Володимир Сіряченко у газеті «Голос України» (11 листопада 2003 року) опублікували статтю «Дайте спокій Почаївській лаврі», де стверджують, що «бурхливу реакцію» з приводу долі монастиря «викликало розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 липня № 438 «Про виключення зі складу Кременецько-Почаївського історико-архітектурного заповідника споруд Почаївсько-Успенської лаври». Та чи тільки дане розпорядження? Реакція почалась після 17 жовтня 2002 року, як намісник Почаївської Свято-Успенської лаври єпископ Почаївський Володимир (в миру Віорел Лазарович Мороз, чиє ім'я, як пояснюють фахівці, походить від: Володимир-Ільїч-октябрьская революція-Ленін) звернувся до Тернопільської облдержадміністрації із заявою, у якій згідно зi ст.17 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» просив передати Лавру у власність чоловічому монастирю УПЦ МП. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 року Почаївську лавру передано зi сфери управління Тернопільської обласної держадміністрації до сфери управління Держбуду України. Наказом Держбуду комплекс споруд передали на баланс Кременецько-Почаївського державного заповідника. 15 квітня 2003 року єпископу Володимиру на його звернення до облдержадміністрації й Президента України та клопотання щодо передання споруд у власність чоловічого монастиря було відмовлено. І аж тоді вийшло розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 липня. То хто ж не дає спокою Почаївській лаврі? >>

Дженніфер без Бена

Схоже, Дженніфер Лопес та Бен Аффлек, яким можна було б дати головний приз у номінації «Пара, яка всіх уже остаточно дістала своїми заявами про майбутнє весілля», нарешті втратять привід у такий спосіб накручувати свою популярність. Минулої п'ятниці прес-агент Дженніфер Лопеc офіційно повідомив ЗМІ, що заручини акторки-співачки з Беном Аффлеком розірвано. Речниця Дженніфер попросила журналістів проявити тактовнiсть у настільки непростий для Лопеc момент». >>

Нова «ВІА Гра» — Брітні, Бейонс і Пінк

Компанії «Пепсі» не щастить. Чого вже тільки не вигадували фахівці її піар-відділу, до яких тільки рекламних фірм не зверталися, аби перевершити свого затятого конкурента — «Кока-колу» — в боротьбі за споживача, а все марно. «Пепсікольники», здавалося б, обрали чудову рекламну стратегію — запрошувати на роль свого «обличчя» найпопулярніших кумирів молоді, однак «нове покоління» все одно чомусь обирає переважно не «Пепсі». Звісно, продажі компанії трохи зросли, коли в її рекламних роликах вистрибувала Брітні Спірз, проте потім раптом з'ясувалося, що сама Брітні надає перевагу «Кока-колі», і «Пепсі» знову відстала від головного конкурента. Не дуже допомогла їй і наступна запрошена для реклами поп-зірка, чорношкіра кралечка Бейонс Ноулз, яку нещодавно вирішили замінити на дуже успішну останнім часом Пінк. >>

Гібсон і його «Страсті»

Мела Гібсона, на обличчі якого завжди висить наївно-розгублений вираз, а ясно-блакитні очі нагадують очі переляканого немовляти, насправді дуже складно вибити з колії — за словами його друзів, характер в актора просто залізний. Але останнім часом Мел і справді розгубився й дуже переживає, адже, попри повідомлення про те, що Папа Римський офіційно благословив його нову режисерську роботу — фільм «Страсті Христові», представники церкви все одно вперто критикують стрічку, називаючи її «недостовірною й небезпечною». А представник Папи і взагалі спростував інформацію про схвалення понтифіка... Тож тепер, коли вже настав час випускати фільм у прокат, Гібсон, за його власним визнанням кореспондентові агенції «Рейтер», «готується до найгіршого». >>

