Милосердя і мистецтво єднають різнонаціональні громади: єврейська благодійна організація «Бейтейну — Наш дім» разом із державними соціальними службами проведе програму «Небокрай», яка допоможе виявити в українських інтернатах талановитих дітей і розвинути їхнє обдарування. Гроші на цю справу виділив благодійний фонд євреїв США «Джойнт». «Бейтейну — Наш дім» — організація, створена 2004 року, аби надавати психологічну й соціальну допомогу дітям та їхнім родинам у єврейській спільноті України. Головна методика — арт-терапія, тобто «лікування мистецтвом». Діти пробують себе в малярстві, вишиванні, музиці, гончарстві, беруть участь у театрально-циркових номерах тощо. Педагоги та психологи, що ведуть ці студії, переконані: ніщо так не лікує душу, як творчiсть, розкриття внутрішнього світу дитини через мистецтво. За два роки «Бейтейну — Наш дім» накопичив досвід роботи з родинами й почав застосовувати його і в українській громаді.

Про існування громадських організацій, які прикриваються благими справами, відомо всім. А тут ще й статистика вигулькнула: Міністерство юстиції повідомляє, що не може знайти за зареєстрованими адресами близько десятої частини Всеукраїнських громадських організацій та об'єднань. Згодом відсоток не виявлених, а отже, теоретично неіснуючих громадських організацій може зрости ще більше, оскільки на сьогодні проведено перевірку лише тих організацій, які були зареєстровані протягом 1990—1994 років. І це при тому, повідомляє прес-служба міністерства, що влітку цього року відомство розмістило оголошення, яким просило громадські організації повідомити про зміни, що відбулися в статутних документах об'єднань громадян, зокрема щодо місцезнаходження. Проте отримало відповідь лише від чотирьох iз них. Отож, припускають у міністерстві, переважна більшість цих об'єднань та організацій існує лише на папері.

Для кримчан Сергія Концевича і Анатолія Ружила з Первомайська той день запам'ятається надовго — адже вони врятували життя малесенькому хлопчику, якого на смерть прирекла рідна мама. У райвідділок Первомайська передзвонили незнайомі й повідомили, що виявили немовля — у вигрібній ямі громадської вбиральні. «Коли ми приїхали на місце виклику, то намагалися розібрати конструкцію зовні, а коли нічого не вийшло (бо там бетонні важкі плити), почали акуратно зривати підлогу і виносити ці шматки, — цитує рятувальника Сергія Концевича прес-служба Управління з надзвичайних ситуацій у Криму, — робили все обережно, щоб уламки не впали на дитину, ми ж не знали, де саме вона є. Далі попросили у людей ковдру. Я замотав голову, і Анатолій, тримаючи мене за ноги, опускав донизу. Коли я намацав дитину, одразу дав знати, і мене витягли з малюком. Одразу ж і передали хлопчика лікарям». Сергій згадує, що коли йому вдалося дістатися до дитинки, на поверхні були вже лише голівка та ручки. А коли рятувальник усе ж намацав хлоп'я, дитина вхопилася усією крихітною ручкою за палець чоловіка і вже не випускала, доки її не витягли — очевидно, спрацював рефлекс.

На жаль, потреб, на які катастрофічно не вистачає грошей у нашої держави, дуже багато. Однак небайдужі не сидять склавши руки. Днями стартував черговий етап благодійної акції, яку проводять Пласт — національна скаутська організація України — і Благодійний фонд «Дитячий світ».

Якщо бути справедливими, то первістки серед центрів соціально-психологічної реабілітації молоді з функціональними обмеженнями (так вони називаються офіційно) з'явилися на Одещині — саме там створено перші заклади, які мають статус міських і утримуються за рахунок територіальних громад окремих населених пунктів.

