У Києві презентували книгу про Карпатську Україну

12:41, 26.03.2021
У Києві презентували книгу про Карпатську Україну

Книжка є результатом архівних пошуків.

До 82-річниці проголошення Карпатської України у приміщенні Українського кризового медіацентру відбулася презентація збірника «Карпатська Україна в документах Другої Чехо-Словацької Республіки», який підготував історик Олександр Пагіря.

 

Як інформує УМ, у книзі вміщено майже пів тисячі досі невідомих урядових, політичних, військових і дипломатичних документів Другої Чехословацької Республіки. Книжка опублікована у видавництві Українського католицького університету в межах видавничої серії «Україна. Європа: 1921–1939», йдеться у повідомленні УКУ.

 

Захід відбувся за участі Іванни Климпуш-Цинцадзе, народної депутатки, голови Комітету з питань інтеграції України до Європейського Союзу, Ольги Гнатюк, професорки, наукової редакторки видавничої серії «Україна. Європа: 1921–1939», Мирослава Чеха, координатора видавничої серії «Україна. Європа: 1921–1939», Миколи Княжицького, народного депутата та Володимира В’ятровича, історика й народного депутата. До події також долучилися Радек Матула, Надзвичайний і Повноважний Посол Чеської Республіки в Україні, а також Марек Шафін, Надзвичайний і Повноважний Посол Словацької Республіки в Україні.

 

У Києві презентували книгу про Карпатську Україну, видану в УКУ - фото 69440

 

Видання вміщує майже пів тисячі досі невідомих урядових, політичних, військових і дипломатичних документів Другої Чехословацької Республіки.

 

За словам автора, книжка є результатом архівних пошуків. У підготовці до неї вдалося опрацювати шість архівів, які представляють великий корпус військових, дипломатичних, урядових документів, що демонструють роль і місце українського питання у внутрішній і зовнішній політиці Чехословаччини.

 

«У виданні я довожу, що уряд Карпатської України лишався лояльним до Чехословаччини до останніх днів існування республіки. Також показую, що активні спроби налагодити співпрацю з Чехословаччиною, як реакція на гібридну загрозу з боку Польщі й Угорщини, призвели до співпраці Карпатської Січі з Чехословацькою жандармерією і вжиття спільних заходів для спротиву», – каже Олександр Пагіря.

 

Іванна Климпуш-Цинцадзе наголосила, що під час існування Карпатської України українська нація заявила про себе як народ, який бореться за свою свободу і самостійність: «На цьому прикладі можна побачити, як виробляється суб’єктність, коли за неї ведеться боротьба».

 

Також особливу увагу депутатка звернула на один промовистий документ: аналітичну записку уряду Чехословацької Республіки. В ній сказано, що українське питання може рухатися тільки в одному напрямку – долучення українського народу до міжнародної спільноти у форматі самостійного державного утворення.

 

«З таких праць розуміємо, як формувався ґрунт для відновлення нашої державності. Це відбувалося у нестабільній Європі, коли ігнорувати нас більше було неможливо. Це розуміли насамперед уряди держав, до складу яких входили наші землі. На прикладі подій тих років ми бачимо, що союзники в нас зʼявляються, коли вони самі у собі бачать загрозу й усвідомлюють, що незалежна Україна – це потужний стабілізуючий фактор у Європі, запорука миру в цій частині континенту», – написала Іванна Климпуш-Цинцадзе на своїй сторінці у Фейсбук.

 

Ольга Гнатюк, розповідаючи про видавничу серію, зазначила: «Ми хотіли показати, яким було українське питання у воєнний час і як його розглядали уряди інших країн. Також ми описали весь спектр української політичної думки, зокрема поза межами України, в еміграції».

 

«На жаль, наша історія іноді – це суцільна біла пляма, яку заповнюють фейками. Коли я побачив цю книгу, то зрозумів, що відкриваю для себе сторінки, про які ми самі замало знаємо. Мені дуже прикро, що мало діалогу між українцями, чехами та словаками у сфері культурної кооперації. Хотілося б, щоби цієї співпраці було більше», – зазначив Микола Княжицький.

 

Присутні посли Чеської та Словацької Республік запевнили про готовність до співпраці їхніх урядів з Україною не лише в культурній і науково-дослідницькій, а й у інших сферах.