Ще не оприлюднені остаточні результати президентських виборів, а у вотчині одного з кандидатів антиукраїнські сили вже почали відверті антидержавні «поползновєнія». Днями біля пам’ятника Артему в Донецьку, по сусідству з міською радою, відбувся мітинг, присвячений 92–й річниці утворення Донецько–Криворізької республіки. Хоча заявку на мітинг подавала Слов’янська партія, головними на акції були представники громадської організації «Донецька республіка», реєстрацію якої скасувало управління юстиції через її антидержавний характер.

Він живе за тисячі кілометрів від України і зі «спортивною» цікавістю спостерігає зі США за нашою політичною метушнею. Американський електоральний географ Олександр Кіреєв уявлення не має, що таке «вишиванка» чи «клейноди», навіть не володіє українською. Однак це не завадило йому феноменально спрогнозувати результати президентських виборів в Україні 7 лютого: доробок Януковича, явку та кількість «противсіхів» Кіреєв угадав із точністю до десятих відсотка, та й із показником Тимошенко «промахнувся» зовсім мало.

Олександр витрачає купу часу на складання карт політичної активності та симпатій наших громадян, аналізує результати виборів мало не по кожній окремій дільниці й викладає картинки й тексти на сайті «Електоральна географія» та у власному блозі на сервісі Live Journal (нік kireev). Там і відбувався конкурс прогнозів, який залучив сотні учасників, а переможцем вийшов сам організатор.

Олександра цікавить не тільки Україна — весь «електоральний» світ. Досліджує ж він виборчі «великі перегони» хоч у Шрі–Ланці, хоч у Коста–Риці, хоч у Глухівському районі Сумської області «просто так». У 30–річного вашингтонського держслужбовця таке рідкісне хобі — електоральна географія. Про президентські вибори в Україні, і не тільки, «УМ» говорила з Олександром Кіреєвим через інтернет, по «Скайпу».

На географічних картах давньоримського вченого Клавдія Птоломея світ не такий, як зараз. Скажімо, Сахара та Аравійська пустеля наскрізь пронизані широкими руслами річок та басейнами озер і, з усього видно, квітнуть буйним цвітом. А теперішня територія України, наприклад, закута у панцир доісторичного льодовика або вкрита підталими моренами. Власне, тут якраз немає нічого дивного — клімат на Землі змінювався не раз, тому пустельні метаморфози для науковців давно не новина. Проблема в іншому. Карти цього географа настільки точні, ємкі й глобальні, що не могли бути створені представниками жодної з відомих цивілізацій, які мешкали на Землі у періоди, коли Сахара була зеленою. А відтак пошук першоджерела може принести людству нове розуміння земної історії.

Схоже, Державтоінспекцію неабияк турбує сплата водіями штрафів за порушення Правил дорожнього руху, а отже — і наповнення держбюджету. У Департаменті ДАІ МВС проаналізували, наскільки швидко порушники розстаються з грошима, залишилися не вдоволеними цими темпами і вирішили, що причина полягає у чергах біля кас, але аж ніяк не в тому, що чимало власників «залізних коней» оскаржують ці самі штрафи у судах.

26 січня начальника Запорізького міськуправління освіти Дмитра Секиринського перепровадили до СІЗО тимчасового утримання, повідомив «УМ» прес–секретар обласного прокурора Борис Дворний. Пану Секиринському інкримінують зникнення близько трьохсот тисяч бюджетних гривень під час ремонту школи № 46.

Про цих оперативників зі Служби зовнішньої розвідки громадськості майже нічого не відомо. Натомість саме їхній, умовно кажучи, «антипіратський» підрозділ протягом останніх п’яти років безпосередньо причетний до звільнення чотирнадцяти суден з українськими моряками із піратського полону. Кабінет розвідників, куди журналіста «УМ» запросили на каву, завішаний картами Східної Африки та Індійського океану, а також фотографіями піратських ватажків і старійшин племен. Окрім цього, розвідка має чимало відео про піратів, яке таємно й під страхом покарання знімали на мобільні наші моряки. Усю цю «фільмотеку» розвідники жартівливо називають «Операція «СМЕРП», тобто «Смерть піратам!».

Їхній безпосередній керівник, генерал–лейтенант Олександр Христенко, добре відомий лише у вузькому колі спецслужб, дав перше в житті ексклюзивне інтерв’ю саме «Україні молодій». Пан Христенко схвально відгукується про недавній указ Президента, яким уведено в дію рішення РНБО щодо участі України в спецоперації Євросоюзу «Аталанта». При цьому, зазначає Христенко, доки не визначено, якою саме буде форма участі України, зовнішня розвідка продовжує свою роботу в зоні активності сомалійських піратів — здобуває розвідувальну інформацію, якою ділиться з партнерськими спецслужбами й представниками «Аталанти» зокрема.

Військового історика Ярослава Тинченка добре знають читачі різних газет та журналів, де він регулярно публікує інтригуючі розвідки про маловідомі факти вітчизняної минувшини. Знають і цінують його за сміливий та розкутий стиль письма, поєднаний із суворою дисципліною наукової реконструкції. Віднедавна він став постійним автором видавництва «Темпора», котре забезпечило історикові можливість поглибленого вивчення окремих періодів, замовляючи написання відповідних книжок. Першим вийшов біографічний довідник «Офіцерський корпус армії Української Народної Республіки (1917—1921)» — й одразу став лавреатом «Книжки року’2007». Тепер ось у Коротких списках фігурує друге «темпорівське» дослідження Я. Тинченка: «Українські збройні сили: березень 1917 р. — листопад 1918 р. (організація, чисельність, бойові дії)».