Напередодні старту чемпіонату Європи серед чоловіків більшість експертів сходилися на думці, що вихід у наступний раунд збірної України є цілком реальним завданням. Виходили з того, що у словенському містечку Веленьє нашій команді буде важко протистояти шведам, які стали кращими на континенті у 2002 році, та олімпійським чемпіонам Сіднея — росіянам, але швейцарці вважалися цілком «прохідними» у боротьбі за третє місце в групі А, що давало право на продовження боротьби... Втім навіть таке завдання-мінімум виявилося українцям не до снаги.

Ще не одне покоління людей, які причетні до баскетболу в столиці України, житиме ностальгією за «старим добрим» «Будівельником». У всіх більш-менш відомих фахівців з цією «фірмою» пов'язана якась частка життя. Це ж стосується і Геннадія Защука. Можна лише здогадуватися, що відбувалося у душі тренера БК «Київ», коли його сьогоднішня команда двічі поступилася колишній, хоча «Будівельник», схоже, завжди буде для нього рідним. Тож не дивно, що у вирі емоцій Защук, який очолює ще й національну збірну, пізно ввечері у неділю подав у відставку з посади наставника «беків».

Продовжують радувати вболівальників Торонто й Тампи, а разом із ними — й усіх любителів хокею в Україні наші легіонери в НХЛ. Олексій Понікаровський, який зараз перебуває на провідних ролях у складі лідерів Східної конференції — «Торонто мейпл лівз», — знову записав до свого активу два очки. В матчі проти «Монреаля» Поні став автором двох результативних передач: разом із казахом Антроповим — Джо Ньювендайку, коли він на 15-й хвилині другого періоду виводив «кленових» уперед — 2:1, і разом зі Страджаном, щойно вискочивши з лави штрафників, — шведу Матсу Сундіну, котрий за шість із половиною хвилин до фінальної сирени встановив остаточний рахунок — 4:1. Статистика українця — 0+2, «плюс 4», 1 кидок, 2 хв. штрафу за 15:40. «Плюс 4» — це значить, що Олексій перебував на льоду щоразу, коли його команда забивала. Це найкращий показник у «Торонто» в матчі й один із п'яти таких самих крутих — в усій лізі того ігрового дня.

Приємно за тбіліське «Динамо» й шкода ризького «Сконто». Грузинська команда на турнірі чемпіонів країн СНД у Москві вдруге в історії вийшла до фіналу й невимушено та красиво перемогла, подарувавши своїй стражденній країні красень-кубок саме в день інавгурації нового президента. Латиші ж, які є постійними учасниками цього турніру, вкотре грали у вирішальному матчі і знову поступилися.

І знову — смерть молодого перспективного футболіста просто на футбольному полі. Цього разу вона скосила 24-річного форварда ліссабонської «Бенфіки» і збірної Угорщини Міклоша Фехера. Випадок цей трапився позавчора під час матчу першості Португалії в Гімараєші, де «Бенфіку» приймала «Віторія», уже в доданий арбітром час.

Те, що слов'янам властиво надавати один одному чимало «останніх шансів», загальновідомо. Проте звідки взялася така звичка в Хосе Сулеймана — президента Всесвітньої боксерської ради (WBC), — незрозуміло. Хоча причини останнього рішення, звичайно, слід шукати у площині фінансової мотивації. Бо, згідно з правилами найпрестижнішої у професійному боксі організації, боксер, який володіє титулом чемпіона світу, однозначно упродовж шести місяців повинен повідомити про свій намір захищати титул або відмовитися від нього. Нагадаємо, що Леннокс Льюїс свою останню перемогу — досить сумнiвну, над Віталієм Кличком, — одержав у червні. Незважаючи на те що «король рингу», яким себе вважає британець, закон проігнорував, WBC надала йому ще один шанс гідно завершити кар'єру.