Далеко не всім батькам щастить народити одразу трьох діточок. І, на жаль, не всім «фартовим» батькам трійні надають належну увагу й допомогу. Родина Сугакiв із Херсонщини у такому разі взагалі виграла «джек-пот»: народила трійко дітлахів і отримала заслужену нову оселю. Ще й таку увагу від державних мужів! Маленьких Валерію, Олександру та Богдана з першим днем народження, а батьків — із новосіллям привітав особисто міністр України у справах сім'ї, молоді та спорту Юрій Павленко.

Сьогодні в Україні майже 2,5 млн. громадян мають статус постраждалих через аварію на Чорнобильській АЕС. З наступного року чорнобильці повністю переходять під опіку Міністерства праці та соціальної політики. Процес передання цих повноважень від Міністерства з надзвичайних ситуацій до Мінпраці почався ще з 2004 року, і ось тепер він завершується. Це виглядає абсолютно логічно, оскільки практично всі чорнобильські програми мають соціальний характер. Вони пов'язані з виплатами та пільгами.

Хто з нас у дитинстві не збирався «у світ» на знак протесту проти «несправедливості» батьків? Хтось демонстративно пакував нехитрий скарб, продумував маршрут, комусь навіть вдавалося вийти за поріг дому, а когось зупиняли (як мене, наприклад) просто біля шафи з теплим светром — «на випадок зими»... Покоління змінюються, проблеми залишаються старі — діти хочуть уваги до себе, любові, а ще дуже часто — елементарно попоїсти. Тому йдуть з дому. Про те, що їх чекає потім, вони, як правило, не думають. Лише минулого року в Україні було зареєстровано 7,5 тисячі зниклих дітей. Переважну більшість оперативники знайшли і повернули батькам, опікунам і вихователям. Декого шукають і досі... А шукати зниклих дітей — це робота важка і почасти невдячна. Однак її виконують правоохоронці мовчки і без пафосу, виправляючи покалічені дитячі долі...

Цьогорічна трагедія у Менському зоопарку на Чернігівщині, де ведмідь відкусив руки підлітку, який намагався сфотографувати клишоногого, сколихнула всю Україну. Однак у постраждалого хлопця є «колеги» по нещастю і в інших містах. Скажімо, у Дніпропетровську за останні дев'ять років подібне траплялося вже двічі. Серед постраждалих була й 12-річна Тетяна Запара. Тоді, у 1997 році, надзвичайна подія не залишила байдужих. Ще б пак — у дівчинки, що намагалася ведмедя погодувати, велетень відкусив руку по самісіньке передпліччя. Сталося це у пересувному звіринці центрального парку імені Лазаря Глоби. Медики потім одностайно стверджуватимуть, що дівчинка народилася у сорочці, бо елементарно могла померти від больового шоку. Життя Тані врятував вуличний фотограф, який відразу зметикував залити їй у горло півсклянки горілки. Газети, телебачення перипетіям трагедії тоді приділили немало уваги. Чи не найбільше запам'яталася одна з публікацій, де повідомлялося, як дівчинка заплакала зі словами: «Тепер я не вийду заміж». Однак Тетяна таки знайшла своє щастя.

Спеціальний доповідач ООН із проблем торгівлі людьми, дитячої проституції та порнографії Хуан Мігель Петі, який перебуває в Україні з візитом, радить нашій державі більше уваги приділити «дитячим» проблемам. Зокрема, він ініціює створення в Україні Національної комісії, яка б опікувалася проблемами захисту прав дітей. «Ми будемо пропонувати створення національної комісії з обговорення винятково дитячих питань», — сказав Хуан Мігель Петі. На його переконання, повідомляє УНІАН, у такій комісії мають бути представлені не тільки держава і громадські організації, а й максимально широко — «громадянське суспільство в усіх його проявах». Окрім цього, доповідач ООН вважає за доцільне запровадити в Україні посаду омбудсмена з питань дітей та створення державної інстанції високого рівня з боротьби з торгівлею людьми, і, зокрема, дітьми.