Через усю Британію голяка

Про те, що нудизм, або натуризм, — не примха, а стиль життя, «УМ» уже писала. І як у кожного стилю, в нудизму є такі послідовники, які не лише самі надають перевагу життю без одягу, а й намагаються переконати у достоїнствах такого способу існування якомога більше людей. Саме до таких фанатів голого життя і належить 44-річний британець Стів Гауф, який минулого четверга нарешті здійснив свою мрію — пройшов через усю країну абсолютно роздягненим. >>

Анекдоти

Приходить хлопчик у відділ відеопрокату і каже:
— Дайте мені он ту відеокасету...
— А тобі 18 є? Це ж порно!
— Так воно ж дитяче! >>

Уряд дилетантiв i невiгласiв

Понад тиждень тому Президент України підписав указ про звільнення Інни Богословської з посади голови Державного комітету з регуляторної політики і підприємництва. За кілька днів до того пані Богословська заявила, що подає у відставку. >>

Тарифний фальстарт

Зприємної новини про те, що нові тарифи для населення за газ найближчим часом вводитися не будуть, розпочався семінар для представників засобів масової інформації України, що пройшов у правлінні Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України». Символічно, що в день семiнару в столиці нашої держави перебувала делегація на чолі з керівником апарату лівійського лідера паном Башкиром, яка мала провести переговори з українською нафтогазовидобувною компанією щодо розвідки і видобування на території Лівії «чорного золота». Планується, ці роботи розпочнуться вже цього року. >>

Підземку замовляли?

У відкритому акціонерному товаристві «Дніпроважмаш» (у недалекому минулому — завод металургійного устаткування) початок нинішнього року ознаменувався подією як знаменною, так і символічною. Тут відкрито замовлення на виготовлення тюбінгів для другої черги Дніпропетровського метрополітену. Упродовж року їх відвантажать для двох станцій, які будуються, у кількості близько 1800 тонн. >>

У курячому царстві, у пташиному господарстві

Чорнобаївський район на Черкащині славиться своїми рівнинними мальовничими землями й господарствами, які міцно стоять на ногах. Тут чи не в кожному СТОВ, навіть за сьогодення, коли село вперто заганяють у глухий кут, можуть похвалитися тим, як вдається виживати, посіятися й зібрати врожай. Серед міцних середнячків, котрі впевнено дивляться в майбутнє, голова Чорнобаївської районної державної адміністрації Петро Душейко, до речі, колишній народний депутат України, котрий повернувся у рідні краї й тепер очолює обласну організацію Аграрної партії, назвав сільськогосподарське товариство «Придніпровське». «Там молодий і тямущий керівник — Петро Андрущенко. У нього й у господарстві порядок, й соціальну сферу села не залишає без уваги», — казав нам Петро Григорович, коли ми від'їжджали з райцентру в Придніпровське. >>

Будемо дружити будинками,

«Рік Росії в Україні був ефективним, рівень товарообігу — вражаючий», — так прокоментував підсумки Року Росії в Україні мер Москви Юрій Лужков на зустрічі в Київській міській адміністрації. За словами мера білокам'яної, за останні 2 роки (маються на увазі Рік України в Росії (2002) та Рік Росії в Україні (2003) важливими були взаємостосунки в науковій сфері, зокрема обмін досвідом між академіями й університетами. >>

Веслувальники застряли у гірських заметах

Узимку Говерла здебільшого безлюдна: кількість бажаючих її підкорювати в сувору пору року різко зменшується порівняно з літнім періодом, хоча екстремали в Україні не переводяться. Наприкінці минулого тижня на найвищу українську гору видерлася група львів'ян — представники облдержадміністрації та молодіжної організації «Пласт», присвятивши сходження Дню злуки УНР та ЗУНР. Підкорювачів зі Львова супроводжували гірські рятувальники. Погода, як розповів «УМ» начальник Ворохтянського аварійно-рятувального пункту (АРП) Михайло Савчук, видалася кепською: при температурі мінус 15 градусів дув сильний вітер, і хлопцям увесь час довелося розтирати побілілі обличчя, аби вберегтися від обмороження. >>

Їх залишилось тільки троє...

