Наташа Глазкова живе в Донецьку і стверджує, що тамтешня публіка — набагато уважніше ставиться до підбору одягу, ніж столична. Наташі, котра вчилася у В’ячеслава Зайцева, нецікаво створювати такий одяг, який висить у мережевих магазинах, тому вона щосезону і ламає голову над модою. Донедавна Глазкова здебільшого працювала з чорним і білим кольорами, і темною, «немаркою», гамою. На останньому UFW дизайнерка несподівано постала як колорист, та ще й кольори взяла і поєднала які — чисті, відкриті: салатовий, фіолетовий, кораловий, жовтий, червоний, синій. На колекцію її надихнула творчість художників–авангардистів 10–х років двадцятого століття із об’єднання «Бубновий валет». В основі колекції Глазкової — шовкові міні–сукні актуального А–подібного силуету з маленькими рукавчиками і сукні–сорочки з коміром поло. Мінімалізм і простоту крою дизайнер компенсувала супрематичним і кубічним розміщенням кольорових прямокутників на тілі сукні, крім того й деякі пейзажі — як от «Червоний будинок» Малевича, чи натюрморти з леліток і бісеру, на кожен з яких пішло 60 годин ручної роботи. Взагалі колекція практично кутюрна — кожний квадратик на сукню пришивався руками, у Москві знайшли єдине підприємство, яке може друкувати методом шовкографії картини без втрати якості, плюс уже згадані лелітки... Дивовижної краси топи з відкритою спиною поєднуються то з вузькими брюками, побудованими на протиставленні блискучого шовку і матової обробки, то зі спортивними шортами. Глазкова невипадково вибрала «Бубновий валет» — художників, які заперечували академізм і традиції, її драматична, як завжди, інтелектуальна і мистецька колекція — теж виклик покірному слідуванню трендам, ході стрункими рядами в один бік і так далі. >>