Освітній скандал: педагоги вважають відпискою звіт Міносвіти про стандарти літератури

19:58, 17.04.2020
Освітній скандал: педагоги вважають відпискою звіт Міносвіти про стандарти літератури

Реформа Нової української школи торкнеться 5-9-х класів уже в 2022 році. (Фото з сайту Міносвіти)

Міністерство освіти і науки оприлюднило звіт про результати громадського обговорення скандального Державного стандарту базової середньої освіти.

 

Обговорення тривало протягом березня, тож сам проєкт держстандарту викликав хвилю протестів педагогів, адже у ньому вилучено із системи шкільної освіти самостійні і повноцінні курси «українська література» та «зарубіжна література».

 

Як повідомляє «Україна молода», відповідний звіт Міносвіти оприлюднено у п’ятницю.

 

«Протягом громадського обговорення Держстандарту отримано 434 звернення із зауваженнями і пропозиціями, і ми вдячні освітянській спільноті за інтерес до нього і готовність долучатись та працювати над реформою НУШ. Кожну пропозицію розглянули експерти. До 1 травня ми продовжимо обговорення Держстандарту в онлайн-форматі і роботу над тим, аби цей документ став органічною частиною Нової української школи. Сьогодні це – одне із пріоритетних завдань, оскільки реформа НУШ торкнеться 5-9-х класів уже в 2022 році», – зазначила т.в.о. міністра освіти і науки Любомира Мандзій.

 

Тоді як лауреат Шевченківської премії, директор Центру літературної творчості Інституту філології КНУ ім. Тараса Шевченка Михайло Наєнко вважає цей звіт нічим іншим, «як горіхом об стіну», «канцелярською відпискою» і таким собі Великоднім «подарунком» освітянам.

 

Нагадаємо, що саме стаття професора Михайла Наєнка «Школа, що тоне на очах: українських учнів хочуть позбавити вивчення художньої літератури», опублікована на сторінках «України молодої» викликала неабиякий резонанс освітянської спільноти.

 

Тож нині, після звіту Міносвіти, пан Наєнко зазначає: «Як Великодній «подарунок», опубліковано канцелярський «Звіт-відписку» Міністерства освіти про підсумки обговорення Лжестандарту мовно-літературної освіти в середній школі. Наші звернення і пропозиції майже всі пішли в пісок. Виразів «українська література», «зарубіжна література», «патріотичне виховання» у тому «Звіті» як не було, так і нема».

 

На думку знаного професора, у даному випадку «космополіти оперують безликими компетенціями та інтеграціями як панацеями». І додає: «Не знають люди ні психіки дітей шкільного віку, ні того, що всякі інтеграції та компаративності - то предмет вищої, а не середньої школи. І що література - єдина шкільна дисципліна, котра вчить дітей ментально й культурно мислити».

 

На своїй сторінці у Facebook Михайло Наєнко написав:

 

«Життя, виявляється, нічому не вчить. На наших же очах дехто «інтегрувався» в глобалізований світ, а коли нависла вірусна загроза, то куди вони побігли? Сюди, до мами, додому, до України. Бо згадали про можливий порятунок лише у власній хаті, про патріотизм, якого вчила їх і рідна, й зарубіжна література... Бігли через пеньки, через колоди, через кордони й блокпости, аби тільки втрапити додому...

 

Тепер же, навчившись за Лжестандартом нової інтегрованості в так званій "Новій школі", куди вони побіжать? Хто їх десь чекатиме? Адже -

 

"Нема на світі України,.

Немає другого Дніпра,.."

 

Чи написати про це ж саме знову? "Я втомився", - казав Коцюбинський, але, мабуть, так, бо ж Іван Франко недарма констатував: воювати за українську ідею - це все одно, що бити прутом по течії гірської річки...».

 

Професор таки обіцяє відреагувати новим серйозним текстом на звіт Міносвіти вже після Великодня.

 

Тоді як, у Міносвіти зазначають, що врахували основні зауваження педагогів і після цього:

 

виклали в іншій редакції мету та ціннісні орієнтири базової середньої освіти;

підсилили аспект національно-патріотичного виховання у змісті документа – його враховано наскрізно в описі компетентнісного потенціалу та обов’язкових результатів в усіх освітніх галузях;

у новій редакції виклали зміст мовно-літературної, соціальної та здоровʾязбережувальної, громадянськоїтаісторичноїосвітніхгалузей.

 

«Окремо у мовно-літературній освітній галузі розширено поле художньої літератури (у розділах, які стосуються компетентнісного потенціалу галузі, зокрема у компоненті “знання”, а також у результатах навчання). Терміни “оригінальна та перекладна література” у тексті документа і його додатках замінено формулюванням “вивчення літератури українською мовою (твори українських і зарубіжних авторів)», - зазначають у відомстві.

 

Тоді як у громадянській та історичній освітніх галузях доповнено окремі обов’язкові результати навчання учнів з метою увиразнити національний та патріотичний аспект.

 

«До 1 травня 2020 року всі зацікавлені особи зможуть взяти участь в онлайн-обговоренні доопрацьованого проєкту Стандарту та стратегії його впровадження. Про час проведення таких обговорень буде повідомлено на сайті та у соцмережах МОН. Після цього Держстандарт обговорить Колегія МОН, а в червні 2020 року планується розгляд документа на засіданні уряду», - наголошують у МОН.

 

Як повідомляла «УМ», ще на початку березня понад тисячу педагогів (переважно шкільні вчителі літератури і викладачі-філологи ВНЗ) підписалися під відкритим листом «Шосте відкрите звернення…» на ім’я президента Володимира Зеленського, прем’єра Дениса Шмигаля, в якому пропонували не затверджувати скандальний проєкт держстандарту освіти, а навпаки, розробити новий публічно і прозоро.