Останній півфінал сезону «Осінь» відбувся у конкурсі «Міс Київ-Інтернет 2003», що проходить за підтримки столичного Управління у справах сім'ї та молоді. Цього разу важке випробування, а саме півфінальний кастінг, вдалося подолати лише трьом учасницям інтернет-конкурсу. >>

Залізничний гоп-стоп

Підібравши довкола практично все, що «погано лежить», металозаклопотані злодії все частіше практикують поцупити дещо з того, що пересувається без належної охорони. Причому на ходу. Саме так група відчайдухів кинулася розвантажувати вагон вантажного поїзда з чавунними злитками, не чекаючи його прибуття на станцію призначення. >>

Церква займеться статевим вихованням підлітків

У Львові відбулася презентація програми статевого виховання «Тіло — храм святого Духа», яка розроблена інституціями, що діють при Українській греко-католицькій церкві. «Ми приділяємо увагу розлученням, абортам, різноманітним узалежненням, а можливо, цього було б значно менше, якби надавалася належна увага статевому вихованню молоді в дусі християнської етики», — зазначив на презентації програми глава УГКЦ Любомир кардинал Гузар. >>

Ці пальчики не оближем!

Навряд чи могли здогадуватися доісторичні люди, які залишили на стінах печер у Мексиці та Франції малюнки кисті руки із зображенням папілярних візерунків, що через деякий час їх спостереження переростуть у цілу науку під назвою дактилоскопія. Швидше за все, не могли пророкувати таке майбутнє своїм звичаям і стародавні ассірійці, єгипняни, китайці, японці, які використовували відбитки пальців як особисту печатку під час укладання різних угод. Можливо, і англієць Вільям Гершель, який у 1877 році заявив про відкриття цього нового методу ідентифікації людини, не уявляв собі масштабів застосування дактилоскопії у світі. >>

«Хочемо до Київа»?

До 85-ї річниці проголошення Акту злуки ЗУНР із УНР працівники Львівського обласного Державного архіву оприлюднили низку досі невідомих документів. «Хочемо до Київа» — такими були заголовки публікацій західноукраїнської преси січня 1919 року. >>

Є музеї — нема рівня

«Українська культура — як українська жінка. Основна проблема — недофінансування», — сумно пожартував керівник програми «Музеї України» Віктор Тригуб на прес-конференції, що відбулася в Музеї гетьманства на Подолі. Вищезгадана програма була започаткована торік. Мета цієї програми — підтримка українських музеїв. Як зазначив Віктор Тригуб, основне завдання, яке поставили перед собою ініціатори акції, — це відродити славну традицію відвідування музеїв та підняти музейну справу на європейський рівень. Шефство над програмою взяло Азово-Чорноморське козацтво на чолі з отаманом Петром Аброскіним. >>

Були б і «олені» поскакали, якби завчасно не сховали

У Центральному парку культури та відпочинку Дніпродзержинська схильні вважати цю надзвичайну подію мало не крадіжкою століття. Поцупили ж бо металеву основу фонтана, сконструйовану з нержавіючої сталі. >>

Руками дитини...

Слова про те, що в житті завжди є місце для подвигу, певно, стосуються й маленьких дітей. А підтвердженням цього може слугувати випадок, який трапився днями у Корсунь-Шевченківському. Там семирічна дівчинка Альона винесла з палаючої хати свою дворічну сестричку Діану. >>

У пастку для риби потрапила рука

Кажуть, що кожен справжній чоловік — патологічно «схиблений» на зброї. Але якщо для когось ці забавки минаються безкарно, то дев'ятнадцятирічний Володимир з Оржева відтепер до кінця життя пам'ятатиме, що зброя — не іграшка. >>